WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Об’єкти і правила впізнавального фотографування - Курсова робота

Об’єкти і правила впізнавального фотографування - Курсова робота

кольору.
Сприйняття різних кольорів можна викликати не тільки аддитивним способом, але і методом вирахування із білого кольору кольорових променів. Цей спосіб називається субтрактивним. Триколірна теорія зорового сприйняття кольору пояснюється наявністю в людському оці трьох видів рецепторів, кожний з яких реагує на випромінювання здовжиною хвилі, що відповідає одному з основних кольорів.
Теорія триколірного відображення складає фізичну основу відомих способів кольорової фотографії. На вирахуванні з білого кольору певної кількості синіх; зелених і червоних променів заснований субтрактивний спосіб кольорової фотографії (на тришарових фотоматеріалах).
Кольоровий фотоматеріал складається з трьох основних світлочутливих шарів. Верхній чутливий до синього, середній до зеленого, нижній до червоного кольору. Між першим і другим знаходиться жовтий фільтровий шар, що поглинає сині промені, не пропускаючи них у зеленочутливий і червоночутливий шари.
Протиореольний шар наноситься на зворотний бік підкладки і не допускає її засвідчування з протилежної від емульсії сторони.
Основою трьох кольорочутливих шарів кольорового фотоматеріалу є галогенне срібло, тобто та фотоемульсія, що застосовується в чорно-білій фотографії. У першому шарі використовується несенсибілізована емульсія, що найбільш чуттєва до синіх променів; у другому - ортохроматична, чуттєва до зелених променів; у третьому - ізопанхроматична - чуттєва до червоних променів. У ці шари вводяться кольорові компоненти, відповідно жовтий, пурпурний і голубий.
У процесі фотозйомки на кольорові фотоматеріали (яка принципово не відрізняється від зйомки на чорно-білі фотоматеріали) у кожному шарі утворюється сховане зображення відповідно до кількості попавшої світлової енергії і її кольору. Кольоровий негативний процес складається в основному з трьох стадій: кольорового прояву, відбілювання і фіксування (може бути додаткове фіксування). Кожна стадія супроводжується промиванням.
Па першому етапі кольорового прояву в кожному шарі (відповідно до кількості поглиненого "світла" і "кольору"), - галогенне срібло (галогенід срібла) переходить у видиме металеве срібло, утворюючи чорно-біле негативне зображення. На другому етапі виявляється кольоровий компонент у додаткових кольорах: відповідно жовта, пурпурна і блакитна. На ділянках, фотоемульсії, куди при фотозйомці не потрапило світло, галогенне срібло залишається недоторканим. Таким чином, у процесі кольорового прояву утвориться зображення, що складається з металевого чорного срібла і барвника (кольорового компонента).
На другій стадії - відбілюванні - окисляється (знищується) металеве срібло зображення (негативне чорно-біле зображення).
На третій - фіксуванні - розчиняється галогенне срібло (що не брало участі у процесі утворення фотонегативу). При остаточному промиванні воно видаляється з фотоемульсії. У результаті, усього процесу, одержують негатив з додатковими кольорами.
Фотохімічний процес при виготовленні кольорової фотографії (позитивний процес) аналогічний негативному, але кольорові компоненти відтворюються в основних кольорах. У результаті на фотографії залишається натуральне кольорове зображення. Одержання оптимального кольорового фотознімка забезпечується при фотозйомці точною експозицією, з урахуванням висвітлення, правильною добіркою фотоматеріалу і суворим дотриманням негативного і позитивного процесу.
Судова фотографія - галузь криміналістичної техніки, яка становить собою систему наукових положень, а також рекомендацій щодо застосування технічних засобів і методів зйомки з метою розслідування злочинів .
Судова фотографія - це галузь криміналістичної техніки, яка розробляє фотографічні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації і дослідження доказів. Зміст судової фотографії становлять наукові положення і практичні рекомендації щодо використання фотографії в розслідуванні злочинів.
Тому і завдання, що стоять перед судовою фотографією, так само мають спеціальний характер.
Завдання судової фотографії:
1. забезпечувати технічними засобами та практичними прийомами виявлення, фіксацію та дослідження матеріальних джерел доказової інформації;
2. здійснювати об'єктивну фіксацію слідчих дій та їх результатів;
3. вдосконалювати існуючі та розробляти нові технічні засоби збирання фіксації й дослідження доказів;
4. забезпечувати принцип наочності в доказуванні та профілактичній діяльності слідчого органу дізнання, експерта-криміналіста.
Використання фотографічної зйомки в розслідуванні злочинів зумовлено такими чинниками:
1) дає змогу якнайточніше зафіксувати об'єкт, його стан, ознаки;
2) забезпечує швидку фіксацію тих чи інших об'єктів;
3) дає адекватне уявлення про зображений на фотознімку об'єкт; фотографічне зображення має властивість наочності й документальності;
4) існує можливість одержання слабковидимих і невидимих деталей, слідів, ознак.
При проведенні слідчих дій судова фотографія застосовується для того, щоб зафіксувати об'єкти, їхні деталі й обставини, зв'язані з розслідуваною подією.
Результати фотозйомки успішно використовуються при розслідуванні різних видів злочинів, під час провадження різноманітних слідчих дій (огляду місця події, слідчого огляду документів, обшуку, пред'явлення для впізнання, відтворення обстановки і обставин події та ін.), у експертних дослідженнях, в оперативно-розшуковій діяльності. Фотографічний метод фіксації не порушує стану матеріальних об'єктів або слідів. У деяких випадках фотографічна зйомка може заповнити прогалини в описі фактів у протоколах слідчого огляду, виявити слабовидимі або невидимі деталі чи ознаки об'єкта. Ілюстративність і наочність фотографії дозволяють застосовувати її в попередженні злочинів, у розшуку осіб, які зникли безвісти, та злочинців.
При проведенні експертиз в кримінальних справах, судова фотографія використовується для фіксування загального виду речових доказів, що надійшли на дослідження, для виявлення невидимих і слабовидимих ознак, для одержання зображення досліджуваних об'єктів при їхній ідентифікації, для ілюстрації висновків.
Суб'єктами застосування судової фотографії є:
" слідчий у процесі попередження, розкриття та розслідування злочинів;
" оперативний працівник у ході провадження оперативно-розшукової роботи;
" експерт при проведені експертизи та участі у слідчих діях як спеціаліст;
" представники громадських організацій та окремі особи, які здійснюють свої права з охорони громадського порядку та суспільної безпеки.
Науковою основою судової фотографії безпосередньо є спеціальні науково розроблені й обґрунтовані методи, прийоми, рекомендації. У сучасній літературі використовується термін "криміналістична фотографія". Тим самим підкреслюється криміналістичний аспект використання цього методу
Loading...

 
 

Цікаве