WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Законодавчий процес і його стадії - Курсова робота

Законодавчий процес і його стадії - Курсова робота

внесення змін і доповнень, скасування законів (глава 6.8) з новим голосуванням щодо закону в цілому. Розгляду підлягають структурні частини закону (чи закону або постанови Верховної Ради про порядок введення його в дію), щодо яких Президент України зробив зауваження, а також пов'язані з ними. Наслідки повторного розгляду закону визначаються Конституцією України.
Якщо Верховна Рада вносить сформульовані нею поправки до закону, який був повернутий їй (чи до постанови про порядок введення закону в дію), Президент України може знову повернути виправлений закон (чи відповідну постанову) до Верховної Ради з новими зауваженнями. Якщо Верховна Рада приймає закон (чи відповідну постанову) у незміненому вигляді або із сформульованими Президентом України пропозиціями чи поправками (всіма або їх частиною), Президент України повинен підписати його.
Підписані Президентом закони та інші акти, прийняті Верховною Радою, публікуються державною та російською мовами Президією Верховної Ради у "Відомостях Верховної Ради України" протягом 30 днів, а також в газеті "Голос України" протягом 5 днів є офіційною публікацією.
Закони та інші акти Верховної Ради можуть бути опубліковані в інших органах друку, обнародувані по телебаченню, радіо, передані телеграфом, розіслані відповідним державним органам, установам, органам місцевого і регіонального самоврядування, об'єднанням громадян. Президія Верховної Ради сприяє публікації зазначених актів у перекладі на інші мови, якими користується більшість населення відповідних місцевостей.
Підписаний Президентом України закон є оригіналом і зберігається в Секретаріаті Верховної Ради. Всі інші примірники закону є копіями.
У разі виявлення невідповідності опублікованого закону, іншого акта Верховної Радийого оригіналу виправлення проводиться негайно, але не пізніш як через 3 дні з дня виявлення невідповідності.
Закон України набирає чинності відповідно до положень, встановлених Конституцією України ( 888-09 ).
Порядок опублікування і набрання чинності іншими актами, прийнятими Верховною Радою та її органами, встановлюється законом.
Проекти найважливіших постанов та інших актів Верховної Ради з питань державного, господарського, соціально-культурного життя, екологічної безпеки і зовнішньої політики розглядаються у трьох читаннях відповідно до правил, встановлених Регламентом ВР щодо розгляду законопроектів.
Президія Верховної Ради України приймає постанови, Голова Верховної Ради, його заступники видають розпорядження, постійні і тимчасові комісії Верховної Ради приймають рішення, рекомендації, висновки.
Постанови та інші акти Верховної Ради, постанови Президії Верховної Ради України підписує Голова Верховної Ради.
Постанови та інші акти, прийняті Верховною Радою, не пізніш як у семиденний після їх прийняття термін публікуються в друкованих засобах інформації Верховної Ради України.
ВИСНОВКИ
Із змісту Конституції випливає, що Верховна Рада може приймати закон з будь-якого питання за винятком тих, які вирішуються виключно всеукраїнським референдумом. Проте Конституцією передбачається коло питань, які вирішуються виключно законами України. Згідно зі ст. 92 Конституції, виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини й громадянина, гарантії цих прав та свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство; правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства; права корінних народів і національних меншин; порядок застосування мов. Основну групу питань виключно законодавчого регулювання складають екологічні, соціальні, культурні та економічні питання. Так, виключно законами України визначаються: засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв язку; основи соціального захисту, форми й види пенсійного забезпечення; засади регулювання правд і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури й охорони здоров'я; екологічної безпеки; правовий режим власності; правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; засади регулювання демографічних і міграційних процесів.
Виключно законами визначаються також територіальний устрій України; засади місцевого самоврядування; статус столиці України; спеціальний статус інших міст; правовий режим державного кордону; основи національної безпеки, організації Збройних Сил і забезпечення громадського порядку; правовий режим воєнного й надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації.
Традиційним є законодавче визначення засад цивільно-правової відповідальності; діянь, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями та відповідальність за них.
Крім нього, виключно законами встановлюються:
державний бюджет і бюджетна система України; система оподаткування, податки й збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків, статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення й погашення внутрішнього та зовнішнього боргу; порядок випуску й обігу державних цінних паперів, їх види тощо.
Законами встановлюються також порядок використання і захисту державних символів; військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання; державні нагороди; державні свята; одиниці ваги, міри й часу, порядок встановлення державних стандартів; порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний або міграційний режим, відмінний від загального, й оголошується амністія (ст. 92 Конституції).
В роботі висвітлені основні стадії законодавчого процесу в Україні. Судячи з того, наскільки недосконалими є закони в Україні, можна зробити висновок, що і сам процес прийняття законів є недосконалим. Можливо це можна пояснити недбалістю та безвідповідальністю тих, що пишуть та приймають закони, а можливо і тим, що наші обранці не мають відповідної освіти та сучасного світогляду.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України
2. Постанова вiд 11.05.1994 № 2/94-ВР Про Регламент Верховної Ради України .
3. Постанова вiд 19.10.2000 № 2045-III Про проект Закону України про Регламент Верховної Ради України
4. Л. КРИВЕНКО. Воля народу, її трансформацiя у державну волю. (Теоретичнi i конституцiйнi питання державно-правової реформи), К.,2003
5. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року
6. http://www.legality.kiev.ua/ Проект Закону про регламент Верховної Ради
Loading...

 
 

Цікаве