WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Організована злочинність, її особливості і небезпека для бізнесу - Курсова робота

Організована злочинність, її особливості і небезпека для бізнесу - Курсова робота

10% річних вважаються дуже високим показником, у той час як у наркобізнесі норма валового прибутку в одній торговій угоді перевищує 1000%.
Справедливо зазначають, що "Коза Ностра" може вважатися самою високоприбутковою корпорацією США. Те ж саме можна сказати про Якудзе в Японії, про мафію в Італії і т.д. Однак, часто забувають, щозворотним боком високого валового прибутку є не менше високі витрати. Чисто виробничі витрати мафіозного бізнесу досить малі (наприклад, у наркобізнесі виробники первинної сировини одержують менше тисячної долі від кінцевих роздрібних цін). Зате трансакційні витрати дуже великі і досить специфічні.
У цьому бізнесі неможлива звичайна страховка підприємницького ризику, що досить високий (при транспортуванні наркотиків правоохоронні органи перехоплюють приблизно 10% вантажу).
Своєрідною страховкою можна вважати систематичний підкуп поліції і політиків. Однак, ці "страхові внески" величезні і доходять навряд чи не до 2/3 валового прибутку. Високі також витрати "відмивання" злочинних прибутків. Дуже своєрідні в мафіозному бізнесі витрати конкурентної боротьби: звичайний бізнесмен ризикує загубити свій капітал, мафіозний - і своє життя. У силу всіх цих причин чистий прибуток злочинних організацій не так уже велика, а її легальне використання сильно утруднене.
4) Конкуренція на мафіозному ринку. У державі, як правило, діють декілька мафіозних організацій (кланів), що займаються схожими промислами. Щоб уникнути витрат від самогубної міжусобної боротьби територія ділиться на райони, закріплені за окремими мафіозними групами. Центральне керівництво гангстерського співтовариства (типу "купола" у сіцілійській мафії), якщо воно є, виконує координуючі функції аналогічно національним спілкам підприємців у легальних галузях. Мафіозне співтовариство в результаті являє собою федерацію самостійних, що часто ворогують, організацій. На своїй території кожна мафіозна група діє монопольно, однак, час від часу відбувається переділ територій "за силою" (як правило, під час мафіозних "розборок").
Вивчення закономірностей економіки організованої злочинності дозволяє правильно вибирати стратегію стримування мафіозної діяльності, мінімізації її негативних наслідків.
3. Роль корупції в організованій злочинності
Дотепер не вироблене саме поняття корупції. Це пояснюється важкістю його визначення. Навіть рекомендації міжнародних організацій з цього питання навряд чи можуть бути однозначно прийняті в нашій країні. Так, у результаті проведення Генеральної Асамблеї ООН 1979 року, міжрегіонального семінару з проблеми - корупції (Гавана, 1990 рік) у кодексі поведінки посадових осіб щодо підтримки правопорядку корупція була визначена як зловживання службовим становищем для досягнення особистої або групової користі, а також незаконне одержання державними службовцями вигоди в зв'язку зі службовим становищем. Зловживання службовим становищем і одержання вигоди, а точніше, хабарництво, передбачені в нині діючому Кримінальному кодексі України та Законі України "Про боротьбу з корупцією".
На першій сесії Багатодисциплінарної Групи Ради Європи з проблем корупції (Страсбург, 22-24 лютого 1995 року) корупція була визначена як "підкуп (хабар), а також будь-яка інша поведінка стосовно осіб, наділених повноваженнями в державному або приватному секторі, що порушує обов'язки, що випливають із цього статусу посадової особи, особи, що працює в приватному секторі, незалежного агента, або інших стосунків такого роду, і мающого на меті одержання будь-яких неналежних переваг для себе або інших осіб". Позитивним тут є те, що в сферу корупції потрапляють і особи, які схиляють до вчинення таких дій. Однак, невиправдане розширення кола суб'єктів корупції, обмеження їхньої протиправної поведінки одним лише хабарництвом, а також аморфність формулювання навряд чи можуть дозволити обпиратися на це визначення при визначенні поняття корупції.
Корупція є одним з основних чинників, які створюють реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку держави, вона негативно впливає на всі сторони суспільного життя: економіку, політику, управління, соціальну і правову сфери, громадську свідомість, міжнародні відносини.
Незважаючи на вжиті останнім часом організаційно-правові заходи щодо протидії корупції, масштаби її не зменшилися. Через невиконання низки заходів, передбачених Національною програмою боротьби з корупцією, не відбулося відчутного скорочення кількості корупційних діянь.
Таке становище є наслідком того, що дотепер не з'ясовано всіх соціальних передумов корупції, цілеспрямовано не здійснювалась діяльність щодо їх обмеження та нейтралізації. Поширенню корупції сприяє гальмування демократичних та економічних перетворень. Не розроблено основ адміністративної реформи. Не визначено хоча б на концептуальному рівні стратегії запобігання та протидії корупції.
Діяльність щодо боротьби з корупцією не стала пріоритетною для багатьох державних органів. Вона здійснюється без певної системи і належної вимогливості, достатнього інформаційного забезпечення, додержання принципу розподілу функцій та відповідальності.
Діяльності правоохоронних органів щодо запобігання корупційним діянням, їх виявлення та розслідування бракує повноти нормативного регулювання, науково-методичного забезпечення.
Інформаційно-пошукова робота щодо виявлення корупційних проявів не спрямована на сфери найбільшого її поширення та найвищі управлінські структури. Заходи щодо вдосконалення законодавства з питань боротьби з корупцією мають фрагментарний характер. Головні зусилля у боротьбі з корупцією витрачаються на реагування на окремі корупційні прояви, а не на усунення причин та умов, що сприяють їм.
Забезпечити системний підхід та ефективну організацію діяльності щодо запобігання та протидії корупції можливо за наявності комплексної, науково обґрунтованої концепції.
4. Проста логіка шляху до чесного бізнесу
Треба вдосконалити законодавчу базу, що регулює підприємницьку діяльність. У нових законах не має бути "щілин", що дозволяли б ухилятися від сплати податків, приховувати прибутки. Натомість належить посилити відповідальність за ці порушення і вдосконалити механізм притягнення до цієї відповідальності.
Керівна верхівка держави мусить прийняти політичне рішення про скорочення тіньового сектору економіки. Належить вжити не лише економічних та адміністративних, а й силових заходів. Громадяни мають бути впевненими в необмеженості існування приватної власності, добрих перспективах ринкових змін, їх послідовності й конструктивності.
Треба створити сприятливі правові умови для розвитку підприємництва. Зняти більшість обмежень підприємницької діяльності (дерегулювати її). Підприємництво має стати привабливим і перспективним видом людської
Loading...

 
 

Цікаве