WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Законодавче регулювання страхової діяльності - Дипломна робота

Законодавче регулювання страхової діяльності - Дипломна робота

страховику страхові премії (платежі, внески) згідно з договором.
Друга сторона страхових відносин - юридичні та фізичні особи -страхувальники. Інколи їх називають клієнтами. Страхувальники страхують свій власний інтерес чи інтерес третьоїсторони, сплачують страхові премії і мають право, згідно з чинним законодавством чи укладеним договором страхування, отримати страхове відшкодування (компенсацію) в разі настання страхової події (випадок). Третя сторона (особа) або вигодонабувач - особа, назначена страхувальником по договору страхування чи визначена обов'язковим страхуванням для отримання певної суми згідно із договором (зобов'язанням) страхування. Третьою особою визначається також і застрахована особа, з працездатністю якої страхувальник пов'язує свій майновий інтерес, що забезпечується страхуванням. Без суб'єктів - страхові відносини об'єктивно існувати не можуть, так само, як не можуть вони здійснюватися і за відсутності об'єктів, з приводу яких виникають відносини між суб'єктами. Об'єктом страхування є майновий інтерес, з яким пов'язана й мета страхування. Адже, страхування це спосіб захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, банків, бірж, інших господарюючих суб'єктів, у вигляді повного чи часткового відшкодування збитків чи втрат внаслідок стихійних лих, промислових чи інших випадків у різних сферах людської діяльності. Причому захист забезпечується на випадок конкретних подій, перелік яких фіксується в законодавстві чи страховому полісі. При настанні страхового випадку, внаслідок якого страхувальник несе збитки, страховик відповідно до умов страхової угоди компенсує, відшкодовує втрати.
По-друге, страхові правовідносини, що виникають між страховиком і страхувальником регулюються або чинним законодавством, або спеціальним договором, який служить юридичним оформленням страхових правовідносин.
Договір страхування являє собою угоду двох або кількох осіб, яка спрямована на встановлення, зміну або розірвання між ними правових зв'язків (прав і обов'язків). Він служить юридичним фактом, згідно з яким норми права пов'язують виникнення, зміну й припинення договірних зобов'язань і правових відносин, а також служить засобом формування умов, на яких будується правовий зв'язок його учасників.
По-третє, саме страхування направлене на створення умов для відшкодування надзвичайних втрат, що виникають у результаті настання руйнівних страхових випадків. Для цього страховики формують страхові фонди - це певна сума грошових коштів, яка формується шляхом сплати страхувальниками страхових платежів (внесків, премій). В умовах монополії страхової справи лише Держстрах одноособово відав створенням і використанням коштів страхового (грошового) фонду, який був одним із центральних грошових резервів держави. В умовах альтернативного страхування, формуванням і використанням страхового резервного фонду займається безпосередньо сама страхова компанія. З моменту, коли починається процес відокремлення страхового фонду, бере початок справжня страхова справа.
Ринковий механізм господарювання, що починає створюватись в Україні, ефективно діє лише на основі розгалуженої інфраструктури, до якої входять товарні й фондові біржі, комерційні банки, аудиторські й косалтинкові біржі тощо. Важливим елементом сучасного ринку є банківська система й страхування. Якщо комерційні банки забезпечують суб'єктів господарювання кредитними засобами й здійснюють розрахунки за поставлену продукцію та надані послуги, то страхові організації в обмін на гарантії страхового захисту юридичних і фізичних осіб акумулюють засоби у формі таких страхових платежів. Враховуючи, що при цьому відбувається рух грошових сум, страхування включається у фінансову систему держави. Саме правовідносини, що виникають з приводу організації страхової справи, діяльності страховиків, їх взаємодії з банківськими установами, державним бюджетом, органами державного регулювання складають предмет правового регулювання фінансового, державного та адміністративного права.
У спеціальній літературі страхування раніше часто відносили до категорії фінансів і приписували характерні для фінансів функції та роль. Виступаючи у грошовій формі, закріплюючи відносини юридичними документами, страхування має подібні до категорій "фінансів" і "кредиту"" ознаки і в той же час виконує характерні тільки для нього функції та роль.
Завдяки страхуванню акумулюються великі кошти, створюються страхові фонди, які використовуються для компенсації збитків у наслідок тих чи інших непередбачених подій особам, що сплатили страхові внески, а також для надання допомоги громадянам у разі настання певних подій у житті. Зміст страхування, як і зміст фінансів пов'язані із формуванням і використанням фондів грошових коштів. Якщо для фінансів завжди необхідні грошові відносини і характерно формування фондів грошових коштів, то страхування може бути й у натуральній формі. Особливість страхування полягає у системі замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками (взаємне страхування класичний тому приклад). Важливою увагою здійснення ефективних страхових операцій є забезпечення перерозподілу збитків за допомогою спеціального грошового страхового фонду, сформованого за рахунок страхових премій. Доходи державного бюджету формуються шляхом сплати платежів фізичними і юридичними особами і використання цих коштів виходить далеко за рамки платників внесків. Тут відбувається перерозподіл збитку за часовою і територіальною (просторовою) ознаками. Під час страхування також виникають перерозподільчі відносини з формування і використання цього фонду, що наближує страхування до фінансів, але водночас Відкреслює й особливості. Рух грошових коштів у страхуванні підпорядкований ступеню вірогідності заподіяння збитку в результаті настання непередбачених подій.
Ще одна особливість наближує страхування до категорії кредиту. Це відплатність коштів страхового фонду. Відомо, що саме кредит забезпечує поверненість отримання грошової сcуди. Однак, щодо відплатності страхового платежу, як характерної ознаки страхування, слід мати на увазі, що вона перш за все відноситься до страхування життя. Це дійсно повернення платежів, що має обов'язковий характер. Під час майнового страхування, страхування від нещасних випадків, інших видах страхування, виплати страхового відшкодування чи страхового Забезпечення можливі лише в разі настання страхових випадків у розмірах, обумовлених відповідними документами. Економічний зміст таких виплат відрізняється від повернення страхових платежів.
Населення багатьох країн надає перевагу заощадженню своїх коштів через страхові компанії, укладаючи з ними договори на страхування життя, здоров'я та майна. До продажу страхових полісів нерідко залучаються їх банки. Акумульовані кошти до настання страхових випадків, використовуються страховиками, передусім, як джерело кредитних ресурсів. Страхові поліси служать гарантіями повернення
Loading...

 
 

Цікаве