WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Система злочинів у КК України - Курсова робота

Система злочинів у КК України - Курсова робота

притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснена виплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи Іншої встановленої законом виплати громадянам.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 175 - штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 175 - штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
1 Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. - К.: ЮрІнком Інтер,2000.~ С. 86-91
2 Відомості Верховної Ради України. ~ 2001. - № 23. - Ст. 118
Злочини проти інших особистих прав і свобод людини і громадянина
Злочини проти сім'Ї
Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
ст. 164) Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують захист майнових інтересів неповнолітніх або непрацездатних дітей, що
потребують допомоги. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття закріплений в ст. 51 Конституції України, а також в Кодексі про шлюб та сім'ю.
З об'єктивної сторони цей злочин виражається в бездіяльності, з саме: а) у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів); б) у злісному ухиленні батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні. Під ухиленням від сплати аліментів або ухиленням від утримання дітей слід розуміти не тільки пряму відмову від сплати присуджених судом аліментів на дітей, а й приховання винним свого дійсного заробітку, зміни роботи або місця проживання з метою уникнути утримань за виконавчим листом, а також інші дії, що свідчать про ухилення від сплати за рішенням суду коштів на утримання дітей або про ухилення від утримання непрацездатних або неповнолітніх дітей. Необхідною умовою притягнення до кримінальної відповідальності за злісну несплату аліментів є наявність рішення суду, що набрало чинності і зобов'язує особу сплачувати аліменти. Злісне ухилення, про яке йдеться в ч. 1 ст. 164 - це тривале, систематичне І наполегливе ухилення від виконання цього обов'язку, як от: приховання свого місця проживання, місця роботи, повторне ухилення від сплати аліментів, незважаючи на відповідні попередження тощо. Закінченим цей злочин є з моменту злісного ухилення від сплати аліментів, встановлених рішенням суду. Злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх (тобто тих, яю не ДОСЯГАЙ 18-ти років) або непрацездатних (інвалідів 1 і 2 груп, а також тимчасово непрацездатних) дітей, які знаходяться на їх утриманні, має місце у випадках, коли дітям не надаються необхідні для їхнього існування кошти, Їжа, одяг, житло або необхідний догляд у разі хвороби тощо.
Суб'єктивна сторона цього злочину - прямий умисел.
Суб'єкт злочину спеціальний - тобто особа, записана як матір або батько у свідоцтві про народження дитини, або особи, прирівняні до статусу батьків: усиновлювачі (опікуни), вітчим, мачуха, особа, яка взяла дітей на постійне виховання або на утримання за умови, що обов'язок платежу аліментів покладений на цих осіб рішенням суду.
У частині 2 ст. 164 передбачена відповідальність за вчинення цього злочину особою, раніше судимою за такий самий злочин.
Покарання за злочин за ч. 1 ст. 164 - виправні роботи на строк до одного року або обмеження волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 104 - виправні роботи на строк до двох років.
Злочини проти власності
Поняття і види злочинів проти власності
Об'єктом злочинів проти власності є суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави.
Юридичним вираженням відносин власності є право власності - це, відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про власність"1, врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Цей закон визначає, що власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Відповідно до Конституції України від Імені українського народу права власника на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси України здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Таким чином, суб'єктами права власності виступають - держава, юридичні та фізичні особи. Стаття 13 Конституції України проголошує рівність усіх суб'єктів права власності перед законом і забезпечення захисту їх прав державою. Тому кримінальне законодавство також охороняє всі форми власності, що існують в Україні.
Небезпечність злочинів проти власності, важливість її охорони кримінально-правовими засобами визначається тим, що вона є найважливішою соціальною цінністю: нормальне функціонування відносин власності забезпечує стабільність всієї економічної системи, підвищення рівня добробуту народу.
Єдність об'єкта - відносин власності - не виключає того, що безпосереднім об'єктом конкретних злочинів може виступати та чи інша форма власності.
Крім об'єкта, злочини проти власності мають також інші загальні об'єктивні і суб'єктивні ознаки.
Особливе значення для цих злочинів має їх предмет. Ним є приватне, колективне або державне майно.
Майно як предмет злочину має певні ознаки: 1) юридична - право на майно належить певному власнику або особі, якій воно на законній підставі ввірено, знаходиться у її веденні чи під її охороною. Для винного майно є чужим; 2) економічна - майно має представляти певну матеріальну цінність, мати певну вартість. Іноді цю ознаку називаютьсоціальною, оскільки вона означає, що в майно вкладена праця людини. Цінність, вартість майна якраз і вимірюється цією працею; 3) фізична - це предмети, речі, які можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо.
Не відносяться до предметів злочинів проти власності предмети, що знаходяться в природному стані: ліс на корені, риба та інші водні тварини в природних водоймах, звірі у лісі тощо. їх незаконне знищення, пошкодження, вилов відносяться до злочинів проти довкілля (статті 246, 248 І 249). Але ці предмети стають предметом злочинів проти власності, якщо вони вже витягнуті з природного стану за допомогою праці людини, або вирощуються людиною в спеціальних розплідниках, ставках тощо.
1 Відомості Верховної Ради України. -1991. - № 20. - Ст. 249.
Не є предметом злочинів проти власності вогнепальна зброя, бойові припаси, вибухові речовини, радіоактивні матеріали - статті 262-267; наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори - ст. 312 та ін.; військове майно - статті 410, 411
та ін.
Крім майна у деяких злочинах проти власності предметом можуть бути право на майно, а також дії майнового характеру, наприклад, при вимаганні (ст. 189) та шахрайстві (ст. 190).
Специфіка об'єкта І предмета визначають і загальні об'єктивні та
Loading...

 
 

Цікаве