WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінальна відповідальність неповнолітніх - Реферат

Кримінальна відповідальність неповнолітніх - Реферат

за ст. 52 - не менше половини).
3. Залежно від характеру і тяжкості вчиненого злочину, а також від наявності рецидиву, ст. 53 КК вимагає відбуття не менше половини призначеного строку покарання у трьох випадках: при засудженні до позбавлення волі за умисний злочин на строк не нижче п"яти років; особам, які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі за умисний злочин і до погашення судимості знову вчинили у віці до вісімнадцяти років умисний злочин, за який вони засуджені до позбавлення волі; особам, які вчинили у віці до вісімнадцяти років під час відбування покарання в місцях позбавлення волі умисний злочин, за який вони засуджуються до позбавлення волі.
Якщо порівняти ці положення з аналогічними за ст. 52, тобто для осіб, які вчинили злочини в повнолітньому віці, то останнім необхідно відбути в цих випадках дві третини призначеного покарання.
4. Відповідно до ч. 6 ст. 53 ККУ передбачається найбільш триавлий строк фактично відбутого покарання (не менше двох третин) для осіб, які раніше засуджувалися до позбавлення воліза умисні злочини і були умовно - достроково звільнені чи їм замінилося покарання більш м"яким, якщо до досягання вісімнадцяти років і до закінчення невідбутої частини покарання вони знову вчинили умисний злочин, за який засуджується до позбавлення волі; засудженими за тяжкі і особливо тяжкі злочини, вичерпний перелік яких поданий в п. 2 ч. 6 ст. 53, наприклад, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах (ст. 93 ККУ), особливо злісне хуліганство (ч.3 ст. 206 ККУ), згвалтування при особливо обтяжуючих обставинах (ч.ч. 3,4 ст 117 ККУ) та ін.
Якщо зіставити умови, зазначені в ч. 6 ст. 53 ККУ, з аналогічними умовами, передбаченими ст. 52 для звільнення осіб, які вчинили злочин в повнолітньому віці, то для цих осіб вимагається відбуття не менше трьох четвертей призначеного покарання, або (відповідно до ст. 521) їх дострокове звільнення повністю виключається.
Таким чином, аналіз ст. 53 ККУ дає змогу зробити висновок, що умовно-дострокове звільнення і заміна покарання більш м"яким щодо осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, є більш пільговим, ніж до повнолітніх. При цьому, незалежно від характеру і тяжкості вчинених злочинів, наявності рецедиву, небезпечності особи, закон не містить заборони на застосування цих пільгових інститутів до осіб, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.
4. Практична частина.
Задача №1.
9 річний хлопчик Петя Гончаров заліз в сусідський сад щоб нарвати яблук. Господар Федоров зловив хлопчика і почав його бити. На крики хлопчика вибігла мати Гончарова. Але відібрати сина у розлюченого Федорова їй не вдалося. Тоді Гончарова схопила палку, яка лежала поруч, і з усієї сили вдарила Федорова по голові, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження. Визначте відповідальність Федорова і Гочарова.
В діях Гончарової немає ознак складу злочину передбаченого ст. 102, так як вона вчинила тяжкі тілесні ушкодження в стані необхідної оборони.
В даному випадку Гончарова вправі захищати свої законні інтереси, свого малолітнього сина.
Закріплене в ст. 15 КК право на захист від суспільно небезпечних посягань є важливою гарантієб реалізації положення ст. 27 Конституції України про те, що кожен має право захищати своє життя і здоров"я інших людей від протиправних посягань.
Господар Федоров своїми умисними діями вчинив самоуправство, тобто самовілля, всупереч встановленому законом порядку.
Федоров скоїв злочин передбачений за ознаками ст. 198.
Крім того самоуправні дії Федорова, поєднуються із заподіянням шкоди, тобто він спричинив малолітньому Петі Гончарову тілеснні ушкодження (фізична біль) і дії винного Федорова повинні кваліфікуватися за сукупністю злочинів, тобто за ст.198 і 106 КК України.
Задача №2
17 ріячний Оборський вступив у банду і в її складі вчинив кілька нападів на інкасаторів під час яких дво з них було вбито і викрадено грошей на суму, яка становила особливо великий розмір. Обороського засуджено за бандитизм. Чи правильно визначено справу.
Кримінальнна відповідальність згідно з ч. 1 ст. 10 наступає з 16 років а Оборському виповнилось 17 років на час скоєння злочину і він входив у склад банди (ст. 69). Справу визначено правильно.
Висновки
В даній курсовій роботі ми розглянули питання, які стосуються кримінальної відповідальності неповнолітніх. В основу відповідальності неповнолітніх покладена психологічна характеристика цьго віку (неусталеності психічних процесів, відсутності достатнього життєвого досвіду, знань, навичок соціальної поведінки) З усього цього написаного можна зробити слідуючі висновки, а саме:
- суб"єктом злочину є осба,яка досягла на час скоєнння злочину певного віку - шістнадцяти або чотирнадцяти років;
- кримінальна відповідальність неповнолітніх наступає з вісімнадцяти років на час скоєння злочину;
- до неповнолітніх застосовуються певні осбливості кримінальної відповідальності (неповнолітні звільняються від кримінальої відповідальності або покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру; до них застосовуються певні види покарання; неповнолітні можуть звільнюватися від відбування покарання);
- вчинення злочину неповнолітнім є обставиною, що пом"якшує відповідальність;
- до неповнолітніх застосовуються примусові заходи лише тоді, коли вичерпані усі інші заходи впливу на поведінку неповнолітнього.
Список використаних першоджерел.
1. Кримінальне право України, Бажанов М.І., Баулін Ю.В., Борисов В.І. та ін.; Х.: Право, 1997р. - 368 с.
2. Кримінальне право України, Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А.; Київ: Наукова думка, 1995р.
3. Кримінальне право України, Матишевський П.С., Яценко С.С.; Київ: Юрінком, 1996р. - 288с.
4. Науково - практичний коментар Кримінального кодексу України: за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січня 1997р. / За редакцією В.Ф. Бойка, Я.Ю. Кондратьєва, С.С. Яценка. - К.: Юрінком, 1997р. - 960 с.
5. Голос України. 1995р., 23 лютого, с. 7.
6. Юридичний вісник України, 1996 р. №10 (36).
7. Пленуми Верховного Суду України, від 22 грідня 1995 року №32 "Про практику застосування судами примусових заходів виховного характеру".
8. Пленуми Верховного Суду України від 26 червня 1981 року "Про практику застосування судами України законодавства і виконання постанов Пленуму Верховного Суду України в справах про злочини неповнолітніх і про втягнення їх в злочинну та іншу антигромадську діяльність" // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. Х., 1995р. с.53.
Loading...

 
 

Цікаве