WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Види складу злочину та їх значення для кваліфікації - Курсова робота

Види складу злочину та їх значення для кваліфікації - Курсова робота

розбою (ч. З ст. 187 КК). У ньому з'являються нові елементи - наслідки, обстановка, спеціальний суб'єкт і, відповідно, нові ознаки - тяжкі тілесні ушкодження, проникнення в житло, особливо небезпечний реци-дивіст (при цьому перші два елементи ще й пов'язані з діянням певними зв'язками).
2. Специфічна конструкція основного складу злочину не міняється, але окремі елементи цієї конструкції законодавець характеризує за допомогою додаткових "нових" ознак. Таким чином, кваліфікований чи особливо кваліфікований склад злочину відрізняється від основного лише конкретним змістом. Прикладом є особливо кваліфікований склад одержання хабара (ч. З ст. 368 КК). У ньому "особливо великий розмір хабара" та "особа, яка займає особливо відповідальне становище", є особливо кваліфікуючими ознаками, які "по-новому" характеризують, відповідно, діяння та спеціального суб'єкта. При цьому специфічна конструкція особливо кваліфікованого складу одержання хабара є такою самою, як і в основному складі.
3. Поєднання першого і другого варіантів. Такий "комп-лексний" варіант зустрічається найчастіше. Прикладом його є особливо кваліфікований склад зґвалтування (ч. 4 ст. 152 КК). У ньому є новий елемент - "особливо тяжкі наслідки" (вони причинне пов'язані з діянням) та нові ознаки - "особливо небезпечний рецидивіст" (додаткова характеристика спеціального суб'єкта) і "малолітня" (додаткова характеристика потерпілої від зґвалтування).
Крім типових варіантів механізму утворення кваліфікованих та особливо кваліфікованих складів злочинів, є й варіанти нетипові. До них, зокрема, можна віднести ті, в яких окремі елементи чи ознаки основного складу злочину перестають бути обов'язковими для кваліфікованого чи особливо кваліфікованого складу. Прикладом є кваліфікований склад перевищення влади або службових повнова-жень (ч. 2 ст. 365 КК) - із його специфічної конструкції "зникають" наслідки, які є обов'язковим елементом основного складу.
Існує ще одне важливе питання, яке стосується кваліфікованих та особливо кваліфікованих складів злочинів. Його можна сформулювати так: якщо кілька обтяжуючих по обставин передбачено в диспозиції статті Особливої частини кримінального закону альтернативне, то кожна з них утворює окремий кваліфікований або особливо кваліфікований склад злочину чи всі вони утворюють один такий склад? Конкретніше - на рівні прикладу - це питання може бути поставлене так: розбій, вчинений особливо небезпечним рецидивістом, і розбій, поєднаний із спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, - це два різні особливо кваліфіковані склади розбою чи це різновиди одного й того самого особливо кваліфікованого складу?
Із урахуванням законодавчої техніки, характерної для чинного КК України, та виходячи з тенденцій судової практики, відповідь на поставлене питання на сьогодні така: кілька альтернативних обтяжуючих обставин, передбачених у диспозиції однієї й тієї самої частини (пункту) статті Особливої частини кримінального закону, утворюють один кваліфікований або особливо кваліфікований склад злочину. Цей висновок має як теоретичне, так і практичне значення, зокрема для розуміння такої форми множинності злочинів, як їх сукупність, а також для призначення покарання при вчиненні кількох злочинів.
Останній вид юридичних складів злочинів при класифікації їх за ступенем суспільної небезпечності - привілейований склад.
Привілейований склад злочину - юридичний склад, що фіксує різновид злочину певного виду з пом'якшуючими обставинами. У чинному КК таких складів небагато, їх "специфічні" частини передбачені в статтях ч. 1 ст.266, ч. 1 ст.344, ч. 3 ст.390, ст.434. Механізм утворення привілейованих складів злочинів такий само, як і механізм утворення кваліфікованих складів (у його типових варіантах). Загальний орієнтир того, що це привілейований склад, - санкції зазначених вище статей. Вони завжди менш суворі, ніж санкції, що "прив'язані" до відповідного основного складу: наприклад, санкція ч.1 ст.109 передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а санкція ст. 391 передбачає позбавлення волі на строк до трьох років.
Кримінально-правове значення поділу юридичних складів злочинів на основні, кваліфіковані (особливо кваліфіковані) та привілейовані полягає в тому, що він дозволяє законодавчим шляхом зафіксувати "рівні" суспільної небезпечності злочинів одного і того самого виду, пов'язати з ними різноманітні кримінально-правові наслідки і тим самим посилити нормативні начала в механізмі кримі-нально-правового регулювання. Крім того, зазначений поділ є одним із дієвих засобів законодавчої техніки, за допомогою якого в кримінальному праві забезпечується належний рівень системності.
Класифікація юридичних складів за особливостями конструкції їх об'єктивної сторони. Особливостями такої класифікації є те, що вона: а) стосується лише юридичних складів закінчених злочинів, тобто не поширюється на "особливі" юридичні склади, які фіксують попередню злочинну діяльність; б) має узгоджуватися з висновками, зробленими в межах класифікації юридичних складів злочинів за іншими підставами.
Тож юридичні склади злочинів за особливостями конструкції їх об'єктивної сторони поділяються на такі види: а) матеріальний склад злочину; б) формальний склад злочину; в) формально-матеріальний склад злочину.
Матеріальний склад злочину - це юридичний склад, що передбачає наслідки як обов'язковий елемент його об'єктивної сторони. Отже, об'єктивна сторона матеріальних складів злочинів завжди включає: а) принаймні, два обов'язкових елементи - діяння та наслідки; б) принаймні, один зв'язок між обов'язковими елементами - причинний між діянням та наслідками. Типовими прикладами матеріальних складів злочинів є юридичні склади всіх вбивств (статті 115-119 КК), тілесних ушкоджень (статті 121-128), основний склад перевищення влади або посадових повноважень (ч. 1 ст. 365). Очевидно, до матеріальних складів треба віднести і юридичні склади так званих деліктів створення небезпеки, в яких своєрідним наслідком, відокремленим від власне діяння, є загроза (небезпека) настання "реальних" наслідків . Матеріальним слід визнавати і той юридичний склад, який передбачає кілька альтерна-тивних наслідків .Формальний склад злочину - це юридичний склад, який не передбачає наслідки як обов'язковий елемент об'єктивної сторони. Отже, обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу будь-якого злочину завжди є діяння, до якого законодавець при створенні юридичного складу злочину певного виду може "додавати" як обов'язкові й інші (крім наслідків) елементи об'єктивної сторони, наприклад, спосіб, час, обстановку. Типовими прикладами формальних складів злочинів є шпигунство (ч. 1 ст. 114), незаконне перетинання державного кордону ( ч. 1 ст. 331) , одержання хабара (ч. 1 ст. 368).
Іноді в літературі поряд із формальними та матеріальними складами злочинів подаються як окремий вид і так звані усічені склади злочинів. Очевидно, це не зовсім правильно. Підставою виділення усічених складів злочинів як окремого різновиду дійсно є певні особливості, але вони не пов'язані з обов'язковістю чи необов'язковістю в межах відповідних юридичних складів певних наслідків. У даному
Loading...

 
 

Цікаве