WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Питання: Поняття і сутність місцевого управління та самоврядування в зарубіжних країнах на прикладі США - Контрольна робота

Питання: Поняття і сутність місцевого управління та самоврядування в зарубіжних країнах на прикладі США - Контрольна робота

збирає податки і здійснює наглядза правильністю їх стягнення.
Генеральний атторней, який вважається першим юристом штату обирається також населенням в 42 штатах. Обов'язок атторнея і його апарата - підтримання обвинувачення чи захисту у справах, в яких штат виступає однією з сторін. Генеральний атторней це радник губернатора і різноманітних відомств штату з правових питань. В деяких штатах на атторнея також покладено обов'язок бути юридичним радником і законодавчого органу, причому більш ніж в 30 штатах його зобов'язують допомогати членам законодавчого органу в підготовці законопроектів.
Серед інших вищих чиновників багатьох штатів слід відмітити суперінтедента освіти, який здійснює розподіл між графствами і окремими учбовими закладами асигнувань штату на освіту, також встановлення стандартів освіти в штаті.
Також, слід відмітити аудитора, уповноваженого здійснювати платежі по забов'язаннях штату і контролювати фінансову діяльність його виконавчих органів.
Виконавча влада штату - це найважливіша частина органів штату і її діяльність визначає напрям і характер роботи решти органів штатів.
Місцеве управління в США.
Найбільш розповсюджена адміністративна одиниця - округ, який традиційно зветься графством (приходом). Населення обирає раду графства, ряд посад (шериф, казначей). Також обираються цільові комісії. Парелально діють муніціпальні комісії, які обирають мера (здебільшого у великих містах).
Якщо врахувати, що в межах кожного з 50 штатів існує декілька форм муніципального упрвління, то в країні їх існує декілька сотен. Однак всі ці форми управління можна звести до трьох основних: мер-рада, комісія, рада-упарвляючий.
Мер-рада. В більшості міст мери обираються. До мерів ставляться вимоги мати право виборця і проживати в даному місці.
Повноваження мера визначаються хартією міста. Мери поділяються на "слабких" і "сильних". Поряд з мерами обираються ряд адміністративних посадових осіб: "слабкий" мер, має право призначати лише дрібних урядовців, у нього відсутнє право вето стосовно рішень міської ради і строк його перебування на посаді не перевищує 2 років. "Сильного" мера характерезує його право призначати і звільняти міських чиновників всіх ступенів, на що лише зрідка потрібна згода ради, наявність права вето у відношенні рад; тривалість перебування на посаді 4 роки. Важливою ознакою "сильного" мера є право складати бюджет міста і вносити його на розгляд ради.
Існує 4 основних форм відкликання мерів: рішення ради, голосування виборців, судове рішення та наказ губернатора.
Ради при такому типі управлінні, як правило однопалатні. Лише невелика кількість міст (Нью-Йорк) має двопалатні ради. Рада обирається найчастіше від міста в цілому. Число членів ради 25 - 30 чоловік.
Комісія. Члени муніципальної комісії в кількості 3 - 7 чоловік обираються населенням по єдиному виборчому округу. Саме їм належить повнота влади, яку вони здійснюють разом в комісії і кожен окремо, поскільки кожен з них є відповідальним за діяльність одного з департаментів управління.
Вищим органом в рамках муніципалітету за законом лишається управляюча рада, яка обирається так само, як і більшість рад, по єдиному виборчому округу, в кількоств 5 - 9 чоловік.
Рада має нормотворчі повноваження. Але основним її повноваженням є призначення вищого адміністратора - управляючого, на якого покладається ведення справ у міському управлінні. Управляючий призначається радою на 4 роки, але може бути відкликаний радою до закінчення цього строку.
Найтиповішим і широко розповсюдженним адміністративно-територіальним підрозділом є графство.
В усіх графствах керівний орган називається радою графств. Найпоширенішими є чотири види організації такої ради: рада комісіонерів і контролерів, рада контролерів таужшиків, рада, яка складається з одного судді і комісіонерів, рада, яка складається з суддів і мирових суддей. Приблизно в 2/3 графств складаються керівні органи першого виду. Більшість рад графств обирається на строк в чотири роки, хоча по країні цей строк коливається від 1 до 8 років.
Ради графств здійснюють адміністраривні і судові повноваження, а також наділені деякою нормотворчою силою. Вони керують роботою всіх органів управління комунальним господарством, діяльністю поліції, пожежною охороною.
Великі повноваження належать графству в галузі фінансів. Рада графств стягує податки, встановлює умови і порядок займів.
Рада графств - основний орган в системі управління графства, він призначає деяких посадових осіб і визначає розмір їх жалування.
Одною з найстаріших посадовихх осіб графства є шериф. Він обирається населенням безпосередньо строком на 2 чи 4 роки. Традиційно на нього покладено обов'язок підтримання спокою в графстві, численні обов'язки по виклику в суд, проведенню арештів, а в деяких штатах навіть по стягненню податків.
Майже в половині штатів існує посада коронера, який розслідує справи про вбивства. Закони деяких штатів вимагають, щоб коронер бувлікарем за фахом. Ця посада майже в усіх штатах виборна.
Крім вказаних посадових осіб в графствах є досить велика кількість різноманітних чиновників, які виконують різноманітні функції. Серед них слід відмітити казначея, аудитора, який складає проект бюджету, землеміра графства, наглядача за дорогами та багато інших.
Тауни. Слово таун вживається в різних значеннях, але взагалі таун це форма місцевого управління. Формально вищим органом тауна вважаються збори його мешканців, які проходять щорічно у встановленний день. Збори тауна наділені значними владними повноваженнями. Вони можуть видавати орденанси, затверджувати асигнування на наступний рік, вводити місцеві податки і дозволяти проводити займи на потреби тауна.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Абрамов Ю.К. "Партии и исполнительная власть в США" М.1990.
2. "Американские просветители" М. 1969.
3. Аптекер Г. 2 "Американская революция 1763 - 1783" М.1962.
4. Албашидзе В.В. "Учение о разделении государственной власти и его критика" Тбилиси, 1972.
5. Бойченко Г.Г. "Политическая организация США" Минск, 1970.
6. "Государственный строй США" М. 1976.
7. Гулиев В.Б. "Современное империалистическое государство" м. 1973.
8. Жидков О.А. "Верховный суд США: право и политика" М.1985.
9. Зяблюк Н.Г. "США: лоббизм и политика" М.1978.
10. "История США" М. 1983.
11. "Конституции государств американского континента" М. 1959 г. т. 3.
12. Крылов Б.С. "США, федерализм, штаты и местное управление" М.1968.
13. Мишин А.А. "Государственное право США" М.1976.
14. Мишин А.А. "Принцып разделения властей в конституционном механизме США" М. 1984.
15. Мишин А.А. "Крнституция США: история и современность" М.1983.
16. Нипорко Ю.И. "Конституционные взаимоотношения президента и конгеса в области внешней политики" К. 1979.
17. Шевченко О.О. "Механізм формування і реалізації зовнішньої політики США" К. 1994.
Loading...

 
 

Цікаве