WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Види складу злочину та їх значення для кваліфікації - Курсова робота

Види складу злочину та їх значення для кваліфікації - Курсова робота

разі ці особливості полягають в іншому, а саме: певні склади злочинів законодавець конструює таким чином, що закінченим злочином визнається діяння, яке за своїм загальним кримінально-правовим змістом є попередньою злочинною діяльністю. Типовим прикладом усіченого складу злочину є юридичний склад розбою. Він відрізняється від складів крадіжки чи грабежу тим, що переносить момент закінчення злочину з фактичного заволодіння майном на напад із метою такого заволодіння, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 187). Отже, в юридичному складі розбою закінченим злочином визнається діяння, яке за своїми загальними кримінально-правовими ознаками (ч. 1 ст. 15) є, по суті, замахом на злочин.
Отже, усічений склад злочину - це юридичний склад, в якому момент закінчення злочину пов'язується з вчиненням діяння, що за своїм загальним кримінально-правовим змістом є попередньою злочинною діяльністю. У такому розумінні усічений склад є окремим різновидом формального складу злочину, оскільки підстава його виділення відрізняється від підстави поділу складів злочинів на формальні, матеріальні та формально-матеріальні.
Останній вид за даною класифікацією - формально-ма-теріальні склади злочинів - практично не розглядається в науковій літературі. Між тим, існування такого виду юридичних складів злочинів - реальний факт, що випливає з чинного кримінального законодавства України.
Формально-матеріальний склад злочину - це юридичний склад, який передбачає наслідки як альтернативу іншим елементам чи ознакам, у результаті чого в одній своїй частині даний склад злочину є матеріальним, а в іншій - формальним. Таке поєднання "матеріальності" і "формальності" в одному і тому самому юридичному складі злочину зумовлене тим, що його специфічна конструкція і конкретний зміст включають декілька (не менше двох) альтернативних елементів та ознак, і одним із таких елементів обов'язково є наслідки. Оскільки з урахуванням зазначеної альтернативності специфічна конструкція такого складу може включати наслідки як обов'язковий елемент об'єктивної сторони, даний склад може розглядатись як матеріальний; оскільки з урахуванням цієї альтернативності його специфічна конструкція може і не включати зазначені наслідки як обов'язковий елемент об'єктивної сторони, даний склад може розглядатись як формальний.
У чинному КК України передбачені два різновиди формально-матеріальних складів злочинів. Типовим прикладом першого різновиду є вже згаданий особливо кваліфікований склад зґвалтування, а саме, зґвалтування, вчинене особливо небезпечним рецидивістом, або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої (ч. 4 ст. 152). Зроблений раніше висновок про те, що перед нами один юридичний склад злочину, дозволяє віднести його, в межах даної класифікації, до формально-матеріальних складів злочинів: якщо в специфічну конструкцію особливо кваліфікованого складу зґвалтування входять особливо тяжкі наслідки, він розглядається як матеріальний; якщо ж ця конструкція особливо тяжких наслідків не містить - зґвалтування, вчинене особливо небезпечним рецидивістом, чи зґвалтування малолітньої - цей склад розглядається як формальний. До формально-матеріальних складів злочинів даного різновиду можна віднести також особливо кваліфіковані склади розбою (ч. З ст. 187), вимагання (ч. З ст. 189), кваліфікований склад шахрайства (ч. 2 ст. 190).
Іншим різновидом формально-матеріальних складів злочину є юридичні склади, об'єктивна і суб'єктивна сторони яких виражені за допомогою формулювання "посягання на життя..." .Як зазначено, наприклад, в абз. 2 підп. "а" п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 року № 1 "Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини", під посяганням на життя державного діяча чи представника іноземної держави слід розуміти його умисне вбивство або замах на умисне вбивство". Отже, посягання на життя потерпілого в зазначених юридичних складах передбачене в двох відносно самостійних формах: як його умисне вбивство і як замах на його умисне вбивство. А це означає, що у першій формі такі склади є матеріальними, у другій - формальними (більш того - усіченими). У цілому ж, такі юридичні склади можуть бути визначені як формально-матеріальні. До другого різновиду формально-матеріальних складів треба, очевидно, віднести і юридич-ний склад диверсії (ст. 113), яка в одній своїй формі виявляється лише в діях, а в інших - вимагає настання певних наслідків.
Кримінально-правове значення поділу юридичних складів злочинів на формальні, матеріальні та формально-матеріальні полягає в тому, що зазначений поділ, здебільшого, відображає підхід законодавця до оптимальних меж криміналізації окремих різновидів поведінки особи з точки зору їх здатності спричиняти шкоду соціальним цінностям, які підлягають охороні. Для криміналізації одних різновидів необхідне обов'язкове включення до відповідних юридичних складів певних наслідків, для криміналізації інших достатньо включити до юридичного складу лише діяння. Є й такі різновиди, криміналізація яких пов'язується як з наслідками, так і з іншими обставинами.
Із поділом юридичних складів на матеріальні, формальні та формально-матеріальні пов'язана ще одна важлива кримінально-правова характеристика окремих різновидів злочинів. Йдеться про момент закінчення злочину. Цей момент у межах кожного із зазначених видів є різним: у матеріальному складі - це час настання передбачених у ньому наслідків, у формальному - час вчинення діяння, у формально-матеріальному можливі обидва варіанти.
Класифікація юридичних складів злочинів за способом їх описання в кримінальному законі. Єдина особливість цієї класифікації полягає в тому, що вона має враховувати рівень законодавчої техніки, притаманної чинному кримінальному законодавству України, в тому числі і ряд її суттєвих недоліків. Це стосується, зокрема, тих випадків, коли: а) в одній і тій самій статті Особливої частини КК передбачені "специфічні" частини юридичних складів злочинів різних видів, наприклад, привласнення чи розтрата державного або колективного майна і розкрадання державного або колективного майна шляхом зловживання посадовою особою своїм посадовим становищем (частини 1, 2 ст. 191); б) у одних випадках окремими пунктами позначені кваліфікуючі ознаки одного й того самого кваліфікованого складу злочину, в іншому - "специфічні" частини різних (кваліфікованих та особливо кваліфікованих) складів злочинів; в) у деякихюридичних складах не зазначена форма вини, і вона не може бути з'ясована шляхом однозначного тлумачення інших елементів та ознак (ст..156). Такі й подібні випадки значно ускладнюють віднесення окремих юридичних складів злочинів до того чи іншого виду в межах їх класифікації за способом описання в кримінальному законі.
У цілому ж за такою класифікацією юридичні склади злочинів поділяються на прості та складні.
Простий склад злочину - це юридичний склад, "спе-цифічна" частина якого містить описання єдиного за своїм змістом діяння, що вчиняється в межах однієї і
Loading...

 
 

Цікаве