WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Необережність як форма вини - Дипломна робота

Необережність як форма вини - Дипломна робота

Хотинським районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 206 та ст.105.
Специфіка вбивства з необережності полягає саме в його суб'єктивній стороні: воно має місце лише при необережній формі вини у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.
Так, Верховний суд УРСР визнав наявність злочинної самовпевненості в діях Т. що підключив огорожу складу - паркан з колючого дроту - до розетки електромережі з напругою 220 вольт. Громадянка К. під час пошуків своєї корови доторкнулась до паркану руками і була вбита. Т. передбачав можливість настання смерті від скоєних ним дій, так як вивісив спеціальне попередження. Однак розрахунок його, що люди можуть підійти до складу лише зі сторони дороги, де було вивішено попередження, був легковажним.
Верховний Суд УРСР визнав наявність злочинної недбалості в діях П., який під час сварки вдарив кулаком в живіт С., в результаті чого той впав і, вдарившись головою об асфальт, вмер від отриманої травми. Суд мотивував це тим, що винний повинен був і міг передбачити можливість падіння потерпілого, який був п'яним, і настання відцього суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті.
Необережне вбивство в результаті злочинної недбалості слід відрізняти від випадкового спричинення смерті в результаті казусу.
Так, Пленум Верховного Суду УРСР не знайшов наявності вбивства з необережності в діях Ж., визнаного винним в том, що намагаючись утримати рушницю, яку виривав в нього А., він випадково нажав на спусковий гачок, внаслідок чого виник постріл, яким А. був смертельно поранений. Пленум визнав, що смертельне поранення А. виникло випадково, при обставинах, коли Ж. не мав змоги передбачити і уникнути тяжких наслідків, тобто при відсутності вини з його сторони.
2) необережні злочини, скоєні в сфері дії технічних засобів або інших джерел підвищеної небезпеки.
Це найбільш багаточисленна група необережних злочинів, вони частіше усього можуть скоюватися в процесі професійної діяльності. Однак в силу постійного наповнення технічними засобами побуту людини, ці злочини можуть скоюватися і в побуті. Крім того, громадяни, не пов'язані професійно з використанням технічних засобів, все частіше потрапляють в сферу їх дії, в силу чого їх необережна поведінка може призводити до порушення безпечної діяльності цих засобів і в результаті - до тяжких наслідків (наприклад, склад злочину передбачений ст. 217 КК, - порушення діючих на транспорті правил). Тому злочини даної групи можуть скоювати як особи, що самостійно використовують технічні засоби, так і особи, що знаходяться в сфері їхньої дії і зобов'язані співрозмірювати свою поведінку з правилами, що регулюють використання технічних засобів. Злочини цієї групи можуть бути передбачені як загальними складами необережних злочинів (ст. ст. 90, 98, 105 КК), так і спеціальними складами злочинів скоєних в сфері дії технічних засобів чи інших джерел підвищеної небезпеки (технічних злочинів). До останніх відносяться склади, передбачені, наприклад статтями 215, 2154, 217 і деякими іншими статтями КК. Загальною рисою цієї групи злочинів є те, що вони скоюються в сфері взаємодії "людина-техніка" і призводять до виходу технічних засобів з під контролю керуючого ним суб'єкта, що і призводить до небезпечних для суспільства наслідків;
3) необережні злочини, скоєні в сфері чисто професійної діяльності, однак без використання як технічних засобів, так і службових (управлінських) функцій.
До них відносяться злочини, в результаті скоєння яких шкода суспільству заподіюється неналежним виконанням або невиконанням суб'єктом своїх професійних обов'язків. Сюди відносяться: злочинно-недбале ставлення до охорони державного або колективного майна (ст.91 КК), порушення ветеринарних правил та правил по боротьбі з хворобами і шкідниками рослин (ст. ст. 157, 158 КК). порушення правил охорони ліній зв'язку (ст. 2051 КК). Якщо суспільно небезпечні діяння, що відносяться до даної групи, не передбачені спеціальними складами, то можуть застосовуватись загальні склади необережних злочинів в залежності від характеру наставших наслідків. Наприклад, спричинення смерті хворому в результаті неналежного надання медичної допомоги лікарем кваліфікується за ст. 98 КК;
4) необережні злочини, скоєнні в процесі виконання службових (управлінських).
До них відносяться такі злочини, як випуск або реалізація недоброякісної продукції (ст. 147 КК), хоча суб'єктом цього злочину може бути як службова, так і не службова особа , халатність (ст. 167 КК). Останній склад може розглядатись як загальний для даної групи злочинів. А.Я. Светлов взагалі наголошує на тому, що халатність - це єдиний службовий злочин, який скоюється не умисно, а з необережності. Тому автор даної роботи приділяє увагу саме цьому складу злочину. Небезпека вказаної групи злочинів за останній час істотно підвищилась. Це пояснюється ускладненням і підвищенням ролі сфери управління і життя сучасного суспільства, різким збільшенням об'єктів управління в умовах ринкової економіки, ускладненням зв'язків між ними. Тому боротьба з такими злочинами, як халатність необхідна для підвищення відповідальності службових осіб та рівня роботи усієї системи управління в країні.
Диспозиція ст.167 КК вказує, що невиконання, або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків відбувається внаслідок його недбалого або несумлінного до них ставлення.
Ця недбалість та несумлінність, характеризуючи об'єктивну сторону злочину, в певній мірі говорить і про суб'єктивну сторону злочину. Неможливо скоїти умисний злочин з-за недбалості або внаслідок несумлінності.
Але головне - психічне відношення винної особи до наслідків своєї діяльності характеризується необережністю.
Слід відмітити, що хоча прихильники змішаної вини і розрізняють при халатності психічне відношення винної особи до бездіяльності (або неналежно здійсненій дії) і наставшим злочинним наслідкам, але розглядають усе діяння в цілому, як скоєне з необережності.
"Суб'єктивна сторона халатності характеризується змішаною виною, - зазначає В.Ф. Кириченко… - Вина особи при халатності як службовому злочині у відношенні вказаних в законі наслідків завжди виражається у формі необережності. Халатність як кримінально каране діяння повинна бути охарактеризована, як необережний злочин".
Особливий різновид необережності, що виходить, однак, за рамки необережної злочинності, складають умисні злочини, ускладненні необережно спричиненими тяжкими наслідками: умисне тяжке тілесне ушкодження, що потягнуло смерть (ч. 3 ст. 101 КК), незаконне
проведення аборту, що потягнуло смерть потерпілої (ч.3 ст. 109 КК), і т.д. В цих випадках має місце складний злочин - відповідне умисне діяння і необережне спричинення смерті.
Висновки
Отже завершуючи написання даної роботи, автор
Loading...

 
 

Цікаве