WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Права дитини - Курсова робота

Права дитини - Курсова робота

відноситься на кінець 80-х - 90-х років. Тобто ЮНІСЕФ у впровадженні своєї політики в першу чергу враховує менталітет і особисті умови регіону і даної держави, тобто політика ЮНІСЕФ має суто індивідуальних підхід до кожної держави.
Основними факторами, які з точки зору ЮНІСЕФ визначили головний напрямок його політики в даному регіоні ( до якого відноситься Україна), були визнані такі фактичні обставини:
" Скорочення або повна відміна системи соціального обслуговування сімей, включаючи систему дитячих дошкільних закладів;
" Обмежене фінансування державою системи охорони здоров'я, а саме лікувальних закладів;
" Скорочення зайнятості жінок і молоді в усіх сферах виробництва;
" Втрата в суспільстві морально-етичних і правових орієнтирів і, як наслідок, зріст підліткової злочинності, розповсюдження алкоголізму, наркоманії, проституції.
Набуті з початку діяльності в регіоні досвід і знання про проблеми, труднощі та необхідні пріоритети дозволили ЮНІСЕФ виробити єдині правила підходу і спільну платформу дій, концептуальну основу якої склали наступні висновки:
Конвенція ООН про права дитини, яку ратифікували всі країни регіону, є легітимною основою і повинна визначити рамки взаємодії ЮНІСЕФ з урядами, поза урядовими організаціями та іншими потенційними партнерами;
Головну увагу слід приділяти наданню допомоги країнам у справі розвитку громадянського суспільства з метою надання стійкого характеру діяльності в інтересах дітей і сприяння створенню організацій, в яких потреби і права дітей розглядаються як пріоритетні.
ЮНІСЕФ слід зосередити свої зусилля на реформі законодавства і використати процес збору та аналізу даних про становище дітей як найбільш важливий інструмент взаємодії з урядами країн перебування для встановлення об'єктивних критеріїв оцінки дій законодавства, яке торкається прав і інтересів жінок, дітей і молоді, і реальних заходів з метою змін підходів в тій мірі, в якій це буде визнано необхідним в ім'я того, щоб інтереси і проблеми цих груп населення займали пріоритетне місце в соціальній політиці держави і всього суспільства.
ЮНІСЕФ належить грати роль свого роду "каталізатору", добиваючись від урядів громадських інститутів і можливих донорів мобілізації ресурсів і дій, спрямованих на забезпечення такого стану, щоб права дітей знаходились в центрі уваги і займали провідне місце у програмах країн, що продовжують процес перетворень з метою побудови правових високоморальних демократичних держав.
Ефективна політика в інтересах дітей в кожній країні повинна базуватись на точному знанні і розумінні справжнього становища дітей, їх потреб і способів найкращого задоволення цих їхніх потреб. В той же час очевидно, що виконання державою прийнятих міжнародно-правових зобов'язень не може бути забезпечене без створення постійно діючих незалежних механізмів захисту прав дитини. Це більш, ніж актуально для України, тому що процеси соціально-економічних і політичних перетворень та реформ, які відбуваються в країні, негативно відбились на становищі соціально незахищених груп населення, серед яких одне з перших місць займають діти. Завдання в тому, щоб створити такий орган, який зміг би виступити на захист інтересів дітей, проводячи при цьому критичний аналіз державної політики і являючись свого роду рупором дітей. Крім того, такий орган повинен бути джерелом достовірної інформації про становище, проблеми, потреби і інтереси дітей.
2.2. Дискримінація прав дитини
Більшість населення України і уявлення не має про особисті права дітей, Конвенцію ООН про права дитини, інші міжнародні документи цієї спеціалізації, тому дуже легко порушити права дітей, бо історично склалося, що ці права завжди порушувались, до дітей не ставилися як до самостійної особистості. На жаль, дуже багато дорослих не вважають за потрібне і зараз визнавати ці права, бо бояться великої відповідальності, а також звикли до старих канонів виховання.
Дуже часто вони і не замислюються, що своїми вчинками дискримінують права дитини, тому і дітям і дорослим буде корисним знати, в яких випадках права дитини порушуються, здійснено насилля, які види насилля бувають тощо.
Над дитиною здійснено насилля, якщо:
" Їй нанесли побої;
" Її здоров'ю завдали шкоди;
" Порушили її статеву недоторканість й статеву свободу;
Дитину залякували, якщо:
" Їй вселяли страх за допомогою дій, жестів, поглядів,
" Використовували для залякування свій зріст, вік;
" На неї кричали;
" Їй загрожували насиллям по відношенню до інших (батькам дитини, друзям, тваринам та ін.).
До жорстокого ставлення також відноситься використання при цьому громадських інститутів:
" Релігійною організацією,
" Судом,
" Міліцією,
" Школою,
" Спецшколою для дітей,
" Притулком,
" Родичами,
" Психіатричною лікарнею і т.д.
Над дитиною здійснюють насилля, якщо використовують для цього ізоляцію:
" Контролюють її доступ до спілкування з однолітками, дорослими, братами і сестрами, бабусею і дідусем.
Над дитиною також здійснюють емоційне насилля, якщо:
" Її принижують, використовують образливі прізвиська;
" Її використовують як довірену особу;
" При спілкуванні з дитиною виявляється непослідовність;
" Дитину соромлять;
" Дитину використовують як засіб передачі інформації одному з батьків;
Над дитиною здійснено економічне насилля, якщо:
" Не задовольняються її основні потреби;
" Контролюється його поведінка за допомогою грошей;
" Дорослими розтрачуються сімейні гроші;
" Дитина використовується як засіб економічного торгу при розлученні батьків;
До дитини відносяться жорстоко, якщо використовують погрози:
" Погрози кинути її;
" Погрози самогубства;
" Погрози нанесення фізичної шкоди собі або родичам;
До дитини дорослі відносяться жорстоко, якщо використовують при цьому свої привілеї:
" Обходяться з дитиною як з підлеглим чи слугою;
" Відмовляються інформувати дитину про рішення, які відносяться безпосередньо до неї, її долі ( про відвідини її батьками, опікунами, тощо).
" Дитину перебивають під час розмови.
Можливо, так дорослі зрозуміють усю повноту своєї відповідальності, переглянувши своє ставлення до дітей, а діти зможуть відстоювати свої права та належно оцінять вчинки своїх батьків.
2.3. Сучасна ситуація в Україні. Шляхи виходу
Зараз проблема дитинства одна з найважливіших проблем нашої країни. І не треба легковажно ставитися до ситуації, що склалося, бо діти - це наше майбутнє і треба сприймати це дуже серйозно.
На паперах все виглядає не так, як у реальному житті. Більшість дітей, як і їхніх батьків, і уявлення не має про права дитини і про Конвенцію ООН про права дитини. Та навіть ті, хто знають, не можуть застосувати свої знання належним чином, бо вічно. Проблемою нашого населення була юридична необізнаність на неграмотність. Так, держава робить деякі окремі, повільні, рідкі кроки на шляху вирішення цієї проблеми, але повинні існувати дійсні шляхи виходу, справжня рішуча програма.
Конвенція ООН про права дитини порушується на кожному кроку, бо про неї знають одиниці. Тому, поглянувши на нижче наведену таблицю, можна побачити реальну ситуацію, що склалася в Україні, відносно виконання Конвенції й порушення прав дитини.
ВИМОГИ ФАКТИ
Повинно бути в
Loading...

 
 

Цікаве