WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінологія, як наука. - Реферат

Кримінологія, як наука. - Реферат

ролей (конфлікт реального та очікуваного).
В динамічному аспекті зустрічаються:
а) пряма послідовність соціальних позицій і ролей, які породжуються у певних взаємодіях злочину поведінки;
б) суттєве негативне поглиблення змісту соціальних ролей, коли вони із норм, що суперечили тільки вимогам моралі, перетворились у норми, які суперечать вимогам закону;
в) погіршення процесу нормального формування та нормальної життєдіяльності особи, через наявність чи відсутність у минулому певних соціальних ролей та позицій.
При аналізі діяльності осіб, які вчиняють злочини, враховуються такі обставини:
1) фактична поведінка осіб, що не відповідає змісту ролі;
2) особистість являє собою певну цілісність при всій багатоманітності її позицій та ролей, в діяльності вона проявляє себе саму у цій цілісності;
3) діяльність чинить на особу обережний вплив (обережний тому, що особа є вільною у своїй діяльності до того часу, поки не чинить злочину), при цьому, важливо чи не схвалюється поведінка, закріплення цієї поведінки взагалі та її результатів у свідомості особи. У цьому аспекті кримінологічно значимою є проблемабезкарності частини злочинців, баланс досягнень та втрат злочинця у результаті протиправної діяльності.
Під час вивчення діяльності особи важливо знати такі моменти:
- чи є злочинне діяння ізольованим актом чи воно - кільце в ланцюгу певної системи вчинків;
- у якій сфері життя вчиняються злочини;
- чи є злочинна поведінка стрибком від норм до злочину, чи вона являє собою результат ескалації антигромадської поведінки. При цьому, виявляють факт:
а) порушень вимог, що відповідають нормальним для людини певного віку соціальним позиціям;
б) аморальних, але таких, що не суперечать праву вчинків;
в) протиправних поступків незлочинного характеру (адміністративних, дисциплінарних, т.д.).
Вивчення системи вчинків особистості, її діяльності у цілому допомагає виявити певні стереотипи поведінки, що стали для неї звичними способами реагування на ті чи інші обставини.
4. Потреби та мотиви злочинної діяльності.
Потреби - джерело інтелектуальної активності та поведінки людини. Вони відображають і його природні властивості (елементарні та природні потреби: в їжі, одягу, т.п.). При цьому вони завжди "соціально відтінені", тобто мають чисто соціальні характеристики, що сформувались у суспільстві.
В науці виділяються такі види детермінації потреб:
- природні;
- матеріальні;
- духовні.
Потреби та їх прояви аналізуються в різних сферах життєдіяльності людини. Потреби проявляються в діяльності, формуються та корегуються в ній. Особливо гостро вже сформовані потреби дають знати про себе в умовах обмеженої можливості чи неможливості їх задоволення.
Потреби та інтереси досить сильно впливають на мотиваційну сферу особистості. Під нею розуміється вся сукупність мотивів, які формуються і розвиваються на протязі її життя.
Як відзначає професор В.В. Луньов, "Мотиваційна сфера є "центром" внутрішньої структури особистості, яка інтегрує її активність". Цією позицією він заперечує в науці так званий "біхевіорський" підхід, який практично виключає суб'єктивний фактор з процесу причинності злочинної поведінки та обумовлює характер цієї поведінки виключно зовнішніми впливами н людину. Як відомо в науці, одне і те ж середовище, впливаючи на осіб та групи осіб з різними характеристиками потреб, інтересів та інших характеристик свідомості, на практиці обумовлює різні результати.
Є типи осіб, які активно перетворюють або "нелюдські" обставини, або "людські" у самому високому змісті цього слова (цивілізовані, ті що грунтуються на законі), але такі, що не влаштовують їх у силу позиції крайнього егоїзму, безмежного бажання до особистого збагачення, влади, популярності тощо.
Історія знала Нерона, Герострата і т.п. Вони є якимись пртотипами ряду і нині існують типів злочинців, які здатні активно створювати специфічні ситуації, варіанти їх взаємодії з соціальним середовищем (російський Чикотило, український Онопрієнко, т.д.).
Отже, в основі злочинної поведінки лежать певні спонукальні мотиви.
У науці виділяють такі їх види:
1) суспільно-політичні: управління державою, участь у політичному житті;
2) соціально-економічні:
- задоволення абсолютних, тобто найнеобхідніших, життєво важливих потреб;
- задоволення "відносних потреб", що виникають в умовах соціально-економічної диференціації населення та порівняння людьми свого становища зі становищем оточуючих;
- досягнення свого ідеалу - деякого матеріального стандарту чи соціального статусу, на які зорієнтована дана особа;
3) насильницько-егоїстичні (агресивні у фізичному та психологічних планах):
- абсолютизація ідеї самоствердження, реалізація у будь-яких формах потреб та інтересів, що вже в особи є;
- самоствердження у тих формах, які можливі для особи в конкретних ситуаціях ( фізична розправа з особою, яка образила тощо);
4) легковажно-безвідповідальні:
- відсутність потреби та зацікавленості звіряти свої вчинки з існуючими нормами поведінки, законом;
- вибірковий характер загально слухняної поведінки (наприклад, лише в умовах суворого зовнішнього контролю або у спілкуванні з тими, хто має реальну владу).
Ці мотиви у злочинній поведінці та злочинності, як показує практика та наука, можуть проявлятись у різних сполученнях.
5. Ціннісно-нормативні характеристики свідомості особистості.
Передусім йдеться про ціннісні орієнтації - глибинні особистісні
характеристики, які вказують на найбільш значимі для особистості об'єкти, що цінуються нею.
Загальну класифікацію реакцій поведінки особистості на підставі орієнтацій обгрунтував соціолог Ядов В.А., який пов'язував їх з проблемними життєвими ситуаціями.
Кримінологічні дослідження особистості злочинця показали, що в системі ціннісних орієнтацій у них найвищі місця посідають індивідуально-плановоегоїстичні. При цьому найвищими цінностями для особи є власне матеріальне благополуччя, створення для цього найбільш сприятливих умов.
Категорії моралі та етики і похідні від них поняття (добро і зло, порядність і підлість тощо), мають кримінологічне значення.
Кримінологічні дослідження фіксують:
а) суттєві прогалини у моральній свідомості осіб, які вчиняють злочини;
б) викривлення, які ведуть до морального конфлікту з загальноприйнятими в суспільстві нормами моралі, нормами моралі різних груп, подвійної моралі.
У всіх випадках при дослідженні особи злочинця виникає питання: Чому особу із зіпсованими потребами, інтересами, цінностями, моральними уявленнями не зупинив закон, у т.ч. кримінальний з його суворими санкціями? Відповідь на це питання вимагає аналізу правосвідомості людини. В кримінології такого роду дослідження активно проводились і провели до висновку про суттєву специфіку правосвідомості та правових
Loading...

 
 

Цікаве