WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Апарат Президента України - Курсова робота

Апарат Президента України - Курсова робота

одержання такої інформації володіє не секретаріат, а Президент. Його допоміжні органи можуть це робити лише з доручення глави держави. А в положенні має бути записано, що здійснювати ці функції секретаріат може в межах статті 106 Конституції, де перелічено права та повноваження Президента.
Дивує делеговане секретаріату право "порушувати... перед керівниками органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій питання про усунення виявлених у їхній діяльності недоліків і упущень, а про факти порушення Конституції і законів України, указів і розпоряджень Президента України інформувати правоохоронні органи".
Здається, розробники забули, що секретаріат не є гілкою влади. Структура, покликана всього лишень "забезпечувати умови життєдіяльності Президента", не може (навіть за дорученням глави держави) перебирати на себе функції гаранта Конституції, Кабінету міністрів або парламенту.
У чорновому варіанті положення (до якого, сподіваємося, все-таки внесли необхідні смислові правки) деякі юристи побачили спробу секретаріату привласнити й законодавчі функції. Передбачається, що секретаріат "формулюватиме і вноситиме проекти рішень та актів Президента України, забезпечуватиме і контролюватиме їх виконання". Некоректність формулювання видно неозброєним оком. Апарат може, на доручення глави держави, розробляти й готувати проекти. А право "формулювати і вносити", з погляду законотворчості, належить Президентові. Що ж до ефективного контролю за дотриманням указів, то це питання, на превеликий жаль, належним чином не відрегульоване. Великою мірою тому, що закон про Президента в нас досі не ухвалено. Є лише дуже застарілий закон "Про Президента УРСР".
Описуване ж нами положення про секретаріат - лише додаток до президентського указу. Те, що профільний закон просто необхідний і що повноваження апарату мають бути в ньому докладно виписані, більш ніж очевидно.
Однак повернімося до штатного розпису. Його вивчення навело на думку, що чисельність президентського апарату не зменшиться, а радше, навпаки, збільшиться. Нагадаємо, що схема побудови нового органу майже повністю дублює схему АП. Та ж вертикаль. Ті ж перші заступники. Ті ж численні головні управління (які тепер, щоправда, перейменовано у служби). Те ж горезвісне право "участі в розробці проектів указів Президента на всіх етапах у Кабінеті міністрів, Раді національної безпеки та інших органах державної влади". Однак є й смішне нововведення. Перший помічник тепер є ще й "керівником кабінету Президента України". Кабінет Президента вписаний у структуру секретаріату. Притому що нікому не відомо, про що конкретно йдеться, оскільки застережено: "функції і склад Кабінету якого визначаються окремим положенням" [18, с.105].
Якщо є потреба у створенні якогось кабінету, то, слід гадати, секретаріат не в змозі повністю задовольнити потреби Президента. А якщо він не в змозі цього зробити, навіщо він тоді потрібен? Цілком можливо, що перший помічник Ющенка Олександр Третяков врахував сумний досвід попередника. А тому вирішив обзавестися власною структурою, щоб мати додаткові важелі в боротьбі за вплив на патрона. Інших логічних пояснень появи таємничого кабінету ми знайти не можемо. Зате можемо поставити цілком логічне запитання: як можна було планувати роботу секретаріату, якщо всередині його існує ще один квазіорган, повноваження якого досі не визначено? Можливо, був сенс почекати, доки положення про кабінет Президента буде готове, щоб уникнути ризику створення двох адміністрацій під одним дахом? І легалізувати обидві структури (якщо вже в них є потреба) одним президентським указом.
Двозначність формулювань положення, масштаби структури й амбіційність політиків, котрі приходять у новий орган (який поки що дуже скидається на старий), не може не тривожити. Формальний ризик втручання президентської канцелярії в діяльність конституційних органів, як і раніше, високий.
Можливо, поки що не варто давати категоричних оцінок. Але один висновок, на жаль, напрошується сам собою: всупереч сподіванням, влада не стає менш громіздкою. А в багатьох моментах - і прозорішою.
ВИСНОВКИ
З вищесказаного можна прийти до наступних висновків:
Згідно Указу Президента України від 19 лютого 1997 року N 159 (159/97) (в редакції Указу від 6 березня 2003 року N 203/2003) адміністрація Президента України була постійно діючим органом, що створюється відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) Президентом України для забезпечення його діяльності.
Адміністрація у своїй діяльності керувалася Конституцією України (254к/96-ВР), законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
Основними завданнями Адміністрації було організаційне, правове,консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інші види забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України (254к/96-ВР) повноважень глави держави, гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, зокрема щодо:
" забезпечення державної незалежності і правонаступництва держави;
" представлення України в міжнародних відносинах, здійснення керівництва її зовнішньополітичною діяльністю, ведення переговорів та укладання міжнародних договорів України, визнання іноземних держав, призначення та звільнення глав дипломатичних представництв України в інших державах та при міжнародних організаціях, прийняття вірчих і відкличних грамот представників іноземних держав;
" здійснення повноважень Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, керівництва у сферах національної безпеки і оборони;
" здійснення заходів із забезпечення реалізації повноважень Президента України як гаранта додержання Конституції України (254к/96-ВР), прав і свобод людини і громадянина;
" утворення, реорганізації і ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
" утворення судів у визначеному законом порядку;
" призначення та звільнення посадових осіб органів державної влади, вирішення інших кадрових питань, що належать до повноважень Президента України;
" відносин глави держави з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, центральними та місцевими органами виконавчої влади, судами, іншими державними органами, а також органами місцевого самоврядування, установами, політичними партіями, громадськими та іншими організаціями;
" вирішення питань, пов'язаних із нагородженням державними нагородами, встановленням відзнак Президента України, присвоєнням вищих військових звань, вищих дипломатичних рангів та інших вищих спеціальних звань і класних чинів, прийняттям до громадянства України та припиненням громадянства України, наданням притулку в Україні, здійсненням помилування.
Адміністрація відповідно до покладених на неї завдань: аналізувала політичні, економічні, соціальні, культурні та інші процеси, що відбуваються в Україні і світі, готує для Президента України аналітичні висновки, а також пропозиції щодо діяльності глави держави, внутрішньої та зовнішньої політики України, додержання Конституції України (254к/96-ВР), прав і свобод людини і громадянина, забезпечення державної незалежності, державного суверенітету,
Loading...

 
 

Цікаве