WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Виконання зобов’язання. Забезпечення виконання зобов’язання. - Реферат

Виконання зобов’язання. Забезпечення виконання зобов’язання. - Реферат

(майна) перевізникові;
3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;
4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;
5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
2. Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
3. - Забезпеченням виконання зобов'язання за договором є додатковий захід майнового впливу на боржника, що стимулює його до виконання свого зобов'язання і задовольняє інтереси кредитора у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе за договором зобов'язань.
- Забезпечення виконання зобов'язання за своїм змістом теж є різновидом зобов'язального правовідношення, однак, воно має додатковий (акцесорний) характер.
- Акцесорний характер забезпечення виконання зобов'язання полягає в тому, що:
1) недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність право чину щодо його забезпечення; в ссвою чергу, недійсність право чину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання (ст. 548 ЦК) - за винятком гарантії (ст. 562 ЦК);
2) забезпечувальне зобов'язання слідує за за долею основного зобов'язання при переході права вимоги (прав кредитора) до іншої особи (ст. 514 ЦК);
3) припинення основного зобов'язання, я0к правило, означає і припинення його забезпечення (ст. 559, 593 ЦК тощо) - за винятком гарантії (ст. 562 ЦК).
- Відповідно до ст. 547 ЦК право чин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Недотримання письмової форми такого право чину означає його нікчемність.
- Статтею 546 ЦК встановлені різні види забезпечення виконання зобов'язання. За характером дій кредитора у разі порушення основного зобов'язання їх прийнято поділяти на дві групи:
- зобов'язальні, в яких кредитор має право вимагати вчинення певних дій на його користь іншою особою (що надала забезпечення)
- речово-правові, в яких кредитор має самостійне право накласти стягнення на майно (речове право на чуже майно).
- До зобов'язальних способів належать: неустойка, порука, гарантія та завдаток.
- До речово-правових способів належать: застава і при тримання.
- Згідно з ч.2 ст. 546 ЦК договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Іншим видом, встановленим законом може бути додаткова (субсидіарна) відповідальність учасників Товариства з додатковою відповідальністю за боргами товариства (ст. 151 ЦК); визнання дійсним право чину, який не був нотаріально посвідчений внаслідок ухилення від нотаріального посвідчення однієї із сторін (ст.220 ЦК). У договорі може бути покладено ризик випадкової загибелі речі на іншу особу, яка не є власником (наприклад, наймача).
4. Неустойка
- Ч.1 ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або
інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
- Форми неустойки.
- Штраф - це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
- Пеня - це неустойка, що обчислюється у відсотках від уми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
- Відмінності між штрафом і пенею.
- Види неустойки:
1) штрафна;
2) залікова;
3) альтернативна;
4) виключна.
- У ч.2 ст. 552 ЦК встановлено загальне правило штрафної
неустойки (сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання).
- Право на неустойку виникає незалежно від наявності збитків у кредитора.
- Відсотки на неустойку не нараховуються.
Порука і гарантія
- Ч.1 ст. 553 за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному розмірі.
- Ч.1 ст. 560 ЦК за гарантією банк, або інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.
- Відмінності між порукою і гарантією:
1) порука виникає на підставі договору, гарантія встановлюється одностороннім правочином;
2) поручителем може виступити будь-який учасник цивільних відносин, а гарантом - лише банк, інша фінансова установа, страхова організація;
3) у разі порушення основного зобов'язання поручитель разом з боржником несуть солідарну відповідальність перед кредитром, гарант відповідає (сплачує грошову суму) виключно відповідно до умов наданої гарантії;
4) у разі виконання зобов'язання поручителем до нього переходять усі права кредитора, гарант після виконання зобов'язання визначеного гарантією отримує право регресу до боржника.
Завдаток
- Ч.1 ст. 570 Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
- Функції завдатку:
1) забезпечувальна;
2) цивільно-правової відповідальності;
3) доказову;
4) компенсаційну;
5) відступного;
6) платіжну.
- Основною функцією завдатку є забезпечення виконання договірного зобов"язання. Відповідно до ч.1 ст. 571 ЦК якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
- Втрата завдатку однією стороною або повернення його у подвійному розмірі другою стороною є мірою цивільно-правовоївідповідальності. На цій підставі можна зробити висновок про те, що завдаток виконує функцію цивільно-правової відповідальності.
- Завдаток виконує функцію підтвердження факту укладення договору, або як її ще називають, доказову функцію. Відповідно до ч.1 ст. 570 ЦК України завдаток видається на підтвердження зобов'язання, тобто є доказом того, що договірне правовідношення, виконання якого ним забезпечується, дійсно виникло. - - Оскільки, сторона, відповідальна за невиконання договору, зобов"язана відшкодувати другій стороні збитки із зарахуванням суми завдатку, він може виконувати також компенсаційну функцію. Відповідно до ч.2 ст. 571 ЦК сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
- Норма ч.2 ст. 571 ЦК, є диспозитивною. Тому, сторони зобов"язання, яке забезпечується завдатком, можуть передбачити інше
Loading...

 
 

Цікаве