WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Форми співучасті та види співучасників у злочині - Курсова робота

Форми співучасті та види співучасників у злочині - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Форми співучасті та види співучасників у злочині
ЗМІСТ
ВСТУП стр.
РОЗДІЛ І
Поняття та ознаки співучасті у злочині 5
1.1 Поняття співучасті 5
1.2 Об'єкти ознаки співучасті 6
1.3 І Суб'єктивні ознаки співучасті 8
РОЗДІЛ ІІ
Форми співучасників у злочині 11
2.1 Проста форма співучасті 11
2.2 Складна форма співучасті 12
2.3 Співучасть без попередньої змови 13
2.4 Співучасть з попередньою змовою 14
2.5 Злочинна організація 15
РОЗДІЛ ІІІ
Види співучасників у злочині 20
3.1 Виконавець 20
3.2 Організатор 21
3.3 Підмовник 21
3.4 Пособник 22
ВИСНОВКИ 24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 26
ВСТУП
Забезпечення захисту інтересів громадян і держави в процесі здійснення правосуддя не можливе без точної, відповідної до вимог закону кваліфікації скоєних злочинів. Тому є необхідність правильно кваліфікувати злочини, що скоєні кількома особами, які зустрічаються досить часто. Злочини скоєні в співучасті складають значну частину посягань на власність, зґвалтувань, деяких господарських та ін. злочинів. Співучасть в більшості випадків значно підвищує суспільну небезпеку злочинного посягання, тому розроблення інституту співучасті займає важливе місце в кримінальному праві, 1 особливо це стосується питання злочинної організації. Саме вона створює серйозну загрозу безпеці держави, часом диктує правила гри владним структурам.
Проте в радянський період було заявлено, що в СРСР ліквідовано організовану і професійну злочинність і, починаючи з 1960 року з нормативних актів Міністерства внутрішніх справ зникають навіть такі терміни, як "злочинні угруповання", "кримінально-злочинні формування", "злочинець у законі" та ін. А таке послаблення боротьби з організованою злочинністю, безкарність сприяли активному її відтворений, зміцненню структурних зв'язків на чолі з "злочинними авторитетами", які найпослідовніше поширювали і пропагували ідеї згуртування та організації злочинного світу. Отже організована злочинність України стала не наслідком розпаду СРСР чи переходу до нових економічних відносив, як стверджують деякі вчені, а об'єктивний наслідок цього попереднього ходу розвитку України. Організована злочинність виникає на відповідному етапі розвитку суспільства, їй притаманні власні закони розвитку, які пов'язані з розвитком самого суспільства в якому вона існує.
На даний час спостерігається активне поєднання кримінальних інтересів злочинців від економіки і так званих професійних (чистих) злочинців, їхня взаємодія, на противагу недавній протидії. Вчорашні "вимагачі" своєї частки від прибутку починають надавати злочинцям у сфері економіки певні послуги: охорона майна, особи, побутові послуги, в згодом і складніші - залякування або Фізичне знищення конкурентів, розширення сфери реалізації не зовсім легальної продукції. 3"явилася нова форма співучасті - організоване злочинне угрупування, що на Заході носить назву "мафія". Тому найближчим часом необхідно внести деякі доповнення до кримінального кодексу, що стосуватимуться визначення злочинного угрупування та особи його керівника, що має суттєві відмінності від наявного в КК визначення особи організатора злочину (див. далі).
Отже, розроблення інституту співучасті на даному етапі розвитку Української держави має суттєве значення. Дана праця має на межі систематизувати вчення різних вчених, що займалися розробленням інституту співучасті, в єдину закінчену роботу, в саме: визначити поняття співучасті, її органи, форми та види співучасті.
РОЗДІЛ І
Поняття, .ознаки та форми співучасті В злочині.
1.1. Поняття співучасті
