WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття місцевого управління і самоврядування, історія розвитку, види, концепції, сучасна практика, Європейська Хартія місцевого самоврядування (курсо - Реферат

Поняття місцевого управління і самоврядування, історія розвитку, види, концепції, сучасна практика, Європейська Хартія місцевого самоврядування (курсо - Реферат

надаватись приватним секторам (комунальні послуги - у більшості країн).
Типи послуг, що надаються місцевою владою
Розвиток громади: - економічний розвиток;
- підтримка громади та забезпечення її єдності.
Послуги по розвитку навколишнього середовища: - планування землевикористання;
- планування розвитку транспортної мережі;
- захист навколишнього природного середовища;
- шляхи та громадський транспорт;
- збір і переробка сміття.
Освіта, здоров'я, соціальні послуги: - школи;
- вища освіта;
- лікувальні та оздоровчі заклади;
- соціальне забезпечення;
- забезпечення житлом.
Охоронні (захисні) функції: - пожежна служба;
- поліція;
- захист споживачів.
Комунальні послуги: - електрика і гас;
- водопостачання й каналізація.
Дозвілля: - спортивні споруди;
- бібліотеки;
- культурні послуги;
- туризм.
Представництво інтересів місцевої громади втілюється у дотриманні інтересів громади і виконанні ролі центру цієї громади. Один зі способів представництва - визначення владою потреб і бажань громади та пошук шляхів їх задоволення. Все частіше замість надання послуг самостійно, місцева влада вважає себе уповноваженою по послугах й забезпечує задоволення потреб місцевої спільноти шляхом передачі права на послуги відповідним державним, громадськім та приватним організаціям.
Місцева влада також може чинити тиск на інші рівні управління чи інші організації для забезпечення населення певної місцевості необхідними послугами, або може стимулювати до цього приватний сектор. Така концепція означає концентрацію перед усім на гарантуванні того, що спільнота буде забезпечена всіма послугами різними організаціями, а не на безпосередньому наданні цих послуг, що дозволяє зосереджуватися на широкому спектрі потреб громади.
Насамкінець, в багатьох країнах органи місцевого самоврядування безпосередньо беруть участь у формуванні верхньої палати парламентів унітарних країн (Франція, Хорватія, Нідерланди) та обранні президента в парламентарних республіках (Італія), що забезпечує представництво інтересів громад на державному рівні.
Фінансування . Джерелами фінансування органів місцевого самоврядування виступають місцеві податки та інші місцеві доходи, а також урядові гранти. Щодо цього питання існує загальнопоширена думка про те, що життєздатна система місцевого управління і великі обсяги місцевих податків тісно взаємопов'язані, хоча вона не завжди підтверджується на практиці.
Частка місцевих податків у бюджетах органів місцевого самоврядування дуже сильно відрізняється у різних країнах: від менше, ніж 10% доходів у Норвегії, Голландії, до більше, ніж 50% у Бельгії, Швеції, Великій Британії. Основними податками, як правило, виступають податки на прибуток (Данія, Норвегія, Швеція - більше 90% податкових надходжень) або на власність (Ірландія, Велика Британія, Нова Зеландія - більше 90%). Іншими (неподатковими) джерелами є плата за послуги: житло, транспорт, водопостачання. В той же час високоприбуткові - комунальні, транспортні послуги, організація дозвілля - часто в першу чергу передається приватному сектору.
Урядові гранти, що становлять більшу частину доходів місцевих бюджетів Голландії та Норвегії та значну - в багатьох інших країнах, надаються у таких випадках:
" для визнання державного значення якоїсь послуги та для сприяння її наданню на місцях;
" для зменшення тягаря місцевого оподаткування шляхом передачі частини державних надходжень місцевим органам влади;
" для вирівнювання співвідношення ресурсів між територіями шляхом надання грантів відповідно до податкової бази кожного конкретного регіону.
Гранти на місцеві послуги можуть сплачуватись у вигляді "загального гранту" або для покриття якоїсь конкретної послуги. Порядок визначення "загального гранту" наступний: встановлюється формула визначення необхідних витрат, що враховує такі показники, як чисельність і щільність населення, комбінацію таких факторів, як довжина шляхів, чисельність школярів, бездомних родин тощо. Іноді гранти направляють через регіони, керуючись справедливою думкою, що на місцях видніше. У Європі до урядових додаються гранти Європейського Союзу, що за суттю є урядовими грантами наднаціонального рівня.
Європейська Хартія місцевого самоврядування
Розвиток сильного місцевого самоуправління в Західній Європі був підкріплений прийняттям Європейської Хартії місцевого самоврядування 15 жовтня 1985 року. Станом на 06.05.98 Хартію підписали 34 країни-члени Ради Європи та ратифікували 30 з них. Не підписали цей документ лише Албанія, Андорра, Чехія, Сан-Маріно, Словакія та Швейцарія. Цей документ так визначає концепцію місцевого самоврядування (ст. 3): місцеве самоврядування означає право і реальну можливість органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою державних справ, під власну відповідальність і в інтересах місцевого населення.
Хартія є досить гнучким документом (п. 1 ст. 12 дозволяє дотримуватись лише частини її положень), проте в ній у змістовній лаконічній формі виражені принципи, напрацьовані теоретиками державобудування Європи, відповідно до яких змінюється і ще буде змінено (7 країн ратифікували документ за останні 5 років) законодавство європейських країн у царині місцевого управління і самоврядування. У преамбулі зазначені основні засади прийняття Хартії:
" місцеве самоврядування є однією з головних підвалин будь-якого демократичного режиму;
" право громадян на участь в управлінні державними справами найбільш повно може здійснюватися саме на місцевому рівні;
" існування місцевого самоврядування, наділеного реальними функціями, може забезпечити ефективне і близьке до громадянина управління;
" необхідність існування місцевого самоврядування, яке має створені на демократичній основі керівні органи і широку автономію щодо своїх функцій, шляхи і засоби здійснення цих функцій, а також ресурси, необхідні для їх виконання.
У тексті Хартії зазначаються такі принципи, спрямовані на реалізацію преамбули:
" закріплення принципу місцевого самоврядування в національному законодавстві і, у міру можливості, в конституції (ст. 2);
" здійснення місцевого самоврядування виборними радами або зборами, з підзвітними їм виконавчими органами (ст. 3);
" закріпленняосновних повноважень і функцій органів місцевого самоврядування в конституції або законі (ст. 4);
" повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене ніякому іншому органу;
" консультації у процесі планування і прийняття рішень щодо всіх питань, які безпосередньо стосуються місцеве самоврядування (ст. 4);
" зміна кордонів громад тільки після попереднього з'ясування їхньої думки (ст. 5);
" право органів місцевого самоврядування визначати свою структуру (ст. 6);
" незалежність представників (ст. 7);
" оплатність роботи в органах місцевого самоврядування (ст. 7);
" адміністративний нагляд за органами місцевого самоврядування лише згідно з процедурами та у
Loading...

 
 

Цікаве