WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття місцевого управління і самоврядування, історія розвитку, види, концепції, сучасна практика, Європейська Хартія місцевого самоврядування (курсо - Реферат

Поняття місцевого управління і самоврядування, історія розвитку, види, концепції, сучасна практика, Європейська Хартія місцевого самоврядування (курсо - Реферат


Курсова робота з правознавства
Поняття місцевого управління і самоврядування, історія розвитку, види, концепції, сучасна практика, Європейська Хартія місцевого самоврядування.
Зміст
1 Вступ
2 Поняття місцевого управління і самоврядування
3 Історія розвитку
4 Види. Концепції
5 Сучасна практика - зміст місцевого управління і самоврядування
6 Європейська Хартія місцевого самоврядування
7 Висновок
?
Вступ
Принцип місцевого самоврядування є однією з найважливіших ознак будь-якої демократичної держави. Це питання є також досить актуальним і для України, де після прийняття закону "Про місцеве самоврядування в Україні" залишилося багато складних проблем щодо практичної реалізації теоретичних положень. Метою цієї праці є дослідження і опис юридичного, або правничого, поняття концепції місцевого управління і самоврядування у якомога ширшому аспекті. Це дослідження мало на меті врахування історичного розвитку та сучасного стану місцевого управління і самоврядування, теорію і практику застосування цього інституту державного права у різних зарубіжних країнах. Також були враховані тенденції та перспективи розвитку місцевого управління і самоврядування у світі; зважаючи на актуальність цього питання для України, було проведене порівняння вітчизняного та іноземного законодавства. Цей реферат створений на основі аналізу конституцій, інших джерел державного права національного та міжнародного значення, а також праць науковців з цього питання. З огляду на тему, у рефераті наведені лише найпоширеніші думки і концепції з поодинокими конкретними прикладами для відображення реального здійснення теоретичних положень.
Поняття місцевого управління і самоврядування
Поняття місцевого управління і самоврядування, звичайно, неможливо визначити без визначення юридичної природи цих явищ. Ця природа буде розкрита далі у тексті і відповідно будуть конкретизовані поняття, тому для початку буде визначене загальне робоче поняття місцевого самоврядування і управління.
Місцеве управління і самоврядування - здійснення владних повноважень на локальному (місцевому) рівні через місцеві представництва держави чи державних органів та самою територіальною громадою, в тому числі через її представників.
Місцеве самоврядування - можливість, право територіальної громади самостійно вирішувати економічні, соціальні, політичні питання місцевого характеру.
Місцеве управління - здійснення державою управлінських функцій на місцевому рівні через свої представництва.
Розвиток теорії місцевого самоврядування
"Вся наука про самоврядування веде свій початок від спроби розв'язати проблему, чи має громада окрему, відмінну від держави владу; чи вона є незалежною від держави публічно-правовою корпорацією, а чи міцно включеною в державний організм і виконує тільки функції органу держави" .
Якщо продивитись історію людства, можна помітити, що місцеве управління і самоврядування в сучасному значенні з'явилося лише двісті років тому - після Великої французької революції, коли це питання стало активно обговорюватись і досліджуватися у всьому світі, передусім в Європі. Таким чином, вже на середину XIX століття в Європі існували три основні концепції місцевого управління і самоврядування - англійська, французька та прусська (німецька), які були найяскравішими прикладами трьох концепцій - природної, державницької та змішаної. Усі інші країни раніше чи пізніше застосували одну з вищенаведених концепцій та вдосконалили їх відповідно до місцевих умов. Отже, розглянемо історію розвитку сучасного місцевого управління і самоврядування в цих трьох країнах.
Англія. Оригінальна і традиційно невпорядкована англійська правова система на середину XIX століття була зумовлена історичними особливостями розвитку країни. Зокрема, щодо питань місцевого управління і самоврядування суттєвими були наступні фактори:
" історична суперечність центральної влади норманських королів і вже наявних територіальних об'єднань англосаксів (графства, сотні, парафії, інкорпоровані міста). В подальшому король використовував місцеві громади як противагу феодалізму, чим згодом займалися і його континентальні колеги, але тільки стосовно міст;
" відомий принцип "король у парламенті" (King in Parliament), коли вся законодавча влада концентрувалася в парламенті, а виконання законів передавалося одразу до локальних територіальних об'єднань;
" наявність інституту мирового судді.
Відповідно до реформи Едуарда III 1360 року, уряд мирового судді, що спирався на королівське призначення, був безоплатним почесним урядом, а його кваліфікацією була матеріальна незалежність, що випливала з особистого багатства (землі) посадовців. Для кожного графства король називав кількох мирових суддів з-поміж найбільш впливових шляхетських кіл даного графства. Вони здійснювали свої повноваження самостійно та на зборах. Той факт, що мирові судді призначалися з однієї панівної верстви населення - земельної шляхти, що також переважала у парламенті, був причиною того, що парламент охоче поширював обсяг повноважень суддів так, що вони стали центральними фігурами, наділеними владними повноваженнями на місцевому рівні. Судді, в свою чергу, не підкорялися безпосередньо парламенту, хоч і діяли на основі його законів, а підлягали контролю вищих судових органів.
Але з часом така система почала змінюватись. З 1834 року у державотворенні почало стверджуватися наглядове поняття центральної влади - уряду. Згодом проводилося реформування місцевого управління і самоврядування відповідно до Акту про муніципальні корпорації (Municipal Corporation Act) 1835 р. та Акту про місцеве управління (Local Government Act) 1889 р. У підсумку виборні ради перебрали на себе більшість адміністративних повноважень, що виконувались мировими суддями. Вибори проводилися на засадах загального виборчого права чоловіків, що сплачували місцеві податки. У 1945 були запроваджені насправді рівні вибори, як до парламенту - без статевих та майнових обмежень.
Місцеві органи та центральний уряд перебувають у відносинах координації, а не підпорядкування - міністерства не мають ієрархічно підлеглих органів на місцях. Вся влада сконцентрована в руках виборних місцевих органів - немає розподілу на виконавчі і нормотворчі органи, виконавчі повноваження здійснюють галузеві комітети рад. Голови рад є лише почесними урядовцями і не мають спеціальних владних повноважень. Членами ради є представники, обрані народом, та певна кількість елдерменів - поважних громадян, що включаються до ради самою радою.
У 70ті-80ті роки XX століття центральні органи влади посилили контроль місцевих фінансів й запровадили ряд обмежень свободи дій на місцевому рівні, в основному через проблеми, що виникали з деякими політизованими владами..
Франція. За Людовіка XVI французькі територіальні громади вже не мали жодного з своїх давніх привілеїв (поліція, суд, військо) - запровадження королівських урядовців, що здійснювали всівладні повноваження на місцях перетворило їх на несамостійні державно-адміністративні округи. Тому вже у перший рік революції був прийнятий
Loading...

 
 

Цікаве