WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Приватизація: зміст, цілі, шляхи - Курсова робота

Приватизація: зміст, цілі, шляхи - Курсова робота

обумовлювалося цілим рядом негативних чинників, що мали місце в суспільстві в період переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки: політичними протиріччями і непослідовністю в здійсненні ринкових перетворень, недостатньою методологічною і методичною обгрунтованістю приватизації, надмірною політизованістю підходів до її здійснення, прагненням галузевих міністерств і місцевих органів влади вивести за межі приватизації якнайбільше об'єктів, що представляли собою відомчий, місцевий, а часом і особистий інтерес для окремих керівників, і т. д. Необхідно також відзначити і стан чинного законодавства, у котре часто вносилися зміни і доповнення, тобто постійно змінювалися правила гри.
Внаслідок цих та інших труднощів і непогодженостей терміни підготовки і проведення роздержавлення істотно затяглися, по оцінці Фонду державного майна України - приблизно в 2-2,5 рази проти тих, що були встановлені урядом.
Проте, незважаючи на вплив негативних чинників, що стримували процес роздержавлення, держава цілеспрямовано тримала курс на створення ринкової економіки, заснованої на рівноправному функціонуванні усіх форм власності. За 1992-1995 рр. в Україні змінили організаційно-правову форму господарювання близько 28 тис. об'єктів, причому більше половини з них - у 1995 р. За цей період частка державних основних фондів скоротилася до 62%, що характеризує визначене просування на шляху до формування ринкової економіки.
Крім того, в кінці першого етапу приватизації розпочалося створення корпорацій в Україні. 15 червня 1993 року був опублікований Указ Президента України "Про корпоратизацію", під якою мається на увазі перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства.
Сутність другого та третього етапу приватизації в Україні - знайти "стратегічного інвестора". Це, в першу чергу, пов'язано з зміною методології оцінки державних активів, що підлягають приватизації, яка повинна базуватись на тому, що поряд з визначенням купівельної ціни чітко визначаються зобов'язання покупця по інвестиціям, створенню додаткових робочих місць, фінансовій участі у зменшенні екологічного навантаження в рамках подальшої роботи підприємства тощо. По-друге, купівельна ціна повинна визначатись не за жорсткою методикою, як це практикувалось у нас до останнього часу. Виходячи з особливостей третього етапу приватизації, для якого характерне переміщення центру ваги від одержання максимальних грошових надходжень з метою поповнення державного бюджету на одержання "стратегічного інвестора" з метою модифікації і підняття виробництва до конкурентноспроможного рівня, необхідно пріоритетне значення надавати концепції подальшої діяльності підприємства. Ця концепція має включати в себе плани інвестиційної, фінансової та комерційної діяльності підприємства, зв'язків з постачальниками і замовниками, тощо. Тобто ціна виступає не єдиним критерієм продажу. Поряд з нею важливим критерієм стає продаж майна інвестору, який пропонує особливо перспективні плани розвитку підприємства. Для такого інвестора ціна знижується в порівнянні з первинною, до того ж може передбачатися надання за певних умов деяких пільг.
Динаміку зміни співвідношення кількості підприємств та обсягу промислової продукції за формами власності з початку приватизації на Україні
(1992 р.) до кінця третього етапу (1998 р.) видно з Таблиці 3.1 (тут маються на увазі підприємства (об'єднання), що перебували на самостійному балансі, без малих підприємств).
Таблиця 3.1. Кількість підприємств і обсяг промислової продукції за формами власності
Кількість підприємств Обсяг продукції,
відсотків
1992 1995 1998 1992 1995 1998
Всього 9114 8900 10016 100,0 100,0 100,0
Приватна 0 1 75 0,0 0,0 0,1
Колективна 2709 5180 7920 18,2 48,6 67,7
Державна 6394 3701 1996 81,8 51,4 32,1
Власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав 0 18 25 0,0 0,0 0,1
З настанням 1999 року процес зміни власності в Україні мав вступити у нову стадію свого розвитку, головна особливість якої полягала у продажу акцій приватизованих підприємств тільки за грошові кошти. Через те що Верховна Рада продовжила термін обігу приватизаційних майнових сертифікатів, перехід до виключно грошового продажу дещо зсувався у часі.
Отже, настав час, коли процес зміни власності в Україні вже не відбувається за двома різними схемами. Адже у травні 1999 р. закінчився обіг приватизаційних паперів, що на протязі чотирьох років були одним з основних засобів платежу за акції приватизованих підприємств. З завершенням сертифікатної приватизації пішов у минуле такий вид торгів цінними паперами, як сертифікатні аукціони, а також закінчилася пільгова підписка на акції ВАТ з використанням сертифікатів. Сьогодні можна вже говорити про початок якісно нової фази приватизації, яку характеризують виключно грошові торги.
Ілюстрацією підвищення ролі біржового продажу акцій ВАТ може бути порівняння обсягів товарів у поточному та минулому роках. Так, якщо за весь 1997 рік було продано акцій на загальну суму близько 29 млн. грн., то тільки за три місяці 1998 року - на 77,5 млн. грн.
Переваги такого способу приватизації.
1) Аукціонний характер торгів, що виключає необхідність попередньоїекспертної оцінки пакетів акцій. Ціна продажу в ході аукціону наближається до її реального ринкового значення.
2) Сприяння формуванню вторинного ринку цінних паперів, оскільки продаж акцій на фондових біржах означає автоматичне їх включення до біржового лістингу.
3) Швидкість процесу продажу.
Найвищими темпами здійснювалося роздержавлення шляхом продажу акцій відкритих акціонерних товариств. Отже, ця форма приватизації в сьогоднішніх умовах стає основною.
Також особливого значення на цьому етапі надається приватизації енергокомпаній, що може принести значні грошові надходження до державного бюджету. Це можна чітко побачити на Діаграмі 3.1.
Діаграма 3.1. Питома вага проданих на фондових біржах та ПФТС пакетів акцій за галузями (з 01.01.98 по 31.12.98)
3.6. Підсумки приватизації на Україні.
Необхідно констатувати факт, що ціла низка негативних соціально-економічних наслідків в процесі роздержавлення і приватизації в Україні є результатом недосконалого управління з боку держави. Цей пункт роботи присвячений розбору основних причин незадовільних результатів роздержавлення та приватизації на Україні.
Викладені загальні підходи до приватизації держаного майна в Україні не базуються на досвіді приватизації розвинутих країн, теоретичних обґрунтовуваннях ефективності використання об'єктів власності, а виражають лише вузькі приватно-корпоративні інтереси. Все це призводить до того, що національно орієнтовані сили, пріоритетно зупиняючись на питаннях національно-державного устрою, своїх програм приватизації, як правило, не підтримують більш або менш послідовно ту чи іншу соціальну групу.
Ще з проголошенням незалежності України треба було проголосити принцип формування високоефективної економіки. який вимагає швидкої приватизації тих виробництв. де найшвидше вона дасть віддачу, зокрема у сфері сільського господарства.
Основний негативний вплив на темпи і напрямки роздержавлення і приватизації здійснювали політичні причини.
Loading...

 
 

Цікаве