WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Господарські товариства, як юридичні особи - Курсова робота

Господарські товариства, як юридичні особи - Курсова робота

управління та інші індивідуальні ознаки. Однією з індивідуальних ознак є найменування юридичної особи. Воно має містити вказівку на її організаційно-правову норму повинно містити найменування товариства, а вказівку на характер діяльності юридичної особи - найменування установи. Юридична особа може мати , крім повного, ще й скорочене найменування. Якщо юридична особа виникла як підприємницьке товариство , вона повинна мати фірмове найменування. Найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Про організаційну єдність свідчить також наявність місця знаходження юридичної особи, яке визначається місцем її державної реєстрації і зазначається в її установчих документах. Так, якщо юридична особа зареєстрована в м. Києві, то її знаходження буде м.Київ в існуючих адміністративних межах. Конкретна адреса юридичної особи може зазначатись в її статуті або установчому договорі. Конкретне місце знаходження юридичної особи полегшує застосування до неї актів органів місцевого самоврядування, звернення з позовом до суду, виконання зобов?язань тощо.
"Юридична особа - це не окремий громадянин (фізична особа), а колективне утворення, певним чином організований колектив людей (організація). Принципи формування цього колективу можуть бути різними укладення трудових договорів ( контрактів ) робітникам і службовцями з адміністрацією державного підприємства, добровільне об єднання громадян на основі членства в кооперативі тощо. Але кожна організація характеризується наявністю певної системи істотних соціальних взаємозв язків і її членів, внутрішньою структурною і функціональною диференціацією ".
Так, у складі кооперативу можуть створюватися структурні підрозділи , в тому числі територіально відокремленні: відділення, цехи, майстерні, ательє, магазини та інші ,що діють, як правило, на засадах колективного, сімейного або індивідуального підряду. Структура кожного окремого кооперативу закріплюється його статутом. Проте незалежно від особливостей своєї внутрішньої структури кооператив у зовнішніх відносинах виступає як єдина організація.
Крім того, стосовно окремих видів юридичних осіб закон передбачає правила щодо організації їх внутрішньої структури та порядку функціонування їх органів управління. "Наприклад, ст.97 ЦК встановлює ,що управління товариством здійснюють органи останнього, якими є загальні збори його учасників і виконавчий орган , якщо інше не встановлено законом. Таким чином, зазначена норма містить загальні норми які визначають обов?язковість організаційної єдності цього виду юридичних осіб, встановлюючи для них два рівні органів управління товариством. Перший - це вищий орган управління і другий - виконавчий".
Загальні збори учасників товариства є вищим органом управління ним незалежно від виду цього товариства.
Стаття 98 ЦК визначає компетенцію загальних зборів учасників товариства, вказуючи, що вони мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі й із тих що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу, а також визначає засади голосування в них учасників товариства.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Закон не містить винятків із цього правила. Це означає, що учасник товариства має право оскаржувати будь-яке рішення, навіть те, яке не стосується безпосередньо його, але може порушувати майнові і немайнові права останнього як учасника товариства.
Б. Наявність відокремленого майна.
Кожна юридична особа має своє майно, відокремлене, по-перше, від майна членів трудового колективу даної організації; по-друге , від майна держави чи автономного утворення, територіальної громади; по-третє, від майна інших організацій .Необхідність відокремлення майна створює матеріальну базу незалежного існування юридичної особи. Майнова відокремленість потрібна юридичній особі не задля формальності , а для досягнення певної мети. Це може бути: вироблення продукції в наслідок господарської діяльності; діяльність, спрямована на одержання доходів , тощо.
Про майнову відокремленість йдеться у ст.96 ЦК, в якій зазначено , що учасники (засновники ) юридичної особи не відповідає за зобов?язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов?язаннями її учасника (засновника), крім випадків, передбачених законами та установчими документами.
Майно кооперативних , інших громадських організацій і колективних утворень належать їм на праві власності. Правовою формою майнового відокремлення державних підприємств є право повного господарського відання належним їм чином.
"Для різних видів юридичних осіб їх майнова відокремленість має різні прояви. Згідно із Законом "Про власність" це право містить можливість володіння , користування і розпорядження державним майном на свій розсуд , дозволяє підприємству вчинити щодо закріпленого ним майна будь-яких дій, які не суперечать закону і цілям діяльності підприємства ".
Майнова відокремленість господарських товариств виражається у праві власності .
Водночас майно юридичної особи може не обмежуватись тільки майновими об?єктами , а полягати ще й у наявності зобов?язальних майнових прав . Крім цього, деякі юридичні особи не мають майна на праві власності, господарського відання або оперативного управління. Все їх майно може складатися з грошових внесків на банківських рахунках, а займані ними приміщення - знаходитись у володінні на умовах договору оренди.
В. Виступ у цивільному обороті від свого імені .
Результатом майнової відокремленості юридичної особи та її участі від свого імені у цивільному обігу є визнання за нею здатності відповідати за взятими на себе зобов?язаннями.
Зокрема ст.96 ЦК закріплює загальний принцип, відповідно до якого юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов?язанняями усім належним їй майном. Зазначена відповідальність застосовується незалежно від того, до яких видів і фондів належить це майно: є воно основними чи оборотними фондами. Не залежить це і від того, рухоме воно чи нерухоме, виражене у цінних паперах чи у грошових коштах тощо. Положення щодо самостійної відповідальності юридичної особи, а також окремі її обмеження містяться й у гл.8 ЦК, присвяченій визначенню правового становища окремих видів підприємницьких товариств.
Слід зазначити, що застосування принципу самостійної ( відокремленої ) майнової відповідальності юридичної особи має у деяких випадкахособливості. Зокрема, він не поширюється на правовідносини, які виникли між засновниками та іншими особами до державної реєстрації товариства. Відповідно до ст. 96 ЦК відповідальність за зобов?язаннями, що виникли до державної реєстрації, але у процесі створення товариства несуть його засновники.
Якщо після державної реєстрації юридичної особи дії засновників, які мали місце до реєстрації схваленої у відповідному порядку юридичною особою, то вона буде нести самостійно відповідальність за зобов?язаними, що виникли з цих дій. Схвалення має бути оформлене рішенням відповідного органу юридичної особи, який має такі повноваження. Якщо рішення про схвалення дій засновників прийняте або затверджене органом, який не має відповідних повноважень, його не можна вважати таким, що має
Loading...

 
 

Цікаве