WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Господарські товариства, як юридичні особи - Курсова робота

Господарські товариства, як юридичні особи - Курсова робота

ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить (ст. 119 ЦК України ).
Особа може бути учасником тільки одного повного товариства. Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини , що є однорідними з тими , які становлять предмет діяльності товариства.
У разі порушення цього правела товариство має право за своїм вибором вимагати від такого учасника або відшкодування завданих товариству збитків, або передання товариству усієї вигоди, набутої за такими правочинами.
Найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова "повне товариство" або містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів "і компанія", а також слова "повне товариство".
Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується всіма його учасниками.
Засновницький договір повного товариства крім відомостей, передбачених ст.88 ЦК України , має містити відомості про:
ў розмір та склад складеного капіталу товариства;
ў розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі;
ў розмір, склад та строки внесення ними вкладів;
Учасник повного товариства несе підвищену відповідальність за боргами товариства, на відміну від учасників товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерів. Відповідно до ст.124 ЦК України у разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасник повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення.
Відповідно до ст. 126 ЦК учасник повного товариства , яке було створене на невизначений строк , може у будь-який момент вийти з товариства заявивши про це не пізніше ніж на три місяці до фактичного виходу із товариства.
Учасник повного товариства має право за згодою інших його учасників передати його частку у складеному капіталі чи її частину іншому учасникові товариства або третій особі.
При припиненні частки (її частини) новому учасникові до нього переходять повністю чи у відповідній частині права.
Учасники повного товариства , який систематично не виконує чи виконує не належним чином обов'язки , покладенні на нього товариством, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства, може бути виключений із товариства у порядку, передбаченому установчими документами.
Учасникові, який вийшов, якого виключено або який вибув з повного товариства з підстав:
ў Учасник повного товариства, яке було створено на невизначений строк, може у будь-який момент вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до фактичного виходу із товариства. Достроковий вихід учасника з повного товариства, що засноване на певний строк, допускається лише з поважних причин. Відмова від права вийти з повного товариства є нікчемною (ст.126 ЦК України).
ў Учасник повного товариства, який систематично не виконує чи виконує не належним чином обов'язки, покладені на нього товариством, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства у порядку, встановленому засновницьким договором .Рішення про виключення зі складу учасників повного товариства може бути оскаржено до суду( ст.128 ЦК України ).
ў Повне товариство може прийняти рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, у разі:
1. Смерті учасника або оголошення його померлим-за відсутності спадкоємців;
2. Ліквідації юридичної особи-- учасника товариства, в тому числі у зв'язку з визнанням її банкрутом;
3. Визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;
4. Призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи-учасника товариства, зокрема у зв'язку з її неплатоспроможністю;
5. Звернення стягнень на частину майна повного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства.
Рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, може бути оскаржене заінтересованими особами до суду.
У разі вибуття учасника з повного товариства з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, товариство може продовжити свою діяльність, якщо інше не встановлено засновницьким договором товариства чи домовленістю між учасниками, що залишаються (ст.129 ЦК України ) , а також спадкоємцям учасника фізичної особи або правонаступникам фізичної особи, які не вступили у повне товариство, виплачується вартість частини майна товариства, що відповідає частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не передбачено засновницьким договором.
2.2. Управління повним товариством.
Управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою усіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю учасників або одним. Наприклад, учасники можуть надати функцію управління товариством одному з учасників чи декільком учасникам. Установчий договір так само може передбачати можливість прийняття рішень більшістю голосівучасників, тобто не вимагати одностайності учасників для рішення всіх чи окремих питань, що стосуються діяльності товариства.
Кожний учасник повного товариства має один голос , якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів. Наприклад в залежності від розміру частки кожного учасника в складному капіталі товариства.
Кожний учасник повного товариства, не залежно від того, чи уповноважений він вести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ведення справ товариства. Відмова від цього права чи його обмеження, зокрема за домовленістю учасників товариства, є нікчемною.
Кожний учасник повного товариства має право діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ведення справ доручено окремим учасникам.
У разі спільного ведення справ товариства для вчинення кожного правочину є необхідною згода всіх учасників товариства. Якщо ведення справ доручено окремим учасникам повного товариства, інші учасники можуть вчиняти правочини від імені товариства за наявності у них довіреності, виданої учасниками, яким доручено ведення справ товариства.
У відносинах з третіми особами повне товариство не може посилатися на положення засновницького договору, які обмежують повноваження учасників повного товариства щодо права діяти від імені товариства, крім випадків, коли буде доведено, що третя особа в момент вчинення правочину знала чи могла знати про відсутність учасника товариства права діяти від імені товариства.
Учасник повного товариства, що діяв у спільних інтересах, але не мав на це повноважень, має право у разі, якщо його дії не були схвалені іншими учасниками, вимагати від товариствпа відшкодування здійснених ним витрат, якщо він доведе, що у зв'язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує затрати.
У разі спору між учасниками повного
Loading...

 
 

Цікаве