WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Загальна характеристика права власності в Україні - Курсова робота

Загальна характеристика права власності в Україні - Курсова робота

господарська асоціація. В той же час за своїм правовим статусом була кваліфікована як товариство з обмеженою відповідальністю. Головною метою "Вуглесорбу" стала спільна діяльність 12 підприємств по виробництву і впровадженню сорбентів медичного, технічного та сільськогосподарського призначення, устаткування з їх застосуванням, діагностичного і лікувального обладнання, надання різноманітних послуг комерційного посередницького та іншого характеру. В коло діяльності асоціації не ввійшла координація основної господарської діяльності підприємств-учасників.
З прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України під 31 грудня 1992 р. № 24-92 "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" виникла правова ситуація, яка потребувала вирішення питання про віднесення "Вуглесорбу" до сфери його дії. В результаті асоціація припинила свою діяльність.
В цьому зв'язку здається актуальним висвітлити відмінність господарських об'єднань як об'єднань підприємств від господарських товариств як об'єднань підприємців.
Найперша з них полягає в суб'єктному складі, адже засновниками і учасниками господарського товариства можуть бути не тільки господарські організації, а й громадяни. До того ж товариство на відміну від об'єднань підприємств може складатися лише з одного учасника. Товариство з обмеженою відповідальністю, що складається з одного учасника, легалізоване в багатьох країнах ЄЕС, в тому числі і після прийняття Радою ЄвропейськихСпілок в 1989 р. відповідної Дванадцятої директиви по праву компанії.
Основна господарська діяльність учасників товариства незалежна від його функціонування.
Об'єднання ж підприємств є цілісною системою, в якій засновники доручають сформованому ними центру виконання постійної координації їх господарської діяльності у вирішенні складних виробничо-технічних, фінансово-господарських, соціально-економічних проблем, що виходять за межі окремих підприємств. Для цього підприємства делегують об'єднанню частину своїх повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з них, доручають виконання певних функцій, що не характерно для господарського товариства.
Відмінною рисою об'єднання є можливість покладення його функцій на одного з учасників об'єднання (згідно з договором або рішенням Уряду про створення об'єднання). Майно та результати фінансово-господарської діяльності таких об'єднань обліковуються на балансі того підприємства, на базі якого об'єднання виконує свої функції. Господарської ж товариство завжди має спеціальний апарат. Певна відмінність передбачена в законодавстві за складом потрібних установчих документів різних видів господарських товариств, хоча явної необхідності в цьому і не вбачається. Так, акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, а повне і командитне - установчого договору. Причини такої градації не зрозумілі. Різний підхід був би,' наприклад, виправданим; якби повні та командитні товариства не визнавались юридичними особами, як не визнаються такими повні та прості командитні товариства нормами німецького, голландського та італійського права, а також партнерство в англійському праві.
Практика складається так, що господарські товариства і господарські об'єднання в переважній більшості за власною ініціативою чи на вимогу органів, які виконують реєстрацію, затверджують свій статут, навіть якщо в законодавстві цього не вимагається. Мабуть, це пояснюється тим, що за раніше діючим законодавством всі юридичні особи мали свій статут (положення). Так чи інакше зміст статуту і установчого договору практично збігаються, що вносить певний дискомфорт до процесу створення господарської організації, виявляючи недоцільність такого підходу. Необгрунтованою виглядає, також відмова в діючому законодавстві від необхідності укладати установчий договір при створенні консорціуму, концерну: сторони домовляються про добровільне об'єднання і їх спільне рішення повинно бути закріплене у відповідному документі - багатосторонній угоді.
Установчі документи господарського товариства містять виключну інформацію про умови договірної угоди його учасників. В той час при створенні об'єднань можливе укладення окремих угод між об'єднаннями і його членами, які доповнювали б чи конкретизували права та обов'язки сторін.
На відміну від товариства, створюваного шляхом укладення договору, об'єднання може формуватися також за рішенням Уряду. Йдеться про управління державним сектором економіки.
В цьому плані відмінне також правове становище державних підприємств щодо права створювати об'єднання підприємств і господарські товариства: державні підприємства мають рівне з підприємствами інших форм власності право членства в об'єднанні, але позбавлені права засновувати товариства.
Принципово відрізняються цілі створення цих двох видів організацій. Господарське товариство створюється з конкретною метою одержання законного прибутку і розподілу його між учасниками шляхом виконання поставлених завдань, що входять до його спеціальної правоздатності. Ці завдання за своїм характером є локальними і не збігаються з поняттям основної господарської діяльності. Об'єднання ж утворюється для постійної координації основної господарської діяльності його учасників. З викладеного випливає різниця між господарським товариством і об'єднанням підприємств як комерційною і некомерційною організацією. Товариство, діяльність якого спрямована на одержання прибутку, є комерційною організацією. Об'єднання має бути визнане некомерційною організацією, оскільки його господарська діяльність або взагалі не пов'язана з одержанням прибутку, або прибуток від діяльності одержують безпосередньо підприємства, або він служить лише реалізації завдань, передбачених установчими документами.
Треба зазначити, що завдання і напрями діяльності об'єднань підприємств і господарських товариств частково можуть збігатися. Як статутом товариства, так і статутом об'єднання може бути передбачена організація спільних виробництв на основі об'єднання учасниками своїх фінансових і матеріальних ресурсів для виробництва продукції і реалізації її третім особам. Однак правовий режим спільних виробництв, і в першу чергу, механізм розподілу одержаного прибутку, абсолютно різний. Розподіл прибутку відбувається відповідно до цілей створення товариства (об'єднання). Прибуток останнього використовується, як правило, на утворення фондів об'єднання - резервного фонду розвитку виробництва, соціального розвитку тощо - для наступного використання в досягненні поставленої мети.
Відмінною рисою товариства є право його учасників на одержання дивідендів пропорційно до своєї частки в майні товариства. Прибуток, що залишився, використовується за іншими напрямами, які визначаються
Loading...

 
 

Цікаве