WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінальна відповідальність - Реферат

Кримінальна відповідальність - Реферат

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Право верховної влади карати за злочини ґрунтується на необхідності захищати довірене їм суспільне благо від узурпації його приватними особами.
Чезаре Беккаріа
1. Кримінальний кодекс та межі його дії
Конституцією України встановлено: діяння, які є злочинами, і відповідальність за них можуть визначатися виключно законами України. Будь-які інші нормативно-правові акти (як-от укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, акти міністерств і відомств України) не можуть вирішувати цих питань. Таким чином, після прийняття Конституції України в нашому праві остаточно закріплено класичне правило nullum crimen mulla poena sine lege ("без вказівки закону немає ні злочину, ні покарання").
Кримінальний кодекс (КК) є основним кримінальним законом, який діє в Україні. Якщо виникає необхідність визнати злочинами нові види небезпечної для суспільства поведінки, посилити чи пом'якшити відповідальність за вже передбачені злочини або іншим чином удосконалити кримінальне законодавство, це може бути зроблено тільки прийняттям закону про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу; законодавець майже ніколи не допускає прийняття окремих кримінальних законів, які діяли б паралельно з кодексом.
Кримінальний кодекс складається із Загальної та Особливої частин. Перша з них містить загальні положення, які стосуються кримінальної відповідальності,-це правила щодо меж дії кримінального закону, поняття злочину, вини, стадій злочинної діяльності, співучасті, перелік видів пока-рань, правила щодо призначення покарання, строків давності, судимості тощо. Особлива частина складається із статей, в яких дано описи конкретних злочинів і вказано, які покарання суд може призначати за вчинення того чи іншого злочину.
Дія норм Кримінального кодексу України обмежується певним простором, часом та колом осіб.
Кримінальний кодекс поширюється на всі злочини, вчинені на території України; ця територія і є простором дії КК. Застосування кримінального закону України до злочинів, учинених поза межами України, може мати місце лише в окремих випадках, прямо обумовлених законом.
Злочини, розпочаті в інших державах і продовжені чи закінчені на українській території, також вважаються вчиненими в Україні.
Дія Кримінального кодексу поширюється на всіх осіб, які вчинили злочини на території України, тобто на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, за винятком тих, які згідно з нормами міжнародного права мають дипломатичний імунітет. Ці особи за вчинені на території України злочини можуть бути піддані кримінальній відповідальності за законами України лише в разі згоди на це країни чи міжнародної організації, представниками якої вони є.
Ст. 29 Конституції України встановлює, що громадянин України не може бути виданий іноземній державі. Це правило поширюється і на ті випадки, коли іноземна держава хоче покарати українського громадянина за вчинений на її території злочин. Видача з цією самою метою іноземців чи осіб без громадянства може мати місце, якщо вона передбачена відповідними міжнародними договорами.
Юридична сила кримінально-правової норми обмежується також і часом дії цієї норми. Тут застосовується загальне правило: дії винного мають розглядатися за тим кримінальним законом, який був чинним на момент скоєння злочину. Нові кримінально-правові норми, прийняті пізніше, не поширюються на цей злочин. Винятком є лише той випадок, коли новий закон скасовує відповідальність, пом'якшує покарання або ж іншим чином покращує становище винної особи. Такий закон має зворотну силу, тобто поширюється і на діяння, вчинені до введення його в дію. Тому якщо 20 січня А. вчинив злочин, за який передбачене покарання до 10 років позбавлення волі, а 20 лютого набрав чинності закон про зміни й доповнення до КК, який передбачає зниження покарання за цей злочин до 7 років, то суд визначатиме покарання для А. з урахуванням цього закону і не може призначити більш як 7 років.
ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Цивільні права охороняються законом...
Цивільний кодекс України (ст. 5)
1. Особливості цивільно-правової відповідальності
Як правило, сторони добровільно виконують свої цивільно-правові зобов'язання належним чином. Але якщо Ви, наприклад, домовилися з однокласником, що він придбає для Вас якусь річ (диск, відеокасету тощо) протягом тижня, і не просто домовились, але й передали йому для цього власні гроші, а він не виконав свого зобов'язання, то, звичайно, Вам це не сподобається. Є багато різноманітних засобів впливу на порушника, але з точки зору цивільного законодавства у цьому випадку слід говорити про невиконання укладеної Вами угоди. З метою запобігання подібних правопорушень та усунення їх наслідків використовується цивільно-правова відповідальність.
Цивільно-правовою відповідальністю визнається одна із форм юридичної відповідальності, суттю якої є застосування встановленого цивільним законодавством заходу примусового впливу (санкції) до порушника цивільних прав та обов'язків. Причому цей вплив полягає у покладенні на порушника насамперед невигідних наслідків здебільшого майнового характеру - відшкодування збитків, сплату неустойки (штрафу, пені), відшкодування шкоди.
Як і всі види відповідальності, цивільно-правова відповідальність має свої особливості, головними із яких є; 1) майновий характер; 2) компенсаційний характер (мета цивільно-правової відповідальності полягає у поновленні порушених майнових прав кредитора, і її розмір за звичайних умов має відповідати розміру завданих збитків);
3) додатковий характер для порушника, оскільки, як правило, боржник не звільняється від виконання зобов'язання в натурі.
Важливе значення для цивільно-правової відповідальності має її форма, під якою розуміють форму прояву тих додаткових обтяжень, що накладаються на правопорушника. Серед цих форм вирізняється відшкодування збитків.
Зумовлено це тим, що здебільшого наслідком порушення цивільних прав є саме збитки. Тому ця форма відповідальності має загальне значення і застосовується у всіх випадках, якщо законом або договором не встановлено інше.
Під збитками розуміють ті негативні наслідки, які настали для потерпілого від цивільного правопорушення. Вони складаються з реальної шкоди та витраченої вигоди. Реальна шкода - це зменшення наявного майна потерпілого. Вона включає до себе витрати, зроблені кредитором для відновлення свого порушеного права, та конкретну втрату або пошкодження його майна. Втрачена вигода - це можливе збільшення майна потерпілого, яке не відбулося внаслідок правопорушення. Вона відображається в неодержаних кредитором доходах, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником належним чином. Цивільне законодавство закріплює принцип повного відшкодування збитків, і тому за загальним правилом відшкодовуються як реальна шкода, так і втрачена вигода.
У зобов'язаннях формою відповідальності може виступати також неустойка (штраф, пеня) -грошова сума, яку боржник має сплатити кредитору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. При цьому збитки відшкодовуються в частині, не покритій неустойкою. Законом чи договором можуть бути передбачені такі випадки: коли допускається стягнення тільки неустойки, але не збитків; коли збитки можуть бути стягнуті в повній сумі понад неустойку; коли за вибором кредитора можуть бути стягнуті або неустойка, або збитки.
У цивільному праві відшкодовується також моральна шкода, яка полягає в душевних і фізичних стражданнях потерпілого. Причому відшкодовуватися можуть і суто душевні
Loading...

 
 

Цікаве