WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Договір майнового найму - Дипломна робота

Договір майнового найму - Дипломна робота

стан.
Межі відповідальності наймача визначаються збитками, нанесеними ним у результаті погіршення майна порівняно з тим станом, у якому воно повинно було бути повернене у момент припинення договору (п.5 ст.265 ЦКУ). Стягненню підлягають збитки у повному обсязі, тобто як витрати на виправлення майна, так і ті доходи, які наймодавець міг би одержати за час з моменту погіршення майна до його виправлення у стан, у якому воно було до погіршення.
В разі проведеного з дозволу наймодавця поліпшення найнятого майна наймач має право на відшкодування зроблених для цієї мети необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зроблені наймачем без дозволу наймодавця поліпшення, якщо їх можна відокремити без шкоди для майна, якщо наймодавець не погодиться відшкодувати їх вартість, можуть бути вилучені наймачем.
Вартість поліпшень, які зроблені наймачем без дозволу наймодавця і які не можна відокремити без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягають.
Поліпшення найнятого майна означає проведення в ньому таких змін, з допомогою яких суттєво збільшується його корисність, комфортабельність, поліпшується зовнішній вигляд порівняно з тим станом, у якому воно знаходилось до передачі наймачу (наприклад, електрофікація приміщення, підключення його до водопроводу, каналізації).
Від поліпшення слід відрізняти відтворення наймачем ремонту, при якому відновлюються якості майна, які були втрачені ним за час найму, і наймач зобов'язаний ремонтувати за свій рахунок найняте майно. Проведення поліпшень не входить у його обов'язки, тобто цим і пояснюється правило про обов'язок наймодавця відшкодувати наймачу вартість проведених ним поліпшень.
Дані правила є диспозитивними, так як сторонам надається можливість встановити у договорі інший порядок розподілення прав і обов'язків відносно проведених наймачем поліпшень. Інші правила можуть бути встановлені і спеціальним законом. Наприклад, у ряді нормативних актів, які регулюють здавання в оренду нежилих приміщень і споруд, які належать державі, встановлене правило про безплатний перехід до наймодавця поліпшень проведених орендарем.
Необхідно відмітити, що диспозитивність правил стосується не тільки прав наймача щодо одержання відшкодування проведених ним необ дних витрат, а і його право на одержання жих поліпшень в натурі, якщо їх можна відокремити без заподіяння шк.ди для майна.
Наймач має право і на поліпшення, проведені ним без дозволу наймодавця, але тільки на ті, які можна відокремити без шкоди для майна. Разом з тим, кінцеве вирішення питання про право наймача на ці поліпшення залежить від наймодавця, якому закон надає альтернативне право: або відшкодувати "наймачу вартість поліпшень або передати їх йому у натурі. На поліпшення, проведені без дозволу наймодавця і які не можуть бути відокремлені без шкоди для майна, наймач не має жодних прав, крім прав, що передбачені договором найму (право користуватися ним). У зв"язку з проведенням таких поліпшень суд не може визнати за наймачем і права власності на певну частину майна.
3. Загальна характеристика окремих видів договору майнового найму
3.1. Договір оренди
На сьогодні відносини оренди регулюються Законом України від 10 квітня 1992р. "Про оренду державного та комунального майна", Цивільним кодексом УРСР в частині, що не суперечить чинному Закону, а також численними підзаконними нормативними актами. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995р. N 786 було затверджено Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, а наказом Фонду державного майна України від 22 серпня 2000р. N 1765 - роз'яснення і рекомендації до неї. Наказом Фонду державного майна України від 23 серпня 2000р. N 1774 було затверджено Типовий договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства, Типовий договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності та Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на отримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Нарешті, судову практику за спорами, що випливали з орендних відносин, узагальнено в роз'яснені президії Вищого господарського суду України від 25 травня 2000р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Договір оренди є різновидом договору майнового найму.
Оренда - це засноване на договорі платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Об'єктами оренди є:
цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), з наданою йомуземельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається
розподільчий баланс.
Грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем. Порядок викупу оборотних матеріальних засобів та використання грошових коштів, одержаних від їх викупу, а також грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту відповідно до цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України;
нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;
майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).
Не можуть бути об'єктами оренди:
цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України "Про підприємництво":
цілісні майнові комплекси казенних підприємств;
цілісні майнові комплекси структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) казенних підприємств, що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України "Про підприємництво.
Законодавчими актами України може бути доповнено перелік підприємств, майнові комплекси яких не можуть бути об'єктами оренди.
Орендодавцями є:
Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фо і в господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю;
органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних
майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;
підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна (крім
Loading...

 
 

Цікаве