WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Волосне управління і волосний суд по буржуазним реформам 60-х років 19-го століття - Реферат

Волосне управління і волосний суд по буржуазним реформам 60-х років 19-го століття - Реферат


Реферат на тему
Волосне управління і волосний суд по
буржуазним реформам
60-х років 19-го століття
Статті 69-110 "Загального положення про селян" визначають склад, обов'язки і функціонування другої ланки селянського громадського управління - волосного управління. Указом Сенату від 19 лютого 1861 р. наказувалося "открыть действия" волосних управлінь "не позднее, как через три месяца по утверждении расписания волостей" .
Утворення волосних управлінь було завершено одночасно із сільськими до грудня 1861 року. Усього в 45 губерніях, на які расповсюджувалась дія Положень 19 лютого 1861 р., було утворено 8751 волость .
Стаття 69 фіксує склад волосного управління. У волосному управлінні з'єднувалися розпорядча, виконавча і судова влада у волості. Розпорядчу владу здійснював волосний сход, виконавчу - волосний старшина, судову - волосний селянський суд. Волосне правління виконувало роль дорадчого органа при волосному старшині.
Статті 70-80 регламентують склад волосного сходу, порядок його скликання, коло його компетенції й умови, при яких рішення сходу одержують законну силу. Відповідно до ст. 73, коло питань, що мав право обговорювати волосний сход і по яким міг виносити рішення, був строго обмежений сугубо господарсько-адміністративними справами даної волості. Серед них - розкладка рекрутської повинності, мирських і інших зборів по сільських товариствах ( надалі подвірну розкладку робили вже сільські сходи ), заснування волосних училищ і право приношення скарг і прохань по справах волості у вищі інстанції. Волосному сходу ( як і сільському ) строго забронялося виходити за рамки своєї компетенції. За порушення наступала санкція - аж до притягнення до судової відповідальності. В обов'язок мирового судді входило, відповідно до ст. 27 Положення про губернські і повітові по селянських справах установах, контролювати дії селянського громадського управління .
Статті 81-86 визначають права й обов'язки волосного старшини, головною задачею якого була охорона загального порядку, спокою і благочиния у волості тобто виконання поліцейських функцій ( ст. 81 і 85 ).
Волосний старшина виконував також і адміністративні функції: йому були підпорядковані сільські старости, соцькі і десятські, що зобов'язані були беззаперечно виконувати його розпорядження. Волосний старшина мав і контрольні функції ( ст. 82 ). Він був підзвітний як волосному сходу ( ст. 78 ), так і місцевій адміністрації - мировому посереднику, поліцейському ісправнику і судовому слідчому, чиї розпорядження він беззаперечно зобов'язаний був виконувати ( ст. 85 ).
Склад і функції волостого управління визначені в ст. 87-92. Коло питань, що підлягали вирішенню волосного правління, було обмежене розглядом грошових витрат, затверджених волосним сходом на потреби волості, продажем майна селян за недоїмки або борги, прийняттям або звільненням посадових осіб у волості, що служать по найму. Втім, і рішення цих справ волосним правлінням виливалося в найчистішу формальність, оскільки в кінцевому рахунку все вирішувалося волею волосного старшини. Публиіцист Н. М. Астирєв, що вивчав на посаді волосного писаря практику волосного правління в одній з волостей Воронезької губернії, писав: "В нашей волости, как и в большинстве других, издавна существует правило для сельских старост собираться каждое воскресенье для составления так называемого в Общем положении волостного правления. Но уже самим Положением обязанности этого правления ограничены одними пустыми формальностями: каждое 1-е число приложить печати к денежным книгам в доказательство будто бы произведённого учёта, который за неграмотностью членов правления никогда не производился,. Назначить день для продажи с торгов имущества какого-либо неплательщика, дать старшине доверенность на получение с почты денежного пакета и только. Но единовременный созыв старост тем удобен, что при нём гораздо легче исполнить присылаемые в волость разного рода поручения и запросы от начальствующих мест и лиц. Старостам в этот день читаются начальственные предписания, относящиеся до всех или до одного из них, выдаются повестки от мирового судьи и на волостной суд, делается распоряжение о высылке в волость лиц до которых есть дело, назначаются дни для созыва сельских сходов, если есть надобность в них" .
