WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Допит свідків і потерпілих - Курсова робота

Допит свідків і потерпілих - Курсова робота

чи потерпілого та відповіді на поставлені йому запитання викладаються в першій особі і по можливості дослівно.
Свідкові, коли він про це просить може бути надана можливість особисто написати свої показання в присутності слідчого про що зазначається у протоколі. Це ж стосується і потерпілого. По закінченню допиту слідчий пред'являє свідкові протокол для прочитання. За проханням свідка чи потерпілого протокол може бути йому прочитаний слідчим. Свідок, потерпілий та особи, що були присутні при допиті мають право просити про внесення до протоколу доповнень і поправок, які заносяться слідчим до протоколу.
Протокол підписує свідок чи потерпілий, слідчий і особи що були присутні при допиті. Якщо протокол написаний на декількох сторінках свідок чи потерпілий підписує кожну сторінку окремо.
Особливості фіксації показань неповнолітнього, глухого або німого перелічені у даній роботі у попередніх питаннях .
Після підписання протоколу допиту слідча дія вважається процесуальне завершеною. Але робота слідчого у зв'язку з даною слідчою дією на цьому не закінчується. Необхідно ще перевірити показання, та їх оцінити. Перевірка показань свідка чи потерпілого проводиться різними способами, але основним з них є
9. Дослідження показань як. По суті, та і по формі самого допиту
9. Порівняння показань з фактами, які були раніше відомі
9. Додатковий збір доказів .
Перевірка показань - процес незамінний, він проводиться, як правило, не одним яким-небудь вказаним вище способом, а проведенням цілого комплексу слідчих дій та здійснюється на протязі всього розслідування справи. На ряду з перевіркою показань свідків та потерпілих, необхідно також і оцінити їх. Тобто встановити їх відношення до розслідуємого злочину, допустимість , достовірність та значимість.
VI. ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОГО ДОПИТУ СВІДКА І ПОТЕРПІЛОГО
Судовий допит свідка чи потерпілого має ряд особливостей на відміну від допиту свідка чи потерпілого на досудовому слідстві. А саме :
9. На цій стадії суд (суддя), виходячи із завдання забезпечити повний,різнобічний та об'єктивний розгляд справи, може вносити будь-які зміни, які направлені як на доповнення так і на зменшення списку осіб, які підлягають визову до судового засідання.
9. Перед дачею кожним свідком чи потерпілим показань головуючий встановлює його особу, роз'яснює його права та обов'язки та попереджає про можливе настання кримінальної відповідальності.
9. Суд вживає заходів щоб свідки які були вже допитані та не допитані незносилися між собою, тому свідок який вже дав показання повинен залишитися в залі суду.
9. Спочатку дописується потерпілий, потім свідки. Потерпілий чи свідок спочатку розповідають усе йому відоме по цій справі. Після цього допитують прокурор, громадський обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, захисник, громадський захисник, підсудний, суддя та народні засідателі (якщо свідок викликаний одним з вище перелічених учасників процесу , то цей учасник має право допитувати свідка першим).
5. Суд протягом усього допиту свідка чи потерпілого учасниками судового розгляду має право ставити йому запитання для уточнення і доповнення відповідей.
6. Свідок і потерпілий дають показання тільки усно.
7. Для забезпечення безпеки свідка чи потерпілого суд може допитати його з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду.
8. Коли існує загроза ідентифікації голосу свідка чи потерпілого, допит може супроводжуватися створення акустичних перешкод.
9. На судовому засіданні можуть бути показання оголошені свідка чи потерпілого дані ним під час дізнання, або досудового слідства.
Крім цих особливостей, в літературі з кримінального процесу, постає спірне питання - про можливість допиту якості свідка понятих, а також осіб які проводили дізнання або попереднє розслідування по справі. Більшість вчених вважають, що це можливо, але не бажано. Тому, якщо це було зроблено "Необхідно чітко визначити коло питань, по яким неможливий допит слідчого, дізнавача в якості свідка".
Висновок
При написанні даної курсової роботи, я обрав необхідну літературу та дійшов висновку, що така слідча дія як допит свідка чи потерпілого є найбільш поширеним засобом збирання доказової інформації. Це пояснюється тим, що КПК містить мінімалъні обмеження кола осіб, які можутъ бути допитані як свідки. А що до допиту потерпілого, то він є дуже важливим, тому, що як правило саме з нъого починаєтъся процес збирання доказів, та саме потерпілий безпосереднъо стикається з фактом вчинення злочину. Тому слідчий має отримати від потерпілого важливі свідчення про характер злочину.
Допит свідка чи потерпілого це за своєю природою процес передачі інформації від цих осіб слідчому. I саме слідчий повинен при допиті бути активним, тобто враховуючи особу свідка чи потерпілого готуватися до допиту, планувати його, вибирати необхідні тактичні прийоми, але все це з суворим дотриманням норм Закону.
Тема даної курсової роботи є дуже актуальною в сучасній науці криміналъного процесу; а саме, це такі спірні питання, як обов'язок свідка давати показання за КПК та збереження ним професійної таємниці; виклик слідчого, дізнавача як свідка до суду та багато інших питанъ, які аналізовані в даній роботі, та які потребуютъ щонайшвидшого визначення.
Це наприклад питання, про застосування неправильних методів розслідування, тому, що його показання в такому випадку не будутъ мати доказового значення.
Аналогично, є недоцілъним визивати на допит в якості свідка негласних співробітників ОВС, але це іноді робиться, якщо інакше доказати причетністъ певної особи до вчинення тяжкого злочину неможливо.
Список використаної літератури:
1. Конституція України;
2. Кримінальний кодекс України;
3. Кримінально-процесуальний кодекс України;
4. 3аконуУкраїни "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".
5. А.Н. Васильєв, Л.М. Корнеева. Тактика допроса при расследовании преступления М.; 1970.
6. В. Алексеев, А. Байков. Проверка и оценка судом показаний свидетеля. "Сов.юстиция", 1968г, №1
7. Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: вибрані твори. - К: Юрінком Інтер, 1999.
8. Салтевський М. В., Лукашевич В. Г., Глибко В. Г. Научно-справочное пособие по криминалистике. -Киев, 1994.
9. Тертишник В.Н. Уголовный процесс, Харьков, 1999г.
Loading...

 
 

Цікаве