WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адвокатура та поняття “адвокатська таємниця” - Курсова робота

Адвокатура та поняття “адвокатська таємниця” - Курсова робота

громадянина.
Відповідальність за розголошення адвокатської таємниці має покладатися й на інших працівників, які працюють разом з адвокатом. Облік, зберігання матеріалів справи повинні виключати можливість доступу сторонніх осіб. Гарантією збереження адвокатської таємниці повинно бути притягнення до юридичної відповідальності службових осіб , що прагнуть нею заволодіти, чи яка ім внаслідок виконання ними службових обов язків.
Певною формою забезпечення саме конфіденційності є побачення адвоката з клієнтом, яке сприяє необхідному психологічному контактові відвертості довірі створюючи можливості для ведення захисту. В той же час, особливим моральним обов'язком для адвоката стає неповідомлення підзахисному тих відомостей, якими той міг би скористатися, щоб ввести суді органи слідства в оману.
Отже адвокатська таємниця формується як морально-етична і правова категорія. Правовий аспект стає домінуючим, оскільки в умовах змінюється і правовий статус громадянина.
Звернення до правил адвокатської етики при неврегульованості проблем адвокатури може піддати сумніву інститут захисту прав І свобод людини і громадянина. А це, викликає й нове ставлення до проблеми адвокатської таємниці, виявляючи її як морально-етичну проблему українського права в цілому.
4. Начерк історії адвокатури
?
?
?
5. Основні поняття, принципи та організаційні форми діяльності адвокатури
?
?
6. Види адвокатської діяльності
?
7 . Вимоги, що пред'являються до адвоката
Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури
Дисциплінарна відповідальність
8. Права та обо' язки адвоката
Професійні права
9. Гарантії адвокатської діяльності
10. Оплата праці адвоката та його помічника
Висновок
Адвокатська таємниця, як правова категорія, виводить нас на широке розуміння філософії права, принципу суспільної справедливості. Вона не може бути обмежена лише сферою професійного виживання.
Отже, адвокатська таємниця формується як морально-етична і правова категорія. Правовий аспект стає домінуючим, оскільки в сучасних умовах змінюється і правовий статус громадянина.
Звернення до правил адвокатської етики при неврегульованості проблем адвокатури може піддати сумніву інститут захисту прав і свобод людини і громадянина. А це на мою думку, викликає й нове ставлення до проблеми адвокатської таємниці, виявляючи її як морально-етичну проблему українського права в цілому.
Отже, усвідомлення тенденцій і напрямів реформування інституту адвокатської таємниці безпосередньо пов'язане як з реформуванням системи прав України в цілому, так і з судово-правовою реформою зокрема, головною метою яких є створення в державі умов для верховенства і свобод людини та громадянина.
Подібно тому як в прокурорі часто ми схильні вбачати тільки обвинувача (хоч, як переконались - це далеко не так), так і адвоката найчастіше уявляють собі лише в ролі захисника обвинувачених у вчиненні злочинів. Насправді ж функція адвоката і адвокатури як суспільного інституту (організації) значно ширша.
Завдання адвокатури України згідно з Конституцією та Законом "Про адвокатуру", прийнятим Верховною Вадою 19 грудня 1992 р., полягають у сприянні захисту прав, свобод та законних інтересів громадян.
На відміну від інших правоохоронних органів, адвокатура є недержавною організацією. Це - добровільне громадське об єднання, на яке держава покладає правозахисну функцію і включає її в свою правозахисну систему.
Адвокати сприяють усім, хто до них звертається за допомогою, у захисті прав, представляють законні інтереси людей та організацій (юридичних осіб) у всіх державних та громадянських органах, у відносинах громадян між собою і не лише в Україні, а й за ЇЇ межами. Вони подають кожному, хто до них звертається, іншу необхідну юридичну допомогу (поради, консультації, складають правові документи тощо).
Організаційні форми адвокатури є різні. Адвокат може займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкривши своє
адвокатське бюро. Адвокати можуть, як це найчастіше буває, об'єднуватись у адвокатські консультації, контори, колегії, фірми тощо. Подаючи різноманітну юридичну допомогу громадянам і організаціям, адвокати цим сприяють здійсненню їх прав і утвердженню законності.
Зі всіх завдань, які стоять перед адвокатурою, одним з найважливіших є здійснення захисту обвинуваченого у кримінальному судочинстві. Законом передбачено, що захисник (а це найчастіше є адвокат) допускається до участі у справі з моменту пред'явлення обвинувачення особі у вчиненні нею зло-чину. А якщо її заарештовано до пред'явлення обвинувачення - то з моменту арешту. Обвинувачений може не запрошувати собі захисника або відмовитись від нього. Це - його право. Проте, коли обвинувачений є неповнолітнім або він має фізичні чи психічні вади, що заважають йому себе захищати, та в ряді інших випадків захисник обов'язково бере участь у справі.
Адвокат у кримінальному судочинстві наділений широкими правами. Він, зокрема, має право на побачення з обвинуваченим, знайомитись з матеріалами справи, подавати докази невинності або меншої вини обвинуваченого, заявляти клопотання, подавати скарги на дії слідчого, прокурора чи суду та ін. В суді адвокат-захисник проголошує після виступу обвинувача захисну промову. В ній він має можливість спростовувати обвинувачення або доводити меншу вину підзахисного. Важливим обов'язком адвоката є збереження адвокатської таємниці. Таємницею є питання, з якими громадянин або юридична особа зверталася до адвоката; суть його порад та консультацій; інші відомості, одержані адвокатом при здій-сненні своїх професійних обов язків. Охороняючи професійну таємницю адвоката, закон забороняє допитувати його про обставини справи, які стали йому відомі в результаті виконання обов'язків захисника.
Проте, виконуючи з високою відповідальністю свої обов'язки, адвокат захищає не будь-які інтереси свого підзахисного чи клієнта, а тільки законні інтереси. І не будь-якими засобами, а лише законними і моральними. Бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, всюди і завжди берегти честь адвоката - це слова присягиадвоката України.
Список використаної літератури
1) "Право України" - 2001 р. № 3 стаття - С.Лагунової
2) Д.Бочарников. права людини у державну та ранньодержавну добу історії України
3) Кузєєв В. Гарантіх прав, і свобод та обов'язків людини і громадянина в Україні.
4) О.Д.Святоцький, В.В. Медведчук. Адвокатура: історія і сучасність.
5) Бартошек М. Римське право: поняття, термины, определения.
6) Святоцький О.Д., Миккенко М.М., Адвокатура України. Навчальний посібник для студентів юридичних вищих навчальних закладів і факультетів.
7) А.Т. слюсаренко, М.В.Томенко. Історія Української конституції.
8) Романець В.А. Історія епохи Просвітнецтва.
9) Горський В.С. Історія Української філософії.
10) Ватман Д.П. Адвокатська етика.
11) Молдован В.В. правоохороні органи. Опорні конспекти. Київ. "Юмана" 1998 р.
12) Настюк М. Правознавство, Львів "Світ" 1994
13) Закон України "Про адвокатуру"
Loading...

 
 

Цікаве