WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Законодавче регулювання страхової діяльності - Дипломна робота

Законодавче регулювання страхової діяльності - Дипломна робота

для страхування ризиків, раніш невідомих і таких, точно оцінити які дуже важко; таких, що трапляються рідко і не дають змоги в разі максимального охоплення сформувати збалансований страховий портфель; катастрофічних ризиків.
" За рахунок об'єднання фінансових засобів окремих страховиків відповідно збільшується місткість пулу, а також підвищуються можливості страховиків з прийняття на страхування значних ризиків.
" Підвищується надійність страхового захисту за рахунок збільшення гарантій виконання страховиками своїх обов'язків з відшкодування збитків.
При цьому надійність страхового захисту, що гарантується пулом, залежить від того, на основі якого договору будуються відносини між страховиками - учасниками пулу та страхувальниками: співстрахування або перестрахування. І якщо пул є співстрахувальним, то на основі якої відповідальності: часткової, солідарної або субсидіарної - діють учасники страхового пулу. Форми договорів та відповідальності, на підставі яких будуються взаємовідносини учасників пулу, визначаються угодою про пул [13].
Один із головних принципів організації страхового пулу - це визначення ліміту йоговідповідальності.
Ліміт відповідальності пулу, чи максимальний обсяг зобов'язань за договором страхування, що укладений від імені пулу, установлюється в угоді про пул як сукупність максимальних обсягів відповідальності кожного учасника пулу. У свою чергу, максимальний обсяг відповідальності кожного страховика за окремим ризиком за договором страхування не може перевищувати 10% сплаченого статутного фонду і сформованих вільних резервів та страхових резервів страховика.
Місткість страхового пулу безпосередньо впливає на актуальність вирішення питання про перестраховування відповідальності, що перевищує зазначену місткість.
Перестрахувальні пули бувають таких видів:
" Пул ринку, або ринковий пул.
Ринковий пул є організаційною формою, яка об'єднує більшість компаній ринку для прийняття великих чи дуже небезпечних, навіть катастрофічних ризиків. Особливості пулу можуть бути корисними для покриття нових видів страхування (наприклад, атомних ризиків).
" Урядовий перестрахувальний пул.
У деяких країнах з метою запобігання передання ризиків іноземним закордонним перестраховикам урядами створюються центральні перестрахувальні компанії або пули, у які всі страхові компанії, що здійснюють страхування в державі, повинні передавати до перестрахування всі ризики або їх частину.
" Андеррайтерські пули.
Невеликі компанії, що мають бажання вийти на новий ринок чи почати проводити новий вид страхування, але не мають достатнього досвіду чи необхідної місткості. У такому разі вони можуть об'єднуватись, утворюючи пули з компаніями, що мають більший досвід, об'єднуючи андеррайтерські можливості для прийняття на страхування конкурентоспроможних часток.
Україна також іде шляхом створення страхових і перестраховувальних пулів. Нині вже існують ядерний пул, перестраховувальний "АВТОКАСКО ПУЛ", до яких увійшли найвідоміші українські страховики, що спеціалізуються у відповідних галузях.
ВИСНОВОК
Страхування як об'єктивно необхідний атрибут ринкової економіки забезпечує надійні гарантії відновлення порушених майнових прав та інтересів. В той же час страхування не лише звільняє державу від витрат на відшкодування збитків при настанні страхових подій, а й суттєво впливає на зміцнення фінансів держави є ефективною формою нагромадження коштів громадян і значним стабільним джерелом довгострокових інвестицій. Незважаючи на труднощі становлення національного страхового ринку, обсягни страхових операцій помітно зростають. Це зумовлено тим, що в умовах господарювання, відшкодування збитків в основному здійснюється державою за рахунок коштів бюджету. Реалізація в Україні програми приватизації об'єктів державної власності зумовила необхідність страхового захисту нових власників майна від ризиків, що призводить до його втрат або пошкодження.
За роки незалежності в Україні, в основному, створено законодавчу та нормативну базу страхування. Це дало можливість розбудувати страховий ринок на засадах конкуренції, що сприяє підвищенню якості надання страхових послуг.
За станом на 01.01.2000 р. в Україні зареєстровано понад 260 страхових компаній, з яких майже третина працює масштабно і ефективно. Проте зараз рівень розвитку страхового ринку в Україні складає ще не більше 10% потенційних ризиків, тоді як в більшості розвинутих країн він складає не менше 9095%. Дуже низьким залишаються фінансові можливості вітчизняних страхових компаній щодо покриття великих ризиків. Понад 2/3 страхових компаній України мають статутний капітал нижче необхідного мінімального розміру (еквівалентного 100 000 ЕКЮ) визначеного Законом України "Про страхування", і лише 71 страхова компанія, а 27% від їх загальної кількості, мають статутний капітал, що перевищують 1 мільйон гривень. До того ж в багатьох страхових компаній статутний капітал це права та майно, інші низько ліквідні засоби, що негативно впливає на рівень їх платоспроможності і на розвиток національного страхування в цілому.
Серйозну загрозу існування ринку страхування в Україні, який і так надто слабкий складає дедалі більше втручання курівників окремих державних адміністрацій в регулювання страхової діяльності з метою перерозподілу ринку страхування. Не сприяє розвитку страхової справи в Україні і відсутність законодавчо визначених механізмів стимулювання власників майна, як юридичних так і фізичних осіб до ширшого використання можливостей страхового захисту своїх майнових інтересів. Через недооцінку державними структурами значимості страхового захисту в розвитку економіка держави, основний тягар витрат по упередженню та ліквідації наслідків природних явищ, катастроф та техногенних аварій продовжує лягати на бюджет.
Враховуючи, що страхові послуги по суті є трансграничними, тобто можуть надаватися без присутності іноземного страховика на національній території, необхідно передбачити законодавчі важелі обмеження присутності нерезидентів на страховій арені України, тобто виважити і продумано контролювати на координувати процес укладання відповідних договорів. Водночас законодавча визначити усі страхові послуги, що можуть надаватися для забезпечення нових страхових цілей, конкретні умови діяльності страховиків та види ризикового страхування, перестрахування, брокерської діяльності. Слід також законодавчими і правовими діями, цивілізовано обмежити сферу діяльності страхових компаній інших країн на національному ринку в тих секторах, де держава вважає вкрай небажаним просування страхових продуктів іноземних компаній в інтересах захисту вітчизняних страхових підприємців національні страховики, у переважній їх більшості, ще не в змозі надати страхові послуги з великих ризиків, не можуть вони й організувати повноцінного страхування життя і майна мешканців України.
З переходом України на
Loading...

 
 

Цікаве