Відомий ліберальний земський діяч В. Ю. Скалоп писав: "Волостное правление обращено в низшую, чисто полицейскую инстанцию, зараженную всеми пороками, свойственными такого рода учреждениям, смотря по тому, кто из них поумнее и изворотливее" .
Відповідно до ст. 91, волосні правління виконували і функції тоталітарнї установи на селі: вони здійснювали посвідчення різного роду майнових угод, зобов'язань і договорів у межах до 300 руб., видавали засвідчені копії з цих документів. Циркуляром міністра внутрішніх справ від 23 січня 1883 р. ці функції волосних правлінь були істотно обмежені.
Роль обласного писаря ( іноді єдиної письменної людини у волосному правлінні ), який вів усе діловодство як у самому цьому правлінні, так і у волосному суді, на практиці була винятково велика. Сучасники постійно писали про великий вплив волосного писаря на волосне правління, старшину, волосний суд, якщо при цьому писар був до того ж достатньо зворотливий, добре розбирався в законах і розпорядженнях адміністрації. Нерідко такий волосний писар заправляв усіма справами у волості. Н. М. Астирєв писав: "Этот человек... ведёт денежные и прочие книги волости, которых более 30 штук, пишет разные приговоры, выдаёт паспорта, составляет разного рода акты, состоит секретарём ( и, скажу в скобках, главным заправилой ) в волостном суде, производит статистические описания и исследования, принимает две-три тысячи дворов на страх ( ование ) на сумму 200-300 тыс. руб., составляет ежегодно призывные списки для прохождения воинской повинности ( на ) 100-150 чел., производит поверку торговых документов и преследует всякие нарушения закона в области торговли и промышленности, опекает сирот, следит за делом обучения в земских школах, за оспопрививанием в земской аптечке, следит за санитарным состоянием 10-тысячного населения, делает распоряжения в области гигиены, заведует военно-конским участком, прекращает падежи скота, составляет списки лицам, могущим быть присяжными заседателями, производит описи, аукционы и судебные взыскания, преследует нарушителей судебного устава, получает в год до тысячи входящих и выпускает до двух тысяч исходящих бумаг" . Таке широке поле діяльності волосного писаря , що служив по найму , і водночас можливості, при безграмотності населення, зловживань із метою наживи. Комісія під головуванням М. С. Каханова, що займалося в 1881-1885 роках розробкою проекту перетворення місцевого управління, по зібраним із місць зведенням констатувала: "Волостные писаря хотя и не пользуются по закону никакой властью, в действительной жизни нередко имеют такое значение, что старшина является покорным орудием заправляющего волостного писаря" .
Зметою запобігання зловживання з боку волостого писаря ст. 92 передбачала притягнення його до судової відповідальності за підробки з застосуванням у цьому випадку до нього ст. 404 Укладення про покарання , що гласила: "Кто при отправлении своей должности учинит фальшивую подпись, приведёт вымышленное свидетельское показание, допустит подставных свидетелей или заочно составит акт от имени отсутствующих, или совершит иной задним числом, или с намерением, из видов, нарушит правила, для засвидетельствования им актов сего рода постановленные, или же вполне или частью, также с намерением скроет истину в докладах, рапортах, протоколах, журналах, свидетельствах, гражданских или торговых обязательствах или прочих каких-либо официальных актах, или включит в них вымышленные обстоятельства или заведомо ложные сведения, или выдаст мнимую копию с акта предшествующего или же ложную с настоящего акта копию, или же дозволит
Loading...

 
 

Цікаве