WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Методики розслідування хуліганства - Курсова робота

Методики розслідування хуліганства - Курсова робота

недоторканість та інші гарантовані Конституцією України права і свободи громадян, а також державне або суспільне майно, пам'ятники архітектури, мистецтва і т.п.
РОЗДІЛ 2
Методика розслідування хуліганства .
2.1. Поняття методики розслідування хуліганства її мета та структура.
Методика розслідуваннязлочинів - це самостійний розділ науки криміналістики. Його складають основані на вимогах кримінального і кримінально-процесуального законодавства наукові положення, рекомендації і методи розслідування окремих видів злочинів.
Виділити сліди, типові для визначених видів злочинів, розкрити їх особливості, дати рекомендації по практичному використанню - ці задачі вирішує методика розслідування, яка встановлює, які сліди та інші речові докази, елементи речової обстановки (які потребують для виявлення, закріплення та дослідження застосування даних криміналістичної техніки) характерні для тих чи інших злочинів, яка відбирає відповідні прийоми і розробляє практичні рекомендації по їх застосуванню в процесі розслідування визначеного виду злочинів.
Методика розслідування тісно пов'язана і зі слідчою тактикою, яка вивчає систему прийомів планування і організації розслідування, підготовки і провадження окремих слідчих дій. Подібно криміналістичній техніці тактика розглядає загальні прийоми планування, підготовки і проведення огляду, обшуку, допиту та інших слідчих дій, а також тактичних операцій, не вдаючись в особливості, притаманні провадженню цих дій при розслідуванні окремих видів злочинів.
Методика, відштовхуючись від загальних положень тактики про планування розслідування, розглядає слідчі дії в взаємозв'язку, показує їх типові системи, а також формулює тактичні рекомендації, характерні для розслідування крадіжок, вбивств, хуліганств, інших злочинів.
Основна мета методики розслідування (як і всієї криміналістики) - сприяння найбільш успішному здійсненню задач кримінального судочинства (ст.2 КПК України). Тому розробка методики, оцінка її рекомендацій визначаються тим, наскільки вони допомагають швидкому та повному розкриттю злочинів і їх попередженню.
Методика розслідування структурно поділяється на приватні методики (методики розслідування окремих видів (груп) злочинів.
Кожна приватна методика відображає криміналістичні особливості розслідування злочинів визначеного виду і одночасно їх подібність в загальній структурі з іншими приватними методиками розслідування. Аналіз загальних рис дозволяє виділити найбільш важливі елементи, типові для всіх різновидів методик, і розглянути основні положення які відносяться до них і які є визначальними для побудови кожної приватної методики розслідування та ефективного використання її в слідчій практиці.
Структура приватної методики розслідування окремих видів злочинів включає:
а)криміналістичну характеристику даного виду злочинів;
б)обставини, які необхідно встановити;
в)особливості порушення кримінальної справи;
г)першочергові слідчі дії та опера-тивно-розшукові заходи;
д)типові слідчі ситуації, побудова версій та планування розслідування; е)тактику провадження окремих слідчих дій;
ж)профілактичні дії слідчого при розслідуванні конкретного злочину.
2.2. Першочерговий етап розслідування та слідчі дії на цьому етапі.
2.2.1. Особливості порушення кримінальної справи. Справи про злочини, передбачені ст.206 КК України, при наявності підстав можуть порушуватися по будь-якому вказаному в ст.94 КПК України приводу. При цьому органи дізнання і слідчі повинні враховувати дві особливості: наявність достатніх даних, які вказують на ознаки кримінально-караного хуліганства, оскільки хуліганські вчинки, в залежності від характеру, ступеня порушення і повторності, можуть тягти за собою як кримінальну, так і адміністративну відповідальність; спрощений порядок провадження в справах про злочини, передбачені ч.І ст.206 КК України, які за загальним правилом порушуються судом по матеріалах органів міліції або інших органів дізнання (ст.430 КПК України).
Приводами до порушення кримінальної справи, як показує практика, найчастіше є заяви потерпілих, повідомлення установ, організацій, службових осіб, представників громадськості або очевидців хуліганства. Нерідко справи про хуліганські вчинки порушуються на підставі протоколу затримання правопорушників в момент вчинення злочину або ж внаслідок безпосереднього виявлення прокурорсько-слідчими працівниками ознак кримінально-караного хуліганства. Як уже відзначалося, повідомлення про хуліганські дії поступають або в момент їхнього вчинення, або відразу після закінчення і потребують негайного реагування з боку робітників міліції для припинення хуліганства і затримки злочинців.
Якщо повідомлення про хуліганство надійшло з запізненням, як правило проводять попередню перевірку. У заявника і свідків-очевидців відбирають пояснення, відбирають різні документи (медичні довідки, характеристики), іноді проводять огляд місця злочину.
На початку розслідування висувають і перевіряють загальні типічні версії:
- підозрюваний вчинив кримінально наказуємі хуліганські дії,
- у діях підозрюваного міститься склад не хуліганства, а іншого злочину,
- подозреваемий учинив дрібне хуліганство.
За даними дослідження, справи про злочини, що кваліфікуються за частинами 2 і 3 ст.206 КК України, порушувалися: органами дізнання - 59,7%, слідчими установ внутрішніх справ - 31,4%, слідчими органів прокуратури - 5,2%, прокурорами - 3,2%, судами - 0,5% справ.
Більшість з них (68,6%) порушені за заявами потерпілих і повідомленнями очевидців хуліганства, 15,7% - за ініціативою працівників міліції, слідчих, прокурорів і суддів, 12,5% - за повідомленнями установ, організацій і службових осіб. 3,2% справ порушено за матеріалами народних дружинників, які вживали енергійних заходів до негайного припинення хуліганських дій, складали протоколи і доставляли правопорушників в органи міліції.*
Ефективність кримінально-правової боротьби з хуліганством значною мірою залежить від своєчасного реагування на ці небезпечні злочини.
2.2.2. Початковий етап розслідування. Початковий етап розслідування хуліганства починається з аналізу та оцінки первинних матеріалів. Це дозволяє визначити слідчу ситуацію, а потім спланувати тактичні операції для її вирішення.
Типові слідчі ситуації:
1. Осіб затримано на місці події, є свідки, потерпілий і матеріальні сліди. Це характерно для хуліганства, скоєного на вулиці, в громадському транспорті, в комунальній квартирі та інше. Тут можливі наступні тактичні
*Соціологічне дослідження діяльності слідчих і судових органів по запобіганню хуліганства, 'Наукова думка',К., 1971 р.,с.30.
операції (тобто комплекс організаційних, оперативно-розшукових та слідчих дій) для:
а). встановлення особи затриманого, встановлення ознак хуліганства в його діях;
б). виявлення та забезпечення збереження джерел доказів. Вони включають:
Loading...

 
 

Цікаве