WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Виконання зобов’язання. Забезпечення виконання зобов’язання. - Реферат

Виконання зобов’язання. Забезпечення виконання зобов’язання. - Реферат

співвідношення між збитками і завдатком. Так, у договір може бути включена умова, згідно з якою, в разі залишення завдатку у сторони, якій його було видано, або повернення подвійного розміру завдатку стороні, яка його видала, заподіяні збитки цій стороні не відшкодовуються. За наявності такої умови завдаток виконуватиме функцію відступного.
- В юридичній літературі поширеною є думка про платіжну функцію завдатку. Ця функція виводиться з ч.1 ст. 570 ЦК України, відповідно до якої грошова сума, що є завдатком, видається однією з договірних сторін в рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні.
- Грошовою сумою, що сплачується в рахунок належних за
договором платежів є також аванс. Однак, між завдатком та авансом є суттєва різниця- аванс ніколи не виконує забезпечувальної функції, тобто, не тягне за собою правових наслідків, передбачених для завдатку. У ч.2 ст. 570 ЦК встановлено презумпцію "авансу".
5. - Ст. 552 ЦК. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
- Види застав.
- І За підставою виникнення:
1) на підставі договору;
2) на підставі закону (ст. 164 Кодексу торговельного мореплавства України);
3) на підставі рішення суду.
- ІІ За предметом застави (Законом України "Про заставу" від 2.10.1992 р.):
1) іпотека (застава нерухомого майна - Закон України "Про іпотеку" від 5.06.2003 р.;
2) транспортних засобів та космічних об'єктів;
3) товарів в обороті або у переробці;
4) заклад (застава рухомого майна);
5) майнових прав;
6) цінних паперів.
- Сторони у правовідношенні застави
- Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
- Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
- Момент виникнення права застави
- Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.
- Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Стаття 586. Користування та розпоряджання предметом застави.
- З моменту, встановленого законом.
- З моменту набрання законної сили рішенням суду.
- Права заставодавця на заставлене майно
- Заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави.
- Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
- Заставодавець має право заповідати заставлене майно. Правочин, яким обмежується право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемним.
- Заставодержатель має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором. За договором на заставодержателя може бути покладений обов'язок здобувати з предмета застави плоди та доходи.
- Наступна застава (ст. 588 ЦК)
- Наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом.
- Перший заставодержатель має переважне право перед наступними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги наступних заставодержателів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті.
- Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою
- У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
- За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
- Звернення стягнення на предмет застави
- Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
- Реалізація предмета застави
- Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
- Припинення права застави
Право застави припиняється у разі:
1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;
2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;
3) реалізації предмета застави;
4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Притримання
- Стаття 594. Право притримання
- Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.
- Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.
- Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.
- Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.
- Обов'язки кредитора, який притримує річ у себе
- Кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.
- Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини.
- Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.
- Розпорядження річчю, яку притримує кредитор
- До кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на неї.
- Боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.
- Задоволення вимог за рахунок речі, яку притримує кредитор
- Вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості в порядку встановленому для реалізації предмета застави (тобто з публічних торгів)..
Loading...

 
 

Цікаве