WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінологія, як наука. - Реферат

Кримінологія, як наука. - Реферат

складаються у нерозривному зв'язку з якісною стороною, дає кількісне вираження закономірності розвитку явища.
Ось чому, коли мова заходить про злочинність просто як про множину, масу злочинів, увага акцентується на статистичному аналізі даних про неї. Досліджується стан, структура та динаміка злочинності.
Вказаний підхід (масовість) тривалий час просліджувався у радянській літературі. За кордоном також немало авторів використовують цей напрямок досліджень.
Проте вивчення злочинів, як і будь-яких інших явищ, показує, що саме в масі вини виявляють немало нових властивостей. Відмічаються певні суворі співвідношення між різними злочинами. Наприклад, призниженні числа виявлених та зареєстрованих фактів легких тілесних пошкоджень, побоїв, злочинів, пов'язаних з незаконним носінням зброї, збільшується число тяжких злочинів проти життя і здоров'я. Це пояснюється такими спонуканнями особи, як схильність до садизму, неповага до людини, самоствердження, егоїзм, т.п.
Зв'язок злочинності та злочинів стали тлумачити як зв'язок загального та окремого (одиночного). Загальне, як відомо, не повторяє характеристики окремого.
За множинністю злочинів проглядається і стійкість злочинної поведінки (рецидив), і організованість (групове вчинення злочинів), і суспільна небезпека вже маси злочинів, що вимірюється, у тому числі через певне співвідношення злочинів різної тяжкості.
При діалектичному розгляді проблеми співвідношення злочину і злочинності як загального і окремого (одиночного) можна змінити кут зору і поставити таке питання:
Якщо ми погоджуємся з тим, що злочин - це конкретизовані прояви злочинності, то чи правомірне твердження про те, що злочиність являє собою тільки їх множину.
Академік В.М. Кудрявцев висловлював думку про те, що злочинність включає всю сукупність вчинених злочинів і суспільно небезпечних результатів, що наступили.
Інші вчені вказували на те, що між різними злочинними актами існують різноманітні взаємозв'язки. Вони бувають очевидні вже при аналізі злочинної діяльності, про що говорилось вище.
У 60-70 роки ХХ сторіччя вітчизняні кримінологи стали підкреслювати, що злочинність - це сукупність злочинів, а не проста їх множина. Проте цього виявилось недостатнім, оскільки зв'язок багатьох злочинів можна визначити через суб'єкт злочину. Тоді виникло твердження, що злочинність - це складна сукупність злочинів та їх суб'єктів.
У кінці 70-80 р. р. в кримінології все більше став утверджуватись погляд на системно-структурний характер злочинності. Проте до цього часу цей підхід не став загальновизнаним.
У сучасних наукових літературних джерелах є поширеною думка про те, що злочинність - не просто множинність злочинів, а саме явище, цілісна сукупність, система злочинів, яка має певні системні властивості, тобто стійку залежність злочинів всередині цілісності і між нею та іншими соціальними явищами. Ряд вчених крім цього, вважають, що "злочинність - негативне соціально-правове явище, яке існує у людському суспільстві і має свої закономірності, кількісні та якісні характеристики, що ведуть до негативних для суспільства, людей наслідки і вимагають специфічних і громадських заходів контролю за нею".
3. Злочинність як системно-структурне явище.
Питання про системно-структурний характер будь-якого об'єкта виникає
тоді, коли необхідно вияснити, як зміни останнього взаємозв'язані зі змінами більш загального цілого, в яке він входить як частина, і як зміна однієї частини цілого пов'язана зі зміною інших частин.
Це завдання неминуче виникає і перед кримінологами, які вивчають злочинність в органічній єдності з суспільством, як складне явище, досліджують взаємозв'язки різних її видів.
Одні автори вважають, що при системному підході до вивчення
злочинності мова повинна йти про взаємозв'язок, взаємо обумовленість даного явища та його причин. На думку інших, - про взаємозв'язок
злочинів та осіб, які їх вчиняють. Треті акцентують увагу не взаємозв'язку різних під структур (елементів) злочинності: елементами визначаються і окремі злочини, і види злочинності. По відношенню до останніх вони виступають як підсистеми. Думається, що всі ці підходи мають право на існування. Ми притримуємось тієї точки зору, що саме у результаті того, що злочинність являє собою певну систему взаємопов'язаних елементів, вона наділена відносною самостійністю, такими якісними характеристиками, які не властиві окремим її елементам. Ось чому, на думку окремих вчених, злочинність має свою історію та логіку розвитку.
Кримінологічні дослідження фіксують закономірні взаємозв'язки різних елементів злочинності, підтверджують її властивість "пристосуватись" до змін середовища і навіть пристосувати середовище для свого виживання та розвитку. В нових умовах видозмінюються її прояви, спостерігається і зворотній вплив злочинності на суспільство.
Серйозне обговорення проблеми системного характеру злочинності передбачає вирішення питання про критерії виділення її елементів та типів їх взаємозв'язку.
Виділяються взагалі два види систем:
- по-перше, системи які чітко відмежовані від середовища, наявність
яких спеціально обґрунтувати немає необхідності (людські істоти, організації, підприємства, тобто фізичні та юридичні особи). Вже на початку дослідження ці системи виглядають як деякий цілісний об'єкт у множині своїх проявів;
- по-друге, системи, які вимагають побудови певної їх моделі на основі
постулювання та подальшого вивчення певної сукупності зв'язків виділених елементів (під структур), тобто існують як підсистеми. Останні проте, самостійно існувати не можуть, а взаємодіючи з іншими підсистемами складають єдину систему (причини та умови злочинів, зв'язки злочинця т.п.)
Обґрунтування системного характеру злочинності базується на:
1) визначенні злочинності як специфічної підсистеми суспільства,
елемента більш загальної системи - суспільства в цілому;
2) обґрунтуванні певної цілісності злочинності, окремих її елементів на
підставі виділення єдиного критерію якості;
3) виділення конкретних елементів (під структур) злочинності, які
знаходяться між собою у взаємозв'язку, взаємо обумовленості, які і задають нові якісні характеристики злочинності у цілому, що відрізняє її від окремих елементів.
Одне із вимог до системи - "наявність по крайній мірі однією великої
системи, що включає дану."
Злочинність підлягає розгляду і як частина такої більш загальної для неї системи (але менш загальної, ніж суспільство у цілому), як негативні соціальні відхилення. Ці відхилення різноманітні: тіньова чи паралельна економіка, пияцтво, наркоманія, проституція, самогубства і т.п.
При всіх відмінностях між соціальними відхиленнями їх єдина анти суспільна природа обумовлює взаємний вплив, залежність, об'днання різних видів соціальних відхилень в єдиний негативний
Loading...

 
 

Цікаве