WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття законотворчості і законотворчий процес - Курсова робота

Поняття законотворчості і законотворчий процес - Курсова робота

обгрунтувань, він може бути повернений ініціатору законопроекта.
Зареєстрований законопроект або законодавча ініціатива для попереднього розгляду і підготовки пропозицій про подальшу роботу над ним, як правило, направляються у відповідні комітети Верховноі Ради і одночасно у комітет по законодавству.
Тут необхідно відмітити, що деякі вчені включають ще дві додаткові стадії офіційного проходження проекта нормативного акту в законотворчому органі. Цей розгляд і доробка проекта у допоміжному апараті законотворчого органа розглядання внесеного проекта.
Вважається, що таке розширення ціеі стадіі правотворчоі діяльності е логічним, так як безпосередньому розгляду проекта законотворчим органом передує його розробка комісіями і комітетами, пов"язана з підготовкою заключення по законопроекту.
У складі підготовчих комісій і робочих груп можуть включатися депутати, які не входять у склад комісій і комітетів. А також в їх роботі можуть приймати учась ініціатори законопроекта з правом дорадчого голоса. Що стосується альтернативних проектів, то вони розглядаються разом з основним.
Підготовча комісія має право прийняти рішення проповедінку попереднього обговорення на місцях: в трудових колективах, наукових установах, громадських організаціях, на зборах громадян. Законопроекти можуть направлятися на наукову експертизу, по ним можуть запитуватись висновки Уряду Украіни. Існує ряд законопроектів, які вносяться тільки коли е висновки Уряду.
Наступна стадія - це внесення законопроекта на повістку дня засідання законотворчого органа. Затвердження повістки дня -прерогатива самого законотворчого органу, який вирішує, які питання і в якій послідовності повинні бути розглянуті на засіданні.
Обговорення проекту закона на засіданні законотворчого органу дає можливість повністю і всебічно ознайомитися з проектом, висказати по ньому своі думки і міркування, внести всі необхідні зміни і поліпшення і в результаті сформувати найбільш доцільний і оптимальний варіант законодавчого акта.
Обговорення проекту починається з доповіді по ньому. В якості доповідача, як правило, виступає ініціатор законопроекту. Розгляд проектів і законодавчих пропозицій запропонованих Президентом, а також звернень Президента починається з виступу офіційного представника Президента з обгрунтуванням необхідності іх прийняття.
У доповіді когось з ініціаторів проекта освітлюються питання про необхідність прийняття розглядаемого проекта, в цілях, які стоять перед
даним актом, характеризуючи основний зміст проекту, важливіші його новели, показується хто притягувався до розробки проекта. Також заслуховуються содоповіді головної комісіі, оголошуються письмові висновки.
Верховна Рада обговорює основні положення законопроекта і виказує пропозиції і зауваження у формі поправок, розглядає пропозиціі по публікаціі при необхідності проекта для обговорення.
В залежності від змісту проект по спеціальному рішенню законотворчого органу обговорюється або цілком, або по частинам, главам, розділам, або навіть по статтям. Самі важливі і самі складні проекти можуть обговорюватися спочатку в цілому, а потім по частинам або по окремим статтям. По результатам обговорення Верховна Рада схвалює основні положення проекта або відхиляє його. У випадку схвалення встановлюється строк для його представлення до другого читання.
Якщо винесені альтернативні проекти по одному і тому ж питанню, Верховна Рада обговорює іх водночас у ході першого читання і приймає рішення про те, який з проектів взяти за основу при підготовці до другого читання.
При другому читанні по проекту закона голова головного по даному законопроекту комітета або керівник органа, доробляє проект. Обговорення провадиться по статтям, по розділам і в цілому. Під час обговорення, окремі частини або проект в цілому, може бути повернений доопрацювання. Кожна поправка обговорюється і голосуеться окремо.
Прийняття офіційного рішення по проекту законодавчого акта - це рішуча стадія офіційного проходження проекта в законодавчому органі. В результаті іі здійснення проект перетворюється в правовий акт. Відповідно, попередні стадії цього етапа лише утворюють предпосилки І умови для прийняття остаточного правотворчого рішення.
Процес створення закона завершується його публікацією. Щоб стати загальнообов'язковим велінням держави, правова норма повинна об"ектуватися в загальнодоступних друкованих видавництвах, і цей процес уявляється особливо важким. Публікація законів головна предпосилка вступання іх в силу і юридична основа презумпції знання законів. Не можна полагати, що громадяни можуть знати неопублікований закон, налагати на них відповідальність за порушення невідомих ім правил.
Публікція е встановлений законом спосіб доведення до всезагальноі свідомості прийнятого законодавчого акта.
1. Сутність та види принципу законотворчого процесу.
Слово "закон" в спеціальній та популярній літературі, в побуті підчас означає загальнообов'язкове правило, яке забезпечене примусовою силою держави. В такому розумінні закон прирівнюється до права. Але з юридичної точки зору закон - це правовий акт, який має специфічні, тільки йому належні ознаки. В юридичній літературі визначають три основні характерні риси закону.
По-перше, закон - акт найвищих представницьких органів України. Закони, приймаються представниками всього населення і являються актами первинного характеру, формуючи та закріплюючи основні витоки для всієї системи законодав-ством.
По-друге, закони регулюють найбільш важливі суспільні відносини, В державі, яка прагне бути правовою, поряд з загаль-нодержавними найбільш вагомими проблемами, законом повин-ні регулюватися всі питання, які задівають права, свободи та обо-в"язки громадян.
По-третє, закони - це акти, прийняті особливим чином і мають вищу юридичну владу.
На основі наведеного вище, потрібно зробити висновок про те, що закон - це особливий витвір, який має характерні риси та ознаки, визначені призначенням права в суспільному житті. Відповідно сам законотворчий процес - це не тільки особлива форма державної діяльності по розробці та встановленню правових норм, але й творчий процес, який будується на загальних принципах, створюючих його логічну основу.
В юридичній літературі визначають: "чотири загальних принци на:
- Принцип адекватного відображення нормативно-правових потреб.
- Принцип пятійної відповідності.
- Принцип модальної сбалансованості.
- Принцип ретробутивної забезпеченності.
Відповідно до Конституції України, право прийняття законів належить представницьким органам суб'єктів країни. Отже необхідно розглянути кожен з вищеназваних принципів детальніше.
Принцип адекватного відображення
Loading...

 
 

Цікаве