WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання договору комісії - Курсова робота

Правове регулювання договору комісії - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
З правознавства
на тему:
"Правове регулювання договору комісії"
ПЛАН
ВСТУП
І. ПОНЯТТЯ ПРО ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР. МІСЦЕ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ СЕРЕД ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ
1.1. Договори як форма цивільного законодавства
1.2. Поняття цивільно-правового договору
1.3. Місце договору комісії серед цивільно-правових договорів
ІІ. ПОНЯТТЯ, СТОРОНИ ТА ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ
2.1. Поняття, сторони та сфера застосування договору комісії
2.2. Предмет договору комісії
ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ
3.1. Форма, порядок укладення та строк договору комісії
3.2. Права та обов'язки сторін за договором комісії
3.3. Припинення договору комісії
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Тема даної курсової роботи "Правове регулювання договору комісії" є вкрай актуальною для вивчення.
Договір комісії - це договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст.1011 ЦК).
Актуальність теми. Договір комісії широко застосовується у торгівлі, транспортних відносинах, у галузі обігу цінних паперів, у діяльності банків з обслуговування клієнтів, при здійсненні експортно-імпортних операцій. Новою сферою його застосування є посередницькі послуги при біржовій торгівлі, що надають покупцям члени біржі - брокерські фірми і брокери.
Особливості договору комісії, предметом якого є окремі види товарів, передбачені у підзаконних нормативно-правових актах, зокрема Правилах комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом МЗЕЗ України від 13 березня 1995р. №37, Правилах роздрібної торгівлі транспортними засобами та номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 31 липня 2002 р. №228, Правилах здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах, затверджених наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 р. №331.
В даній роботі планую розглянути такі питання як місце договору комісії серед цивільно-правових договорів, поняття, сторони та сфера застосування договору комісії, предмет даного договору, форма, порядок укладення та строк договору комісії, права та обов'язки сторін за договором комісії, припинення договору комісії.
Гадаємю, що розгляд цих питань дозволить якнайкраще розкрити загальну тему курсової роботи: "Правове регулювання договору комісії".
При проведенні дослідження під час написання роботи були використані такі наукові методи як літературний, порівняльний, метод синтезу та аналізу, метод узагальнення та інші.
І. ПОНЯТТЯ ПРО ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР. МІСЦЕ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ СЕРЕД ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ
1.1. Договори як форма цивільного законодавства
Стаття 6 ЦК містить норми, що розвивають положення про свободу договору як одну із засад цивільного законодавства. З урахуванням загальних тенденцій підвищення ролі вільного волевиявлення суб'єктів цивільних відносин у ЦК спеціально визначене співвідношення актів цивільного законодавства і договорів.
Зокрема ЦК розрізняє укладення договорів, взагалі не передбачених актами цивільного законодавства, і договорів, передбачених такими актами.
Щодо договорів, взагалі не передбачених актами цивільного законодавства, важливим є те, що допускається укладення будь-якого договору, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства При цьому не має значення, згадується взагалі такий договір у законодавстві чи ні. Головне, щоб його положення відповідали засадам цивільного законодавства, зокрема зазначених у ст.З ЦК [1].
Отже, якщо договір не згадується в актах цивільного законодавства взагалі, особи мають право врегулювати свої відносини на власний розсуд. У таких випадках має місце подолання прогалин у законодавстві і договір виступає як джерело (форма) цивільного права. Наприклад, норми права можуть встановлюватися корпоративним договором, яким визначаються правила поведінки членів відповідної корпорації, а також осіб, котрі вступають з цією корпорацією у цивільні відносини.
Якщо договір згадується в актах законодавства, але регламентований ними не досить детально, сторони можуть врегулювати на власний розсуд ті свої відносини, які не врегульовані цими актами. Фактично тут також має місце подолання прогалин у законодавстві, а звідси випливає висновок, що окремі умови такого договору можуть створювати норми цивільного права.
Частина 3 ст.6 ЦК визначає співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між ними випливає з того, що зазначена норма передбачає ситуацію, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства І врегулювати свої відносини на свій розсуд. Отже, особам надається право вибору: використати вже існуючі норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд.
Водночас варто звернути увагу на те, що, хоча загальним правилом є право суб'єктів договору відступити від положень актів цивільного законодавства, але з нього існують винятки. До них належать такі ситуації: а) відступлення від положення акта цивільного законодавства прямо заборонене цим актом; б) обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту; в) обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з самої суті відносин між сторонами (наприклад, у договорі дарування не можна передбачити плату за подарунок, оскільки дарування за своєю сутністю є безоплатним) [24, c.403].
1.2. Поняття цивільно-правового договору
Незважаючи на те значення, яке має цивільно-правовий договір в економічній сфері, ні ЦК УСРР 1922 р., ні ЦК 1963 р., ні навіть ЦК 2003 р. не дають його визначення та достатньо детальної характеристики. Законодавець обмежився лише вказівкою на деякі характерні ознаки договору. Так, ст.626 ЦК 2003 р. визначає договір як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків [1].
Проте слід враховувати, що договір може розглядатися як багатозначне явище: як підстава виникнення правовідношення; як саме правовідношення, що виникло з цієї підстави; як форма, в якій відповідне правовідношення втілюється.
При цьому найважливішим значенням терміна "договір" є якраз розуміння його як підстави виникнення правовідношення (цивільних прав і обов'язків). Саме такий підхід дозволяє визначити сутність, значення і характерні ознаки договору. Тому найбільш вдалим видається визначення договору як домовленості двох або кількох суб'єктів, спрямованої на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних правовідносин.
Звідси випливає, що характерними ознаками договору як юридичного
Loading...

 
 

Цікаве