WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридична відповідальність в сфері валютного регулювання - Дипломна робота

Юридична відповідальність в сфері валютного регулювання - Дипломна робота

здійснюватись у відповідності з встановленими на території України порядком і способами здійснення розрахунків (платежів) та їх здійснення за межі України з дотриманням правил переміщення іноземної валюти через митний кордон;
2) валютна виручка та Інші надходження в Іноземній валюті мають бути джерелом формування валютних резервів держави, а тому вони підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку у випадках і розмірах, визначених чинним законодавством;
3) валютна виручка у передбачених законодавством випадках є об'єктом оподаткування, тобто з валютної виручки мають сплачуватись встановлені податки, збори, інші обов'язкові платежі.
Приховування валютної виручки буде злочином незалежновід того, поступила така виручка на рахунок в уповноваженому банку України чи вона зарахована на рахунок в іноземному балку, чи отримана готівкою.
Інша справа, що суб'єкт не продекларує таку виручку при декларуванні доходів в іноземній валюті, тобто приховування валютної виручки може бути одночасно і способом ухилення від сплати податків. У такому разі дії винного повинні кваліфікуватися за сукупністю статей 801 та 1482 при наявності в його діях всіх інших необхідних ознак цих злочинів.
Правовий аналіз складу злочину.
Під приховуванням валютної виручки треба розуміти неповідомлення відповідних органів (податкових адміністрацій, банківських установ) про одержання особою валютної виручки. Приховування доходу в іноземній валюті, який не є валютною виручкою, складу даного злочину не утворює, а може кваліфікуватися, за наявності підстав, як ухилення від сплати податків і тягти, в залежності від розміру несплаченого податку, адміністра-тивну чи кримінальну відповідальність.
Оскільки в ст. 801 КК ніяких вказівок чи обмежень щодо того, хто може нести відповідальність за приховування валютної виручки, не міститься, то, очевидно, суб'єктом злочину у цій формі може бути будь-яка особа, яка, згідно з чинним законодавством, зобов'язана декларувати одержання валютної виручки. Це, перш за все, посадові особи суб'єктів підприємництва - юридичних осіб незалежно від форм власності, приватні підприємці (фізичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), окремі громадяни, які, наприклад, реалізували товари, надали послуги чи виконали певну роботу з оплатою в іноземній валюті.
З суб'єктивної сторони приховування валютної виручки може бути вчинене лише з прямим умислом, тобто необхідно встановити, що особа усвідомлювала факт приховування нею валютної виручки і бажала вчинити таке діяння. Мотиви і мета приховування валютної виручки можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. Якщо ж приховування валютної виручки буде вчинене з метою ухилення від сплати податків, то дії винного повинні кваліфікуватися, як уже відмічалось, за сукупністю починів, передбачених статтями 801 та 1482 КК.
Приховування валютної виручки необхідно відмежовувати від невиконання резидентами України зобов'язань по декларуванню у Національному банку України валютних цінностей і майка, яке перебуває за межами України. Такий обов'язок на резидентів покладено ст. 9 Декрету "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"(50).
За невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, згідно зі ст. 16 Декрету, на них може бути накладений штраф у сумі. що встановлюється Національним банком України. Пунктом 8 Інструкції Національного банку України "Про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 9 липня 1993 р. передбачено, що "ухилення резидентів від встановленого порядку декларування валютних цінностей, які перебувають за межами України, тягне за собою штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) 20 тис. доларів США, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення порушення"(51). Сума вказаного штрафу може бути зменшена за рішенням Голови Правління Національного банку України або його заступників.
Оскільки названою Інструкцією від 9 липня 1993 р. передбачено накладення штрафу за ухилення від декларування лише валютних цінностей, а не будь-якого майна, що належить резидентам і перебуває за межами України, то очевидно, що недекларування резидентами будь-якого майна, крім валютних цінностей, яке належить їм і перебуває за межами України, відповідальності не тягне. Крім того, зміст Інструкції свідчить про те, що передбачений нею штраф та інші санкції за порушення валютного законодавства можуть застосовуватись лише до резидентів -суб'єктів підприємництва: необхідність одержання пояснень від посадових осіб резидентів, списання суми штрафу (у разі його несплати) з рахунку порушника в безспірному порядку тощо. Виходячи з цього можна зробити припущення, що невиконання обов'язків резидентами - фізичними особами по декларуванню валютних цінностей і майна, яке належить їм і знаходиться за межами України, відповідальність не тягне, за винятком випадків, коли таке недекларування є способом ухилення від сплати податків, про що говорилось раніше.
Передбачений Інструкцією від 9 липня 1993 р. штраф не може накладатись за неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, до податкових адміністрацій, якщо наявність валютних цінностей за межами України резидентом продекларована в Національному банку України, оскільки Декретом "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачена відповідальність за ухилення від декларування валютних цінностей і майна в Національному банку України, а не в інших органах.
Таким чином, у разі неподання резидентом України Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що йому належать і знаходяться за межами України, до державних податкових адміністрацій, а так само - до регіонального відділення Національного банку України, він не зможе отримати Довідки про проведення декларування таких валютних цінностей, доходів та майна, наслідком чого є неможливість здійснення ним зовнішньоекономічної діяльності. Відповідальність же у вигляді штрафу, передбаченого п. 8 Інструкції під 9 липня 1993 р., можлива лише у разі недекларування у регіональному відділенні Національного банку належних резиденту валютних цінностей, що знаходяться за межами України, а не за недекларування доходів та іншого майна(52). Недекларування ж доходів може тягти відповідальність за ухилення від сплати податків чи за приховування валютної виручки за наявності в діях особи ознак злочинів, передбачених ст. 1482 чи ст. 801 КК. За цими ж статтями КК може притягуватись до відповідальності і особа, яка ухилилась від декларування валютних цінностей (при наявності в її діях ознак цих злочинів). Таким чином, ухилення резидентами - суб'єктами підприємницької діяльності від декларування валютних
Loading...

 
 

Цікаве