WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адвокатура та поняття “адвокатська таємниця” - Курсова робота

Адвокатура та поняття “адвокатська таємниця” - Курсова робота

виконанням ним своїх обов'язків, що
стосується документованої Інформації) пов'язаної з виконанням адвокатом доручення (ч.2. сг.В законі України "Про адвокатуру очевидно, власником якої є адвокат - вона підлягає оглядові та розголошенню лише за згодою адвоката.
Присягнувши бути завжди справедливим І принциповим, чесним І уважним до людей, суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди І завжди берегти чистоту звання адвоката, дана особа може нести відповідальність у разі їх порушення. Крім того, розголошення отриманих відомостей не є естетичним і справедливим щодо особи яка їх надала.
3. Охорона адвокатської таємниці: етика, деонтологія, право.
Питання про адвокатську таємницю є важливим і принциповим, тому, вважаю, воно має бути розглянуте також з етично) і морально-психологічно Г точок зору.
Не вдаючись до аналізу колізії моралі і права, обмежимося лише тим, що морально - етичні принципи , як загальнолюдські, дають опосередковано і можуть впливати чи виражати так звану ментальність національної культури. В сучасних умовах остання може тлумачитися на широкій базі як дії так і лише мотиву, наміру. Якщо, на погляд деяких вчених, російська ментальність ґрунтується, насамперед, на авторитарності то українську - слід базувати на колегіальності.
В українській істотко - правовій культурі значне місце займали принципи особливої моральності вони мали особистий характер. Г.С.Сковорода, наприклад, вважав, що "перемога" в судовому засіданні є абсурдом, оскільки "переможця" не існує.
Виникає відповідна етимологічна проблема: чи може бути поєднана морально-етична (екзистенцій на] та правова сторони суспільного життя? Зрозуміло , що українське право повинно мати і свою особливу філософію права. Якщо визнати це, то воно вимагає і особливого методу, тобто відповідної* логіки права.
Поширюючи загальні проблеми права на розуміння адвокатської таємниці, можна стверджувати, що остання не може розглядатися у відриві від соціально-економічних, політичних, духовних форм сучасного життя суспільства. 6 той же час, в сучасному праві виділяються дві основні тенденції", а саме; всі суспільні відносини регулювати через право: розмежовувати мораль і право. Розглядаючи професійну діяльність адвоката, бачимо, що ці дві тенденції призводять і до різного розуміння адвокатської таємниці. Перша - намагається розширити розуміння її правових аспектів до морально-етичних норм і, звідси, відповідні форми адвокатської* відповідальності, тоді як друга тенденція виявляється у намаганні регламентувати будь-яку діяльність адвоката, передбачивши всі правові наслідки, що й складатиме сучасну адвокатську етику. Професія адвоката І постає і постає такою, в якій перехрещуються і морально-правові аспекти, і чисто правові. На цьому грунті й формується професійна етика адвокатів.
В ст. і 4 Основних положень про роль адвокатів зазначено, що адвокат, надаючи допомогу клієнтам при здійсненні правосуддя, повинен додержуватись прав людини і основних свобод, визнаних національним і міжнародним правом, діяти вільно і наполегливо відповідно до закону й визнаних професійних стандартів та етичних норм.
У кодексі поведінки юристів у Європейському співтоваристві, прийнятому у жовтні і998р., підкреслено роль деонтологічних правил для забезпечення виконання адвокатурою ії важливої й особливої ролі у суспільстві. В преамбулі до цих правил зазначено, що адвокат у демократичному суспільстві при виконанні своїх професійних обов'язків вступає в різноманітні відносини, що покладуть на нього відповідальні обов'язки перед клієнтами, судом та іншими органами влади, адвокатською професією, ії окремими представниками, суспільством. Адвокатська професія стала суттєвою запорукою охорони прав людини у відносинах з державною владою. Це і формує особливі вимоги до юридичне) деонтології, існування чітких норм адвокатської" етики, які відповідають загальновизнаним міжнародним стандартам, розглядається як необхідна передумова без якої неможлива довіра до адвокатів.
Забезпечення права на захист віл обвинувачення та палання правової допомоги під час вирішення справ у судах та Інших державних органах реалізується адвокатами в складній системі правовідносин з різними суб'єктами яка, сама по собі може бути суперечливою. Тому гострою є потреба
Створення чіткої системи критеріїв правильності вибору того чи іншого варіанта поведінки в ситуаціях зіткнення, суперечності різних обов'язків І прав адвоката. Для Інтересів клієнта І для Іміджу адвокатури, як правового Інституту, важливо, щоб система таких критерів була єдиною для всіх адвокатів, певною І передбачуваною. А це досягається закріпленням таких орієнтирів у деонтологічних кодексах або правилах, вироблених І прийнятих адвокатами. 6 більшості країн вони є єдиними в національному масштабі І відбивають загальноприйняті міжнародні адвокатські демонологічні стандарти.
Закон України "Про адвокатуру" також передбачає дотримання правил адвокатської" етики як одного з основним обов'язків адвоката, які він бере на себе, складаючи присягу адвоката України. Отже законодавець визначає І адвокатську етику ,тобто гарантує клієнтові певний рівень професійної" поведінки адвоката, визначає межу його етичних обов язків, унеможливлює надмірні претензії до адвоката, захисника захищаючи їх від необґрунтованого і непередбачуваного притягнення до дисциплінарної відповідальності.
В ст. 9 Правил адвокатської етики закріплюється вимога про дотримання адвокатами принципу конфіденційності, що є необхідною і найважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких неможливе належне палання правової допомоги. Дані Правила не суперечать чинному законодавству І, зокрема, Закону "Про адвокатуру". Але, оскільки йдеться про адвокатуру як громадське об єднання, то і конфіденційність розглядається вимогами, які підіймаються до рівня дисциплінарної відповідальності. Тоді як, на мою думку, відповідальність адвоката слід звузити до суто правового рівня, і
лише в такому разі конфіденційність можна розглядати як гарантію захисту прав та свобод клієнта.
Інтереси клієнта захищає ст.23 Правил, оскільки запроваджує дотримання принципу неприпустимості представництва клієнтів з суперечливими Інтересами. Функцію захисту адвокатської таємниці закладено І в змісти статей; 25, 26, 57, 71 Правил. Особливо слід звернути увагу на їх розділ іX "Відповідальність за порушення правил адвокатської етики" (статті 77-81). Тут може йтися про слину відповідальність-дисциплінарну. Остання, на мою думку І виражає ту тенденцію в розумінні адвокатури, що і передбачає широку морально-етичну основу.
Адвокатська етика може не збігатися з поняттям "професійна поведінка адвоката", тому і не дивно, що відповідний документ Американської правничої* асоціації має назву "Типові норми професійної поведінки правників", тобто йдеться саме про професійну діяльність, а не загальну культуру професійної етики. Але ж саме професійна діяльність адвоката регламентується законом, тоді як порушення правил адвокатської етики передбачає відповідальність лише у вигляді дисциплінарного стягнення.
В цілому, проблеми адвокатури
Loading...

 
 

Цікаве