WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Тлумачення норм права - Курсова робота

Тлумачення норм права - Курсова робота

компетентно-юридичним.
2.2.1.1 Доктринальне тлумачення.
Неофіційне тлумачення є доктринальним, коли воно здійснюється фахівцями в області права: вченими вузів, науково-дослідними установами та ін., що мають науковий характер (розробка правових концепцій, доктрин у результаті аналізу норм права та їх виклад у статтях, монографіях, науково-практичних коментарях, усних і письмових обговореннях нормативних актів). Особливість укладається в їхній переконливості, заснованої на авторитеті і науковому підході особи, що дає тлумачення. Доктринальне тлумачення відіграє важливу роль у єдності розуміння правових норм.
2.2.1.2 Компетентно-юридичне тлумачення.
Це тлумачення юристів-практиків: посадових осіб державного апарату, прокурорів, суддів, адвокатів, працівників юридичних служб, редакціями юридичних журналів і газет, радіо і телебачення в спеціально-юридичних консультаціях і оглядів.
2.2.2 Компетентно-неправове тлумачення.
Це тлумачення норм права, яке ґрунтується на знаннях у суміжних галузях науки - біології, економіки, історії, політики та ін., включає специфічну (непрвову) компетенцію суб'єкта тлумачення - біолога, історика, економіста, філософа, журналіста та ін.
2.2.3 Повсякденне тлумачення.
Це тлумачення нори права всіма суб'єктами права на основі життєвого досвіду, фактів повсякденного життя відповідно до рівня їх правосвідомості. Повсякденне тлумачення - це правове явище, яке виражає правові почуття, емоції, уявлення, що відбуваються у психіці громадян у зв'язку з використанням прав і виконання обов'язків; ставлення до права в цілому і конкретного нормативно-правового акта зокрема.
3. Види тлумачення права в залежності від обсягу.
Результатом юридичного тлумачення повинна бути визначеність ("так". "ні"), а не двозначність ("і так, і ні") у висновках того, хто тлумачить зміст юридичних норм. Результати тлумачення не можуть виходити за межі норми, що тлумачиться. Тлумачення становить лише конкретизуюче, судження про норму права, але не нове нормативне розпорядження.
Результати використання всіх способів тлумачення обумовлюють обсяг тлумачення. Тлумачення за обсягом - це з'ясування співвідношення буквального тексту і дійсного змісту юридичних норм.
Тлумачення норм права має на меті точно пізнати справжній зміст, вкладений законодавцем. Існують ситуації, коли зміст норми права ширший ніж це вбачається з тексту закону. Тому існує буквальне (адекватне), поширювальне (розширювальне) й обмежувальне (виключення) тлумачення норм права. Більшість правових норм тлумачаться буквально з метою запобігти навмисного перекручування державної волі. Приводом для відступу від буквального тлумачення є: прорахунок законодавця, нечіткість формулювань, специфіка мови права.
3.1 Буквальне тлумачення.
Це роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права відповідає буквальному тексту правової норми, тобто "літері" закону. "Дух" і "літера" закону збігаються.
3.2 Розширювальне тлумачення.
Це роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права виходить за рамки її текстуальної форми; "дух" закону ширший за його "літери". Наприклад, дійсне значення поняття "втрата"1, яке міститься в Законі України "Про заставу" від 2 листопада 1992, треба розуміти ширше, ніж буквальне значення цього слова: це і загибель, і саморуйнування, і всі інші випадки припинення існування даного предмета. Або інший приклад: "Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону" - це нормативне розпорядження не вказує на народних засідателів, однак на них, як і на суддів, поширюються принцип незалежності.
3.3 Обмежувальне тлумачення.
Це роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права вужчий за її текстуальний вираз; "дух" закону вужчий за його "літери". Наприклад, відповідно до Кодексу України про шлюб і сім'ю "неповнолітні діти зобов'язані
1 Закон України "Про заставу" N 2655-XII ( 2655-12 ), від 2 листопада 1992 Відомості Верховної Ради, 1992, N 47, ст.643.
утримувати непрацездатних батьків, які потребують допомоги, і піклуватися про них"1, однак цей обов'язок не може поширюватись на дітей, хоча і повнолітні, але непрацездатні.
Розширювальне й обмежувальне тлумачення небезпечні порушенням законності, тому законодавець у деяких нормах права не допускає їхнього розширювального тлумачення.
4. Офіційне тлумачення і конкретизація
правових норм.
Тлумачення і конкретизація правових норм зв'язані між собою. Під конкретизацією мається на увазі застосування права, правотворчість і тлумачення. Багато вчених юристів характеризують конкретизацію, як додання праву максимальної визначеності в процесі правозастосовчій діяльності.
Конкретизація - це спосіб застосування особливого роду правових форм, які можна назвати ситуаційними й обмежуваними суб'єктивних прав і обов'язків учасників правовідносини. Сюди ж можна віднести підзаконну діяльність міністерств і відомств України по конкретизації і деталізації законів. Конкретизація врегульовує суспільні відносини, заповнює прогалини правового регулювання. На думку А.К.Безана і В.У,Лазарєва конкретизацію можна використовувати як у правотворчій так і в правозастосовчій діяльності. Тому конкретизацією закінчується правотворчій процес.
В взаємовідношенні тлумачення і конкретизації варто розглядати, як відношення засобу до мети (загального до одиничного). В процесі правотворчої діяльності, конкретизація є результатом тлумачення. Конкретизація права в кінцевому рахунку означає наближення норми до умов її застосування, для того, щоб зробити правильні висновки з цієї норми, щоб установити застосовність чи незастосовність її в даних конкретних умовах, місця і часу.
1 Кодекс Української РСР N 2006-VII ( 2006а-07 ) від 20 червня 1969, Відомості Верховної Ради, 1969, N 26, ст. 204.
Інший вид конкретизації в правозастосовчій діяльності є застосування аналогії в праві. Аналогія - є подолання пробілу правового регулювання за допомогою застосування правових норм, що регулюють подібні суспільні відносини. З цього випливає, що тлумачення норм права є засобом, за допомогою якого вдається конкретизувати або аналогічно дозволити правовий казус.
У нормотворчій діяльності конкретизація виступає:
1) результатом розвитку правових норм і створення нових, використовуючи засоби тлумачення.
2) засобом заповнення пробілів (пробіл - неповнота діючого законодавства по відношенню до фактів, що знаходяться в сфері правового впливу).
Здебільшого усунення пробілів є правотворчою діяльністю, а не правозастосовчою. Тому усунення пробілів за допомогою аналогії носитьепізодичний характер.
Суть конкретизації, як методу заповнення пробілів у процесі правотворчій діяльності полягає в тому, що компетентний орган за допомогою уточнення, доповнення, чи деталізації, або поясненням сформульованих норм права, усуває прогалини правового регулювання. Конкретизація тут виступає як результат правотворчої
Loading...

 
 

Цікаве