WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінологічні аспекти банківської діяльності - Реферат

Кримінологічні аспекти банківської діяльності - Реферат

доходи" та ін.
Оскільки за чинним законодавством України "відмивання брудних" грошей не є самостійним складом злочину, тому і правова відповідальність за такі дії відсутня, що значно поглиблює криміногенні процеси. У багатьох випадках "відмивання брудних" коштів переслідується у сукупності з протиправними діями, результатом котрих стало отримання незаконних прибутків, особливо в економічній та фінансовій сферах. У той же час у ряді країн світу передбачено кримінальну відповідальність за сам факт "відмивання" коштів, здобутих злочинним шляхом.
Кримінальним законодавством деяких країн визнаються "брудними" тільки ті гроші, які були отримані від торгівлі наркотиками, прекурсорами та психотропними речовинами. Гроші, що надійшли, наприклад, від торгівлі жінками, дітьми, або в результаті отримання хабарів і т.ін., не вважаються "брудними". Стаття 209 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність лише за вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном, здобутих завідомо злочинним шляхом, а також за використання зазначених коштів для здійснення підприємницької діяльності та створення організованих груп в Україні чи за її межами для легалізації(відмивання) таких коштів чи майна, а стаття 306 КК - за розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів у банках, на підприємствах, установах тощо, або придбання за такі кошти об'єктів, майна, що підлягає приватизації, або з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів.
Для України орієнтиром законодавчого забезпечення та боротьби з "відмиванням" грошей має бути Міжнародна конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом, що регулює питання розшуку, слідства, арешту та конфіскації грошей злочинного походження, яку Україна ратифікувала 17 грудня 1997 року.
Недостатнім є контроль за діяльністю підприємницьких та фінансово-кредитних структур, за зовнішньоекономічною діяльністю та за розрахунками через рахунки типу лоро, ностро з боку державних, фінансових та податкових органів.
В Україні понад 90 банківських установ мають ліцензії на здійснення операцій з банками-нерезидентами; на підставі отриманих ліцензій було відкрито понад 600 кореспондентських лоро-рахунків.
Особливо значних збитків державі завдають незаконні торговельні операції, що здійснюються через підставні фірми. Обсяги таких незаконних фінансових операцій досягли масштабів, що ставлять під загрозу подальше нормальне функціонування економіки країни. Протягом 1998 року підрозділами податкової міліції було викрито понад 2,7 тис. фіктивних підприємств. На їх рахунках заблоковано понад 27 млн грн, у 1999 р. виявлено більше 4 тис. фіктивних підприємств, ліквідовано 45 конвертаційних центрів, через рахунки яких було проконвертовано понад 2,5 млрд грн. Через стосунки легальних платників податків з виявленими у 1998-1999 рр. фіктивними фірмами втрати бюджету з ненадходжень тільки з податку на додану вартість склали понад 10 млрд грн. За 5 місяців поточного року підрозділами податкової міліції ліквідовано понад 2 тис. фіктивних фірм і 22 конвертаційні центри. За попередніми даними, обіг коштів на рахунках цих підприємств склав більше 2 млрд грн, заарештовано 34 особи, які займалися організацією фіктивних фірм.
Характерним прикладом створення фіктивних фірм з метою переказу безготівкових коштів в українській валюті за межі нашої країни з наступною конвертацією в іноземну готівкову валюту є припинена Головним управлінням по боротьбі з організованою злочинністю МВС України спільно з Генеральною прокуратурою спроба переказу за кордон майже 80 млн грн. Ця сума раніше була викрадена з Вінницького обласного управління Національного банку України. Крадіжка була вчинена шляхом несанкціонованого доступу до комп'ютерної мережі НБУ.
Створена фіктивна фірма, на яку були перераховані 80 млн грн, спочатку виступила як постачальник пально-мастильних матеріалів. У свою чергу вона нібито купила ще в однієї неіснуючої фірми комп'ютери та різографи. Метою всіх цих оборотів став переказ грошових коштів за межі України через кореспондентські рахунки з подальшим безперешкодним розпорядженням.
ГСУ МВС України у 1999 році направило до суду кримінальну справу по відношенню до групи посадових осіб Центру ділових та творчих ініціатив "Мета" м. Києва, які звинувачувалися у розкраданні з використанням підроблених документів неіснуючих суб'єктів підприємницької діяльності з державних і комерційних банків України за допомогою телеграфних авізо грошових коштів на суму 259 млн грн і в посяганні на розкрадання ще 41 млн грн.
Тільки за закінченими кримінальними справами за останні 2 роки у 18 регіонах України виявлено 124 фіктивні фірми, які через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів перерахували 63 млн дол. США і понад 90 млрд російських рублів.
Вивчення світового досвіду з цього питання показує, що правовою основою протистояння кримінальному підприємництву в країнах з розвинутою економікою є досконале законодавство, що перешкоджає легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.
"Відмивання брудних" грошей вважається злочином у цілому ряді країн, у тому числі у Великобританії, Канаді, Франції, Австрії, Італії. Найжорсткіше поставлено питання боротьби з цим явищем у США. Історія пошуку ефективних шляхів боротьби з "відмиванням брудних" грошей у США нараховує три десятиліття. Наприкінці 60-х років уряд США почав проявляти занепокоєність з приводу використання таємних банківських рахунків американськими громадянами, які займаються незаконною діяльністю. Такі рахунки використовувалися з метою ухилення від сплати податків; маніпуляцій на ринку цінних паперів; порушення правил внутрішньої торгівлі; торгівлі золотом; розміщення коштів, отриманих незаконним шляхом;переказу грошей, отриманих злочинним шляхом, через позичку "відмитих" коштів.
Конгресом США у 1970 р. було прийнято цілу низку законодавчих актів, спрямованих на протидію легалізації злочинних доходів: Закон про контроль за організованою злочинністю, Закон про контроль за розповсюдженням наркотиків і Закон про банківську таємницю.
На сьогодні чинними є такі акти: "Про всесторонній контроль злочинності" (1984 р.), "Про контроль "відмивання" грошей (1986 р.), "Про боротьбу з вживанням наркотиків" (1988 р.), "Про боротьбу з "відмиванням" грошей (1992 р.), "Про попередження "відмивання" грошей" (1994 р.), "Про заходи, спрямовані на стримання підробки та "відмивання" грошей". У США кредитно-фінансові установи зобов'язані зберігати протягом мінімум п'яти років певну документацію, зокрема, інформацію про надання кредиту на суму більше 10 тис. дол., картки бухгалтерського обліку, що стосуються операцій по рахунках та копії чеків на суму більше 100 дол., сплачених у банківській установі. За порушення цих вимог банківська установа, її керівник, посадова особа, службовець можуть понести покарання у вигляді сплати штрафу у розмірі 10 тис. дол. за кожне порушення. Останні десять років застосовується додаткова форма звіту, що передбачає спеціальну помітку в тому разі, коли операція, що здійснюється, викликає підозру. Порушник даного положення може нести відповідальність у кримінальному порядку. Введено також форму звітності про платежі готівкою у сумі понад 100 тис. дол., яка повинна надаватися протягом 15 днів після отримання готівки. Порушник даного положення притягується до відповідальності у вигляді штрафу до 25 тис. доларів або позбавлення волі на строк до п'яти
Loading...

 
 

Цікаве