WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Державне регулювання комерційної діяльності - Курсова робота

Державне регулювання комерційної діяльності - Курсова робота

безпека, новизна, довговічність, надійність, економічність, ергономічність, естетичність, экологичность і т.п., що у своїй сукупності додають товарам здатність задовольняти споживача відповідно до їх призначення.
Вищим критерієм якості товару є його відповідність світовим стандартам.
Більшість продукцій українських виготовлювачів, а також імпортної продукції, реалізованої нині в нашій країні, цьому критерію не відповідає. Більш того, значна частина товарів не відповідає ніяким показникам якості, а багато товарів шкідливі, небезпечні для людей і навколишньої природного середовища. Про яку якість можна говорити, якщо покупцям України пропонуються іспанські сардельки і бельгійський м'ясний фарш, терміни збереження яких у всіх країнах складають, відповідно, не більш 24 і 12 годин .
У 70-80-і роки представниками розвитих капіталістичних країн були проведені великі робота зі створення Гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС). До початку 1981 року Комітет з Гармонізованої системи практично завершив роботу, і в червні 1983 року Рада митного співробітництва, членами якого є більш 100 країн, прийняв проект Міжнародної Конвенції по ГС і відкрив її для підписання. За станом на кінець 1987 року Конвенцію чи ратифікували підписали більш 50 країн і ЄЕС, і з 1 січня 1988 року вона набрала сили.
У ГС включені:
а) номенклатура товарів, розділи якої сформовані за такими критеріями якості товарів, як їхнє походження, призначення, вид матеріалу, з якого вони виготовлені, і хімічний склад;
б) основні правила класифікації товарів.
На ГС заснована товарна класифікаційна схема Єдиного митного тарифу України .
Передбачається, що ГС буде застосовуватися країнами, на частку яких приходиться понад 90% обсягу світової торгівлі.
Асоціацією європейської системи кодування розроблені штрихові коди на етикетках товарів. Перші дві (чи три) цифри означають код визначеної країни:
Наступні цифри означають код виготовлювача, код товару, а остання цифра, є контрольної. Схематично це виглядає так (на прикладі штрихового коду на упакуванні з 100-процентним виноградним соком угорського виробництва):
?
Утім, кодове позначення може виражатися не тринадцятьма, а вісьма (ЕАН-8) цифрами, однак таке позначення зустрічається рідко.
Код країни позначає країну походження ( виготовлення чи продавця) товару, код виготовлювача - фірму, що зробила товар, код товару - найменування товару і деякі його споживчі властивості (розмір, масу, фасон, сорт, колір і т.д.). Контрольна цифра використовується для перевірки правильності зчитування попередніх цифр коду сканованою системою.
Код виготовлювача привласнюється відповідною національною асоціацією, а код товару - самим виробником.
Україна вже стала членом Міжнародної асоціації товарної нумерації ЕАМ International і одержала код 48(2). У зазначену Асоціацію сьогодні входить більш 70 країн, якість вироблених товарів для який має не останнє значення.
Багато українських товарів одержали штрихові коди. Першими такими товарами стали розчинний кава Одеського комбінату харчових концентратів, коньяк "Десна" Одеського заводу коньячних виробів. Так відповідною реакцією держави стало видання 29 травня 1996 року Кабінетом Міністрів України постанови "Про впровадження штрихового кодування товарів" , а також наказ МЗЕЗторгаУкраїни який затвердив Положення про штрихове кодування товарів .
У західних країнах виробники товарів чесно попереджають споживачів про приналежність продуктів харчування до того чи іншого сорту. Вищий сорт - це так називані "зелені продукти", що вирощують на землях, де не використовуються ні хімічні добрива, ні пестициди. Другий клас продуктів містить помірна їхня кількість. Третій - значна кількість шкідливих речовин.
У зв'язку з насиченням українського ринку імпортними товарами, якість яких не завжди можна визначити при покупці, варто дотримувати наступних правил:
1) не купувати товарів, на етикетках яких чітко й однозначно не зазначений чи виробник країна, відкіля імпортована товар, чи і те й інше разом;
2) віддавати перевагу товарам зі штриховим кодом ЕАХ Асоціації європейської системи кодування, маючи у виді, утім, що і він може бути підроблений;
3) звертати увагу на термін придатності товару і на інші оцінки, що стосуються його споживчих властивостей.
В економічно розвитих країнах прийнято піддавати продукцію екологічному маркіруванню. Наприклад, широко відомими є знаки екологічно чистої продукції "Блакитний ангел" (ФРН), "Білий лебідь" (Скандинавські країни), "Экознак" (Японія). Рішення про присвоєння екологічного маркірування визначеним видам продукції приймаються компетентними органами країн - членів ЄС на підставі попередньої оцінки екологічності виробів.
Є знаки, що підкреслюють той факт, що виготовлювач виконує вимоги, спрямовані на збереження озонового шару Землі, чи що виробник постійно починає зусилля для збереження навколишньої природного середовища.
ГЛАВА II. СТАНДАРТИЗАЦІЯ.
Основним нормативним документом, що регулює питання стандартизації, є в даний час Декрет КабінетуМіністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" . Відповідно до даного документа основними задачами стандартизації є, зокрема, забезпечення якості продукції і захист інтересів споживачів.
Нормативні документи по стандартизації поділяються на:
- державні стандарти України (ДСТУ), до яких прирівнюються міждержавні стандарти, передбачені угодою про проведення погодженої політики в області стандартизації, метрології і сертифікації, підписаним у Москві 13 березня 1992 року (ДСТ), а також республіканські стандарти колишньої УРСР (РСТ);
- галузеві (ОСТУ);
- стандарти науково-технічних і інженерних суспільств і союзів (СТОУ);
- технічні умови (ТУУ);
- стандарти підприємств (СТП).
Міжнародні, регіональні і національні стандарти інших країн застосовуються в Україні відповідно до її міжнародних договорів. Указом Президента України було затверджено Положення про Державну міжвідомчу комісію з питань впровадження в законодавство України норм і стандартів Ради Європи .
Декретом регулюються також вимоги до державних і інших стандартів, питання керування діяльністю в області стандартизації, питання створення технічних комітетів зі стандартизації, інформаційного забезпечення споживачів і інші.
Ряд питань, що стосуються стандартів і норм, регулюється Декретом Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил і відповідальності за їхнє порушення" .
Відповідно до цього Декрету стандарт - це нормативний документ, затверджений відповідним органом, у якому встановлюються загальні чи принципи характеристики щодо визначених об'єктів чи стандартизації технічні вимоги, якою повинна відповідати конкретна продукція.
Норми - це обов'язкові вимоги, затверджені відповідним органом, що встановлюють гранично припустимі величини показників продукції і концентрації речовин, що гарантують якість продукції.
Нарешті, правила - це затверджені відповідним органом метрологічні,
Loading...

 
 

Цікаве