WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінальна відповідальність - Реферат

Кримінальна відповідальність - Реферат

страждання. Однак право на компенсацію моральної шкоди виникає лише у випадках, зазначених законом або договором. Розмір відшкодування визначається судом, але не може бути менше від п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. Моральна шкода відшкодовується у грошовій або іншій матеріальній формі незалежно від відшкодування майнової шкоди.
Отже, за загальним правилом шкода, заподіяна особі чи майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, котра заподіяла шкоду, у повному обсязі. Слід зазначити, що організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.
Присуджуючи відшкодування шкоди, судовий орган зобов'язує особу, відповідальну за шкоду, відшкодувати її в натурі (надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ та ін.) або цілком відшкодувати заподіяні збитки.
МАТЕРІАЛЬНА І ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Звільнення себе від праці є злочинним.
Л. Толстой
1. Особливості матеріальної і дисциплінарної відповідальності.
Головна особливість відповідальність дальності, яка застосовується у трудових правовідносинах, полягає в тому, що в ній поєднується матеріальна відповідальність, яка за своєю природою є майновою, а отже компенсаційною, та дисциплінарна, яка є засобом примусу.
Відповідно до Кодексу законів про працю (КЗпП) працівники повинні працювати чесно й сумлінно, додержувати дисципліни праці, своєчасно й точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати технологічної дисципліни, вимог з охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, берегти й зміцнювати власність підприємства, організації, установи, де вони працюють, тобто додержуватись трудової дисципліни. При цьому трудова дисципліна забезпечується, зокрема, і притягненням працівника до відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання ним своїх обов'язків.
2. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації.
Закон встановлює обов'язок, працівника дбайливо ставитися до майна підприємства. Звідси випливає, що працівники мають нести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Матеріальна відповідальність є досить специфічним видом майнової відповідальності і являє собою обов'язок працівника відповісти перед роботодавцем за здійснене майнове правопорушення і відшкодувати йому заподіяну шкоду в установлених законодавством порядку і розмірах. При цьому майновим правопорушенням є винне протиправне заподіяння шкоди працівником майну підприємства, на якому він працює.
Зауважимо водночас, що на працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка належить до категорії нормального виробниче-господарського риску, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.
На відміну від цивільного права у трудовому праві стягується лише пряма дійсна шкода, тобто шкода, заподіяна реально існуючому майну, а втрачена вигода не відшкодовується. Отже, на працівників не може бути покладена відповідальність за неодержані прибутки.
Ще одна особливість майнового правопорушення полягає в тому, що його суб'єктом може бути поряд з окремим працівником і колективне утворення. Законодавством передбачено, що за спільного виконання працівниками окремих робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
Матеріальна відповідальність існує у трьох видах: 1) обмежена; 2) повна; 3) підвищена.
За загальним правилом за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку; отже, йдеться про обмежену матеріальну відповідальність.
Матеріальна відповідальність у сумі більш як середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених законодавством. Наприклад, матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, працівники несуть у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно або інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоди заподіяно діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди заподіяно працівником, який був у нетверезому стані, і в деяких інших встановлених законом випадках.
У разі, якщо шкода заподіяна підприємству розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих
видів майна (наприклад, дорогоцінних металів), а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, законодавством встановлюється підвищений порівняно з заподіяною шкодою розмір матеріальної відповідальності.
Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її цілком або частково або передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно чи поправити пошкоджене. Якщо ж він не згодний добровільно покрити завдану шкоду, її відшкодування відбувається таким чином. Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням керівника підприємства через відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди забезпечується шляхом подання позову до суду.
Зазначимо, що для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, за яких працівник несе таку відповідальність (протиправність, вину та ін.). Матеріальна відповідальність може бути покладена на працівника незалежно від притягнення його до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
3. Матеріальна відповідальність підприємства, установи або організації.
Серед випадків, коли підприємство несе відповідальність перед працівником, особливої уваги заслуговує
відповідальність за шкоду, заподіянупрацівнику каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, зв'язаним із виконанням трудових обов'язків. Вважаються зв'язаними з виконанням трудових обов'язків травми та професійні захворювання, які сталися не лише під час безпосереднього їх виконання, а й у деяких інших випадках, наприклад під час проїзду на роботу.
Відшкодування шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, складається з: 1) виплати втраченого заробітку або відповідної його частини залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності; 2) виплати в установлених випадках одноразової допомоги; 3) компенсації витрат на медичну й соціальну допомогу (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо); 4) компенсації за моральну шкоду.
У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди (одержання частини втраченого заробітку) мають особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Зазначимо, що роботодавець звільняється від відшкодування шкоди лише у разі, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини, а умови праці не є причиною моральної шкоди.
Loading...

 
 

Цікаве