WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінологія, як наука. - Реферат

Кримінологія, як наука. - Реферат

результатів дослідження. Інакше про які закономірності може йти мова? В іншому випадку це не наука.
Проте опоненти говорять таке: "Але кримінологія - дисципліна практично вагома, її положення чинить відчутний вплив на ... кримінальне право або говорячи більш загально, на кримінальну політику". Далі автори говорять про деяку відчуженість кримінології від кримінального права.
При всій складності зазначених теорій необхідно визнати, щовони не дають підстави говорити, що буцімто рекомендації кримінологів можуть випливати, у першу чергу, із вже усталених догм кримінального права і з цієї точки зору кримінологи повинні, перш ніж що-небудь запропонувати, думати чи підходять ці рекомендації під відповідні догми.
Таким же чином висновки та рекомендації кримінологів нерідко заперечують на тій підставі, що вони суперечать пануючій ідеології та політиці. Проте їх ігнорування буде пов'язано з подальшим ростом злочинності.
Життя та злочинність постійно змінюються і догми, які сформовані в один період, при неповних знаннях про закономірності злочинності бувають небезпечні в нових умовах, не говорячи вже про те, що кримінолога завжди при небажаних його висновках та рекомендаціях, можна звинуватити у хибній світоглядній позиції.
Викладене проте не означає допустимості ігнорування раніше сформульованих теоретичних положень, висновків, закономірностей, які вивчаються кримінальним правом та іншими науками. Серед методів дослідження не випадково, як вважають окремі вчені, важливе місце займають загальнонаукові, які опираються на солідну теоретичну базу.
3. Застосування в кримінології загально-наукових
методів.
Кримінологічне дослідження - це один із видів соціального дослідження в його широкому розумінні. Воно здійснюється з використанням всіх методів дослідження суспільних явищ.
При цьому враховуються особливості предмета та змісту кримінології.
Використовуються такі загальнонаукові методи пізнання:
1) рух від абстрактного до конкретного;
2) гіпотеза;
3) системно-структурний аналіз;
4) історичний метод;
5) порівняння;
6) динамічно-статистичний метод.
Метод руху пізнання від абстрактного до конкретного.
Цей метод передбачає певний рівень теоретичної підготовки дослідника, висунення гіпотез, використання теоретичних понять та уявлень, абстрактне мислення. Тут важливо мати на увазі два моменти:
Перший - це те, що теоретична, методична озброєність визначає об'єм, глибину пізнання та його шляхи. Не вдається сформулювати наково-обгрунтовані положення тому, хто не оволодів теорією кримінології та виходить лише з буденних уявлень про злочинність.
Інший бік проблеми полягає у тому, що потрібно постійно пам'ятати про недостатність знань про явище "злочинність" та про процеси, що її породжують та обумовлюють. Тому в процесі дослідження кримінологу важливо бути "відкритою системою" і не прагнути "вкладати" нові дані в ті теоретичні уявлення і схеми, які вже є в науці.
Гіпотеза.
Вона дає напрямок пошуку, акцентує увагу дослідника на тих чи інших моментах дійсності, дозволяє цілеспрямовано вести вивчення.
Гіпотеза, по-перше, повинна відповідати встановленим в кримінології науково-обгрунтованим положенням; по-друге, характеризуватись обгрунтованою вірогідністю відповідного припущення.
Звідси випливає, що не будь-яке припущення може бути гіпотезою. Під гіпотезою розуміють таке припущення, яке заслуговує того, щоб його перевірили.
Висунення, формування гіпотези вимагає оцінки здобутих теоретичних та емпіричних даних, їх співвідношення з предметом, об'єктом та завданнями дослідження.
Системний підхід.
Цей метод передбачає розгляд об'єкта вивчення як певної складної організованої системи, яка має визначену структуру, що складається з певної кількості взаємопов'язаних елементів.
Як відмічається в наукових джерелах, "у самому загальному вигляді систему прийнято як комплекс взаємопов'язаних елементів, що створюють деяку цілісність".
У теперішній період все частіше говорять про системний рух, який включає поряд із системним підходом загальну теорію систем, системний аналіз, філосовське осмислення системності світу.
В кримінології велике значення має застосування системно-структурного методу, який вивчає злочинність у двох аспектах:
По-перше, вивчення злочинності як множини взаємопов'язаних злочинів та осіб, які їх вчинили, виявлення взаємодії між ними.
По-друге, злочинність досліджується в рамках більш загальної системи - суспільства. Виявляються зовнішні зв'язки злочинності з різними характристиками суспільства, виділяються головні.
Злочинність розглядається в цьому аспекті у взаємозв'язку з іншими негативними соціальними відхиленнями (пияцтвом, наркоманією, тіньовою економікою тощо) і у цьому випадку нерідко її аналіз здійснюється в рамках виділення такої системи, як "соціальні відхилення". Вона також розглядається у зв'язку з економікою, політикою, іншими сферами життєдіяльності.
Історичний метод.
Забезпечує вивчення злочинності в історичному розрізі, в русі. При аналізі злочинності береться, як правило, тривалий період, який дозволяє виявити стійкі характеристики та тенденції злочинності, а також її взаємозв'язку з іншими явищами.
В останні роки в науці виділяють декілька періодів, які відображать різні етапи життя українського суспільства: соціалістичний різних періодів, періоди перебудови та реформ.
При вивченні регіональних відмінностей злочинності застосовується порівняльно-історичний метод як різновидність історичного. При цьому здійснюється:
а) порівняння однотипних явищ на протязі одного і того ж періоду (наприклад, злочинності серед неповнолітніх, у різних регіонах);
б) порівняння одних і тих же характеристик у різні періоди в кожному із регіонів.
Порівняльний метод.
Порівнюється злочинність у різник державах, різних регіонах країни, злочинність осіб різної статі, віку, соціального положення і т.д. При цьому з'являється можливість стримати нові дані про причини злочинності, оскільки відмінності злочинності відображаються на відмінностях соціально-економічних та інших характеристик держав, регіонів тощо.
Динамічні та статистичні методи.
Ці методи дають різні знання. Динамічні закономірності - це закономірності розвитку. Їх застосування веде до виявлення причинних залежностей.
Статистика, знаходячи та оцінюючи загальні властивості, встановлює загальні статистичні закономірності, які грунтуються на дії закону великих чисел, але не пояснює внутрішнього механізму формування закономірностей, не вичленовує причинних залежностей.
Пошук статистичних закономірностей здійснюється шляхом знаходження та оцінки загальних властивостей явищ.
При статистичному дослідженні використовуються узагальнені показники, до яких пред'являються такі основні вимоги:
1) Сукупність як об'єкт вивчення
Loading...

 
 

Цікаве