Злочин може бути скоєно як однією особою, так і декількома, що діють в співучасті. Інститут співучасті дає можливість вирішити питання: кола осіб, які можуть і повинні нести відповідальність за спільно скоєний злочин, а також встановлення підстав і меж відповідальності цих осіб; співставлення суспільної небезпеки винних з врахуванням характеру і ступеня участі в злочині, а також індивідуальних особливостей окремих злочинців,
Співучасть в злочині розглядається як особлива Форма скоєння злочину, що характеризується в ряді випадків більш високим ступенем суспільної небезпеки. Поєднання зусиль декількох осіб для скоєння одного і того ж злочину, взаємна підтримка співучасниками один одного, особливо при попередній змові про злочинну діяльність, не тільки можуть полегшити скоєння злочину, але й дозволяють нерідко спричинити більшу шкоду суспільний підноси нам, забезпечити більшу латентність /скритність/ злочину і містять небезпеку для злочинця бути відкритим і покараним.
Підвищена небезпека злочинної діяльності при співучасті особливо проявляється, коли йде мова про злочини скоєні неповнолітніми.
Вперше в кримінальному законі визначення поняття співучасті було дано в Основах кримінального законодавства СРСР і нині відображається в ч.1 ст.19 КК України: Співучастю визначається - спільна участь двох або більше осіб у вчиненні злочину. Співучасть у злочині, в більш повному її розумінні, - це умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні одного і того самого злочину.
В багатьох статтях Особливої частини КК співучасть визначається найбільш небезпечною нормою злочинної діяльності або виділяється в самостійний кваліфікований склад злочину. Такі, наприклад, - бандитизм /ст-69 КК/ масові безпорядки /ст-7І КК/, а також злочини, вчинені за попередньою змовою групою осіб /ст.81-84 КК/.
У багатьох випадках вчинення злочину в співучасті визначається законом /ч.2 ст. 41 КК/ обставиною,, ще обтяжує відповідальність.
При оцінці впливу співучасті на ступінь небезпеки злочину необхідно враховувати, що спільність дій співучасників в ряді випадків підвищує його суспільну небезпеку. Разом з тим співучасть неоднорідна за шкідливістю складників її дії і за небезпекою особливості співучасників. Серед них зустрічаються активні організатори і підмовники, а частіше - пасивні суб"єкти втягнуті в злочин через недостатню свідомість .
Отже, співучасть - це особлива форма скоєння злочину умисно двома і більше особами, що має вищий ступінь суспільної небезпеки.
І.2.Об'єктивні ознаки співучасті.
Визначення співучасті включає дві об'єктивні ознаки співучасті:
І/ участь в злочині двох чи більше осіб,
2/ СПІЛЬНІСТЬ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ.
Найменше число винних при співучасті - дві особи, їх обов'язковими юридичними ознаками являються: досягнення віку, з якого наступає кримінальна відповідальність. Взаємодія винного в процесі скоєння небезпечного діяння з неосудним або з малолітнім не створює співучасті, оскільки не виникає спільного умисного посягання двох і більше осіб на охоронювані кримінальним законам суспільні відносини. Використання в злочинних цілях особи, яка не може керувати своїми вчинками, розцінюється як посереднє виконання злочину.
Обов'язкова ознака співучасті - спільність діянь винних. Спільне скоєння злочинуозначає: взаємну обумовленність злочинних діянь двох і більше осіб, єдиний для них злочинний наслідок, причинний зв'язок між діянням кожного співучасника і загальним злочинним наслідком, ці елементи спільності тісно пов'язані і практично проявляються в нерозривному зв'язку.
В об'єктивній стороні співучасті розрізняються таким чином два різновиди об'єктивних зв'язків: зв'язок між діями співучасників і зв'язок між діями кожного і загальним злочинним результатом. Значення для них дій окремого співучасника неоднакове. В першому випадку кони - умова посягання інших осіб, Е іншому - частина загальної причини злочинних наслідків.
Кожен співучасник злочину в певній мірі допомагає здійсненню намірів інших співучасників. Але він не викликає невідворотньоЇ дії, оскільки співучасник по своїх волі
Loading...

 
 

Цікаве