WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридична відповідальність в сфері валютного регулювання - Дипломна робота

Юридична відповідальність в сфері валютного регулювання - Дипломна робота

рахунок як осіб, які є її членами, так і за допомогою сторонніх осіб, наприклад, осіб з правоохоронних органів, органів виконавчої влади чи навіть з Інших злочинних угруповань, а так само з використанням технічних засобів, наявність загальних правил спільної злочинної діяльності, більш-менш тривала спільна злочинна діяльність тощо. Дії всіх членів організованої групи, незалежно від ролі кожного з них у спільній діяльності, кваліфікуються безпосередньо за ч. 2 ст. 80 КК , а дії осіб, які не є членами організованої групи, але тим чи іншим чином сприяли діяльності такої групи (виступали в якості пособників чи брали участь уздійсненні якоїсь однієї незаконної валютної операції тощо), повинні кваліфікуватися за відповідною частиною ст.19 та ч.2 ст.80 КК.
Покарання як за ч. 2, так і ч. І ст. 80 КК досить суворе: за вчинення дій, які кваліфікуються за частиною 1 ст. 80, передбачено альтернативно покарання у вигляді позбавлення полі на строк до п'яти років з кон-фіскацією валютних цінностей або виправні роботи на строк до двох років, або штраф у розмірі до ста мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією валютних цінностей, а за вчинення дій, передбачених ч. 2 ст. 80, - позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна і валютних цінностей.
Як за ч.1 ст.80 КК, так і за її ч.2, а так само за ст. 162 КпАП, обов'язковою є конфіскація валютних цінностей, які були предметом незаконної валютної операції. При цьому виникає питання про долю інших предметів незаконної валютної операції, які не є валютними цінностями, тобто питання про те, чи може бути конфісковане майно (автомобіль, будинок, квартира, садовий будинок, гараж, речі господарсько-побутового призначення, одяг тощо), вартість якого оплачена іноземною валютою, або валюта України, за яку куплені валютні цінності? Безпосередньо санкціями як ч. І, так і ч. 2 ст. 80 КК, а так само санкцією ст. 162 КпАП не передбачена конфіскація предметів, вартість яких була оплачена валютними цінностями. При порушенні кримінальної справи такі предмети визнаються речовими доказами. на підставі чого вони або приєднуються до справи і зберігаються при ній, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, попереднього слідства і в суді, або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації, а в окремих випадках можуть бути до вирішсння справи в суді повернуті їх власникам, якщо цс можливо без шкоди для успішного провадження в справі.
Роз'яснення Пленуму Верховного Суду щодо того, які предмети можуть бути предметом незаконних валютних операцій, зведені, по суті, лише до відтворення переліку валютних цінностей, який наведено в п. 1 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", з важливим уточненням, що наведений перелік валютних цінностей є вичерпним і поширюваному тлумаченню не підлягає. Але в постанові Пленуму Верховного Суду від 18 квітня 1997 року № 5 не конкретизується, які із наведених в переліку валютних цінностей можуть бути, з урахуванням положень чинного валютного законодавства, предметом незаконну валютних операцій і яких саме.
На практиці виникають труднощі при віднесенні тих чи інших предметів з дорогоцінних металів до ювелірних, побутових та промислових виробів, або ж до валютних цінностей. Чинне валютне законодавство України на відміну, наприклад, від валютного законодавства Російської Федерації, не містить чітких положень щодо того, що слід розуміти під ювелірними, побутовими, промисловими виробами з монетарних металів, що таке брухт монетарних металів тощо. Відсутні роз'яснення щодо цього і в постанові Пленуму Верховного Суду від 18 квітня 1997 року № 5(49).
Відсутність роз'яснень з цих питань у зазначеній постанові, як уявляється, зумовлена недосягненням однозначності позиції учасниками пленуму Верховного Суду, оскільки ці питання, внаслідок неповноти, нечіткості і неоднозначності їх нормативного врегулювання є найбільш спірними і по-різному вирішуються на практиці (і таке становище буде залишатись). Системний аналіз валютного законодавства, науковий підхід до тлумачення його основних положень, на наш погляд, дає можливість більш-менш однозначно дати відповіді на основні спірні питання застосування законодавства щодо порушення правил про валютні операції, що і мав зробити Верховний Суд України. На деякі із названих питань ми спробували дати відповідь.
Відповідальність за приховування валютної виручки.
Нечіткість законодавчого формулювання ознак складу злочину, передбаченого ст. 801 КК, та відмінності в термінах, що вживаються в нормативних актах з питань валютного регулювання, зокрема, нетотожність понять "валютна виручка", "доход в іноземній валюті", "надходження в іноземній валюті на користь резидентів", які вживаються в Декреті "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", потребують більш ґрунтовного розгляду питання про кримінальну відповідальність за ст. 801 КК.
Щодо термінологічних неузгоджень понять "валютна виручка" і "доход в іноземній валюті", очевидно, треба виходити з того, що за змістом вони не співпадають, хоча і мають окремі спільні ознаки, тобто кожне з них може бути в певних випадках лише частиною іншого: валютна виручка не обов'язково є доходом, з якого повинен сплачуватись податок на прибуток (доход); доход в іноземній валюті може і не бути валютною виручкою, наприклад, отримання іноземної валюти як дарунку чи у спадщину є доходом в іноземній валюті, але не є валютною виручкою. Спільним же для цих понять є те, що і виручка в іноземній валюті, і доход в іноземній валюті у визначених законодавством випадках і розмірах підля-гають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку.
Очевидно, що поняття "надходження в іноземній валюті" більш широке, ніж поняття "виручка в іноземній валюті". Валютні надходження на користь резидентів можуть поступати, наприклад, для оплати випущених ними акцій чи облігацій, як кредитні ресурси, внесок іноземного інвестора до статутного фонду спільного підприємства чи як внесок у здійснювану спільну діяльність тощо. Такі валютні надходження не є валютною виручкою. Отже, валютна виручка в іноземній валюті (валютна виручка) - це одержання іноземної валюти від продажу по експорту товарів, за надання послуг, виконання роботи в інших країнах, проценти за надання міжнародних кредитів, а так само одержання іноземної валюти за реалізацію товарів і послуг та виконання робіт в Україні з оплатою в іноземній валюті у випадках, дозволених чинним законодавством.
Законодавець визначає порядок використання валютної виручки, а також будь-яких надходжень в іноземній валюті на користь резидентів України та зобов'язує повідомляти про одержання валютної виручки виходячи з того, що:
1) використання будь-яких валютних надходжень на користь резидентів України та, зокрема, валютної виручки, повинно
Loading...

 
 

Цікаве