WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінально-правові заходи щодо затримання злочинців у дільності ОВС - Реферат

Кримінально-правові заходи щодо затримання злочинців у дільності ОВС - Реферат

суд визнає винність людини у здійсненні злочину і таким чином зводить його у ранг "злочинця", іншими словами не всякий, що скоює суспільно-небезпечний вчинок, є злочинець. По-друге, не кожний, що скоює суспільно небезпечний вчинок є суб'єктом злочину (злочин скоює малолітній, неосудний). На мій погляд, замість терміну злочинець підійшов б термін "особа, що скоїла суспільно небезпечний вчинок".
Друга ознака - особа, що скоїла суспільно небезпечний вчинок повинна бути явною (очевидною). Іншими словами, особа, здійснююче затримання, повинно бути твердо переконана, що іменно дана особа, скоїла дане правопорушення. Переконання повинно будуватися не на теорії і здогадках, а на підставі чітких даних. Висновок громадянина про здійснення очевидного злочину повинен грунтуватися на єдності двох умов: 1) його обізнаність про заборону того або іншого вчинку кримінальним законом;
2) наявність інформації про те, що даний злочин скоєний або скоюється.
Тільки за наявностю цих умов зводиться до мінімуму можливість помилки.
Підстави затримання.
Одним з гарантів недоторканості і свободи особи є та, що особа, яка підозрюється у здійсненні злочину, може бути затримана тільки у випадках передбачених законом. Є строго регламентовані кримінальним і кримінально-процесуальними кодексами підстави затримання громадянина. Ці підстави ніщо інше, як набір певних "доказуючих ситуацій", що за наявностю хоча б однієї з них, на думку законодавця, достатньо, що б запідозрити особу у здійсненні злочину і затримати його.
Розглянемо кожне з, означених у законі, підстав:
1. Особу застигнута при здійсненні злочину або безпосередньо після його здійснення.
Як правило, службові особи, орган дізнання, попереднього слідства або прокуратури рідко застигають особу при здійсненні злочину. Тому дана підстава адресована особам, що здійснюють фактичне затримання особи "захват".
"Застигнуто" означає раптовість його затримання, а також припиняючий і швидкоплинний характер "захвату". Але дане формулювання цієї підстави залишає відкритим питання: чи можна застигнути і затримати особу при приготуванні та замаху на злочин.
у російському КПК чітко регламентується цей момент, тобто у ньому допускається можливість затримання "при безпосередньому приготуванню до злочину".
Деякі автори вважають, що дане тлумачення необхідно відновити і у нашому КПК. Адже щодо свойого характеру ці дії можуть бути такими, що при спостереженні за ними, не залишається сумнівів у намірі особи скоїти злочин і тому треба визнати допустимим затримання цих осіб, тобто ризик затримання особи не причетної до злочину тут зведений до мінімуму.
З даним поглядом не можна погодитится, уже тому, що ризик затримати невинну особу все ж хоча і мінімальний, але є, а це суперечить конституційним гарантіям свободи громадян.
До того ж, як говорилося раніше, затримання здійснюють або громадяни, або рядові робітники міліції, що, прибувши на місце події, повинні діяти швидко та рішуче і їм ніколи розбиратися дійсно особа приготовувалась до здійснення злочину або ж це суб'єктивна думка громадян. По-друге, як правило, ці особи юридично не грамотні, що заважає їм правильно оцінювати ситуацію.
Ряд авторів пропонують доповнити закон наступним формулюванням: "затримання особи, яка готовиться до здійснення особливо тяжкого або тяжкого злочину, допустимо, якщо спостереження за її діями, що скоюються, самі по собі або у сукупності з іншими даними дадуть підставу вважати, що злочин буде доведений до кінця".1Але це формулювання просто юридично неграмотне. Адже основні вимоги до закону це стислість та однозначність у тлумаченні, без будь-яких "допустимо" і "якщо". Щодо мого погляду, немає потреби, у будь-яких добавках до даної підстави, тобто саме приготування та замах є стадії здійснення злочину і являються кримінально-караючими діяннями.
Другий момент - закон допускає також затримання безпосередньо після здійснення злочину. Слово "безпосередньо" означає, що затримання здійснюється у ході короткого терміну часу після здійснення злочину або під час переслідування. Якщо ж особі вдалося переховатися, то затримання проводиться уже за іншими підставами, які ми розглянемо пізніше.
Деякі автори, зокрема, Тишкевич І. С., Дубинский А. Я., Петрухін І. Л. Вважають, що особа після здійснення злочину уже не може бути застигнута і ставить питання про допустимість затримання не відразу після здійснення злочину, а у межах встановленого законом строку давності кримінального переслідування (ст. 48 КК україни). І наводять такі приклади: якщо особа несподівано впізнала злочинця згодом після здійснення злочину, то вона повинна мати можливість затримати його або звернутися у міліцію з проханням про затримання.
Ну що ж, можна тільки привітати творчий підхід авторів до даного питання та їх бажання поширити підстави затримання.
Але я вважаю належним нагадати даним авторам, що окрім першої підстави закон передбачає ще ряд підстав, і даний приклад якраз підпадає під другу підставу:
Очевидці, у тому числі потерпілі, прямо вказують на дану особу як на скоївшу злочин.
у даній підставі відразу обертає увага на себе той факт, що показання очевидців або потерпілих законодавець дає у множині. Адже очевидець або потерпілий може бути один. Таким чином, спираючись на "букву" закону можна сказати, що повідомлення одного очевидця або потерпілого є недійсним.
Хоча на практиці це ствердження не має такого "категоричного" вигляду, бо виникає маса ситуацій, коли один очевидець або потерпілий володіють достатніми відомостями, що їх можна вважати переконливими для затримання.
Другий спорний момент перебує у тому, що на даному етапі потерпілі ще такими офіційно не являються, бо немає мотивованої постанови про освідчення особи потерпілою. Тому термін "потерпілий" доцільно замінити на "особу, яка постраджала від злочину".
Очевидці, у тому числі і потерпілі, повинні прямо вказати на особу, яка скоїла злочин, тобто жодні ймовірні, припустимі повідомлення не є прямою вказівкою.
На підозрюваному або на його одязі, при ньому або у його житлі виявлені явні сліди злочину.
Як правило, дана підстава не носить раптовий характер. Нажаль, кримінально-процесуальне законодавство не дає чіткого визначення "слідам злочину" (дане поняття міститься у криміналістиці).
у криміналістичному вченні про сліди розрізняють сліди у широкому і вузькому змісті слова. До першої групи слідів відносяться будь-які матеріальні наслідки, пов'язані з подією злочину (кров, уламки розбитого скла, микроволокна та інше). До другої групи відносяться сліди, в яких передаються ознаки їхнього об'єкту, що залишив і механізм їхньогоутворення (сліди взуття, транспортних засобів, рук і т. і.). У даних визначеннях не порушені предмети злочину (речі матеріального світу) при відкритті яких з'являється необхідність у затриманні особи, підозрюваного (наприклад: виявлення ножа, викрадених предметів і т. і.). На мій погляд, формулювання підстави не зовсім повне і його необхідно поширити додавши "явні сліди або предмети злочину".
Інші дані підстави, що дають підозрювати особу у здійсненні
Loading...

 
 

Цікаве