WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Взаємозв'язок форм і методів в діяльності органів державної виконавчої влади - Контрольна робота

Взаємозв'язок форм і методів в діяльності органів державної виконавчої влади - Контрольна робота

заохочення й примусу повинно бути гармонійним в будь-якому нормативному документі.
Перебільшення ролі того чи іншого методу керівництва неухильно призводить до соціальних дисонансів, до порушення норм законності. Переконання й заохочення як всеохоплюючі методи становлять основу функціонування апарату державного управління. Якщо звернутися до правоохоронної діяльності, то виявиться, що органи державної виконавчої влади найчастіше використовують у адміністративно-правових актах правове пропагандування, пояснення сутності законів, правової політики держави, проведення профілактичних заходів щодо недопущення антигромадських проявів, заохочення громадян, які активно виявили себе в боротьбі з правопорушниками а також забезпечення поширення позитивного досвіду в боротьбі з правопорушеннями. Останнім часом у правовій науці більше уваги приділяється такому методу, як заохочення правомірної поведінки громадян. Передбачається, що з побудовою правової економічно розвиненої і стабільної держави, він пошириться і в діяльності органівдержавної виконавчої влади.
З вищевикладеного слідує, що державна виконавча влада не може реалізовуватися сама по собі. Вона має бути представлена в певних діях, які сприймаються як такі, що містять державно-владні накази керуючого впливу. Такі дії являють собою чітко виражені в реальній дійсності вольові положення держави, дії, що йдуть від конкретних суб'єктів, які відбивають інтереси держави, дії, які реально відчувають численні державні та громадянські структури, а також фізичні особи. Якщо зостосувати цей підхід до такої категорії, як виконавча влада, то цілком справедливим буде висновок, що вона міститься і знаходить вияв у державному управлінні, а суб'єктами, в чиїх діях вона представлена, будуть органи державної виконавчої влади, які, в свою чергу, поширюють її вплив за допомогою інших виконавчо-розпорядчих органів.
Так зміст державно-управлінської діяльності набуває потрібної форми і піддається чіткому сприйняттю. Отже, у найзагальнішому вигляді під формою управлінської діяльності слід розуміти той чи інший спосіб зовнішнього вираження змісту цієї діядьності.
Кожен суб'єкт державного управління наділений відповідною компетенцією, яка, як правило, дає йому можливість вибирати у конкретних ситуаціях той чи інший варіант поведінки, варіанти конкретних дій, тобто відбити зміст управлінської діяльності в тій формі, яка, на його думку, найбільш ефективна і найбільшою мірою відповідає державним інтересам. Конкретними прикладами форм управлінської діяльності можуть слугувати такі їх дії, як видання акту управління, прийняття рішення, вирішення скарги, проведення наради. Призначення ревізії, видача дозволу, реєстрація підприємства, здійснення контролю, заборона чого-небудь тощо.
Аналіз використовуваних у державному управлінні форм свідчить, що їх сукупність - це своєрідне системне утворення, компоненти якого тісно взаємодіють один з одним, проти не є взаємозамінними.
Форми управлінської діяльності визначаються помітною самостійністю й универсальністю щодо конкретних галузей і сфер державного управління. Між ними немає жорсткої залежності і взаємообумовленості. Через це одні й ті самі форми успішно застосовуються в різних галузях і сферах. Це дає змогу виконавчо-розпорядчим органам через застосування усього масиву відомих форм та відповідних методів реалізовувати свої повноваження і в економіці, і в адміністративно-політичній діяльності, а також успішно розв'язувати питання внутрішнього організаційного характеру. Водночас застосування органами державної виконавчої влади тієї чи іншої форми багато в чому визначається його компетенцією, характеристиками об'єктами управління, управлінською метою, прагненням отримати той чи інший конкретний результат. У такій ситуації принципово важливими виявляються уміння вільно орієнтуватись у всій різноманітності форм, здатність здійснити обгрунтований вибір найбільш ефективних серед них, а за необхідності поєднувати вже відомі, або знайти нові форми.
Аналіз ступеня адміністративно-правової регламентації, порядку використання управлінських форм, тобто того, наскільки жорстко, детально держава регламентує застосування тієї чи іншої форми, показує, що вона неоднакова для різних форм. Максимально регламентовані форми, що пов'язані з реалізацією правозастосовних, правоустановчих функцій виконавчої влади. Саме вони викликають найістотніші юридичні наслідки і іх регламентація має важливе значення з позицій забезпечення режиму законності в державному управлінні. Значно менше регламентовані форми, що не спричиняють прямих юридичних наслідків. Тут виконавчим органам надається широка можливість самостійного вибору управлінських форм та методів застосування. Однією з найпоширеніших форм державного управління є встановлення норм права, яка включає до себе видання нормативних актів управління, адміністративну правотворчість. Основним призначенням цієї форми управлінської діяльності є виконання наказів, а також інших державно-владних приписів, для реалізації яких потрібні додаткові положення нормативного характеру. Встановлення норм права підзаконного характеру в процесі виконавчо-розпорядчої діяльності практично виражається у виданні органами виконавчої влади нормативних актів. Цим шляхом забезпечується для них можливість активно впливати у рамках вимог законів на підвідомчі сфери за допомогою відповідних методів державного управління. В таких нормативно-правових актах часто містяться обмеження і заборони, обумовлені специфікою среди управління. Вони формують основи взаємодії різних суб'єктів управління, здійснюють правоохоронні функції управлінського характеру, передбачають юридичні гарантії забезпечення законності і дисципліни в управлінні. Так, Кабінет Міністрів постановою № 576 від 12 жовтня 1992 р. затвердив нормативний документ - Положення про дозвільну систему, яким установив цілий ряд норм, що регламентують порядок виготовлення, придбання, зберігання,
Loading...

 
 

Цікаве