WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Законодавче регулювання страхової діяльності - Дипломна робота

Законодавче регулювання страхової діяльності - Дипломна робота

порушення правил страхування. Так, у разі дострокового припинення договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому внески за відкиданням певних витрат на ведення справи. Якщо вимога страхувальника зумовлена порушенням страховиком правил, то він (страховик) повертає страхувальнику всі внески. Страхувальник при бажанні може поновити припинений за його особистою ініціативою договір страхування, якщо не закінчився строк, на який договір було укладено. Для цього необхідно одночасно сплатити неустойку в розмірі 15 відсотків від річної страховоїпремії і дисконтну суму, що видається страховиком у разі розірвання договору страхування (дисконтний множник визначається за обліковою ставкою банку) [20].
Такий самий порядок передбачено у разі дострокового розірвання страхового договору на вимогу страховика.
У тому разі коли ініціатива дострокового розірвання договору не пов'язана з порушенням правил страхування, страховик повертає йому страхові внески в повному обсязі. Якщо вимоги страховика зумовлені порушенням страхувальником правил страхування, страхові внески повертаються страхувальникові за відкиданням витрат на ведення справи. Якщо страховик втратив довіру до страхувальника (виявив за відомо неправдиві відомості про об'єкт страхування, неправдиву інформацію про страховий випадок), він повідомляє про це страхувальника негайно в письмовій формі і не проводить повернення частини страхових премій.
Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі за умови дострокового припинення договору страхування.
У ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено загальні для всіх видів страхування підстави для відмови страховику у виплаті страхових сум (страхового відшкодування). Такими підставами є:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку (крім дій, пов'язаних з виконанням цими особами громадянського обов'язку щодо захисту майна, здоров'я, життя, честі та гідності). Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
2) вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір, умисного злочину, що призвів до страхового
випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування;
4) отримання страхувальником відповідного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у заподіянні їх. За договорами особистого страхування виплати страхових сум здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків (ч. 2 ст. 371 ЦК: ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування");
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Законодавчими актами або умовами договору страхування можуть бути передбачені й інші підстави для відмови у виплаті страхових сум. Рішення про відмову у виплаті цих сум приймає страховик і повідомляє страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Це рішення страхувальник може оскаржити у судовому порядку.
У період дії договору страхування може статися зміна осіб у страховому зобов'язанні. Зокрема, в разі смерті страхувальника-громадянина його права та обов'язки переходять до спадкоємців. В інших випадках права та обов'язки страхувальника можуть перейти до іншого громадянина чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування. У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права та обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки з охорони прав і законних інтересів застрахованих. Якщо в період дії договору страхування страхувальника-громадянина суд визнав недієздатним або таким, у якого обмежена дієздатність, то права та обов'язки страхувальника переходять до його опікуна або піклувальника. В такому разі дія договору страхування цивільної відповідальності припиняється з часу втрати або обмеження дієздатності. Внаслідок реорганізації юридичної особи, яка є страхувальником, ті права та обов'язки, що випливають з договору страхування, переходять до правонаступника за згодою страховика (ст. 2123 Закону України "Про страхування").
Зобов'язання зі страхування припиняється за таких підстав:
" за згодою сторін;
" закінчення строку, на який був укладений договір;
" виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;
" несплата страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки;
" ліквідація страхувальника - юридичної особи або .смерті страхувальника-громадянина, за винятком випадків, передбачених законодавством України;
" ліквідація страховика або страхувальника юридичної особи в порядку, встановленому законодавством України;
" прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;
" наявність інших випадків, передбачених законодавством України.
Зобов'язання зі страхування може бути достроково припинене на вимогу страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування [31].
РОЗДІЛ III СУБ'ЄКТИ ТА ОБ'ЄКТИ СТРАХУВАННЯ
3.1 Страховик та страхувальник - головні суб'єкти страхування
Як зазначалося раніше страхування - це система економічних відносин [17]. Страхування - це наука, об'єктом якої є специфічні економічні відносини, що складаються у процесі передачі юридичними і фізичними особами за певну плату ризику матеріальних і фінансових втрат спеціалізованій організації, яка в разі настання обумовленої в договорі (полісі) події здійснює відповідні грошові виплати потерпілим [42].
Таким чином, специфічні економічні відносини, які складаються у процесі страхування передбачають наявність, як мінімум, двох суб'єктів, згідно ст. 2 і 3 Закону України "Про страхування" передбачено наявність у страховій справі таких головних суб'єктів - страховики і страхувальники.
У ст. 2 Закону України "Про страхування" зазначається, що страховиками визнаються юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали в установленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками резидентами України.
В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками
Loading...

 
 

Цікаве