WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Використання природних ресурсів суб’єктами господарювання на праві власності - Дипломна робота

Використання природних ресурсів суб’єктами господарювання на праві власності - Дипломна робота

М. Ф. Реймерс (1994) виділяє шість основних груп потреб людини: біологічні, психологічні, ет-нічні, трудові, економічні, соціальні.
До потреб, що задовольняються природними ресурсами, належать біо-логічні, психологічні, трудові та економічні. До біологічних належать по-треби, що забезпечують виживання людини та збереження її здоров'я. Вони включають велику кількість різних факторів природного середовища: те-пловий, радіаційний, магпітохвильовий комфорт; склад води й повітря, які не призводять до фізіологічних аномалій тощо. До фізіологічних потреб належать: збалансована за енергетичною цінністю та хімічним складом їжа, повітря, вода та іп. До психологічних потреб належать ті, що зумовлюють душевний спокій людини з урахуванням факторів зовнішнього середовища (комфортність житла, стан погоди, звуки, світло, випромінювання тощо).
Трудові потреби людини забезпечують еколого-соціально-економічну адаптацію людини до умов природного й соціального середовищ з ураху-ванням її індивідуальних уподобань і сімейно-традиційних передумов. Природні умови та природні ресурси є одними з об'єктів і передумов при-кладання праці.
Економічні потреби - це група потреб людини для матеріального за-безпечення її існування (їжею, одягом, житлом, предметами вжитку, зна-ряддями праці, рекреації, джерелами інформації тощо).
Природні ресурси, які використовують для задоволення потреб люд-ського суспільства (ресурси рослинного й тваринного світу, земельні, водні та ін.) досить різноманітні як і можливості їх застосування в господарстві та побуті. Згідно з законом обмеженості природних ресурсів, усі природні ресурси в умовах Землі вичерпні. їх поділяють на дві великі групи - невичерпні і вичерпні, які, n свою чергу, поділять па невідновні та відновні:
Основні тими природних ресурсів
Оскільки відтворення відновних природних ресурсів відбувається повільніше, ніж їх споживання, з одного боку, а невідновні ресурси перетво-рюються на форми, непридатні для подальшої експлуатації через значну розсіяність потрібних елементів або нову хімічну структуру, - з іншого, то відбувається вичерпність багатьох природних ресурсів.
Ще до недавнього часу людство вважало природні ресурси невичерп-ними, а тому прагнуло взяти від природи якнайбільше, нічого не віддаючи. Нині переконалися, що практично невичерпних ресурсів, крім сонячної енергії та космічного випромінювання, теплоти земних надр, сил гравітації та обертання Землі, енергії вітру, припливів і талої води, у природі більше не існує. Умовно невичерпними поки що, па даному етапі розвитку суспільства, можна вважати загальні запаси кисню в атмосфері та води в гідросфері. Однак через нерівномірний розподіл та антропогенне забруднення вже нині в окремих районах Землі відчувається гостра їх нестача, особливо чистої питної попи.
Вичерпні - це ресурси, кількість яких невпинно зменшується відповід-но до їх добування або вивчення з природного середовища, їх, у свою чергу, поділяють на відновні (чисте повітря, вода, родючі ґрунти, рослинність, тваринний світ) і невідновні (мінеральні ресурси). Мінеральна сировина належить до невідновних ресурсів, і найголовніші з них (вугілля, нафта, природний газ, залізо, манган, поліметали) нині вичерпані або майже вичерпані.
У господарській діяльності ресурси поділяють щодо використання І їх у сфері матеріального виробництва та невиробничій сфері. Ресурси мате-ріального виробництва - це промислові і сільськогосподарські. Ресурси невиробничої сфери - це ресурси прямого й непрямого споживання. З практичною метою ресурси кожного класу поділяють па дрібніші групи. Так, промислові ресурси - на енергетичні (нафта, вугілля, природний газ), ресурси для металургійної промисловості (залізна, манганова, титанова руди тощо), сировину для одержання предметів безпосереднього споживання (деревина) та продуктів харчування (гриби, фрукти, ягоди та інші дари ланів, садів, городів і лісів).
Біосфера Землі є замкненою системою з відносно сталою масою і обмі-нюється з космічним простором лише енергією. Тому людство мас врахо-вувати її здатність самовідтворювати свою біопродуктивність та вичерпність запасів невідновних ресурсів. Потрібно економію і раціонально ви-користовувати природні ресурси, свідомо відмовившись від надлишків. Подальший розвиток життя па Землі залежить від наявності природних ресурсів, простору для життя і об'єктів для задоволення культурних та інших потреб.
Грудки ресурсів (енергетичні, газово-атмосферні, водні, грунтово-геологічні, біологічні, кліматичні, рекреаційні, антропно-екологічні, інформаційні, простору і часу) і види ресурсів (більше 76 компонентів) утворюють інтегральні і комплексні сукупності.
Оскільки практично всі елементи природи так чи інакше використовуються чи можуть бути використані людиною (потенційні ПР), Л.Г.Мельник вважає, що більш вірним розглядати ПФ за їх відношенням до виконуваних функцій: якщо природній фактор розглядаються при їх використанні у суспільному виробництві, доцільно застосовувати термін природні ресурси; якщо ПФ виконують екологічні, фізіологічні і соціальні функції - термін природні
Крім національних природні ресурси, які повністю знаходяться під суверенітетом тієї або іншої країни, існують багатонаціональні ПР, тобто ресурси прикордонних рік, мігруючих тварин і птахів, внутрішніх морів і озер, на берегах яких проживають народи різних країн. Існують і міжнародні ПР, що є загальним надбанням (ресурси Світового океану за межами територіальних вод, атмосферного повітря, Антарктиди і Космосу); тобто природоохоронні проблеми не знають національних кордонів.
Нова система владно-господарських відносин в сфері ПК повинна передбачити поєднання форм власності па об'єкти природно-ресурсний потенціал:
загальнонародної - па стратегічні природні об'єкти національного значения;
державної - на об'єкти ПР, що мають державне значения і масове поширення на всій
території України; Ч? колективної (в т.ч. регіональної, територіальної і комунальної) на природні об'єкти і ресурси, що передаються у власність колективам для організації їх використання,
відтворювання і охорони у відносно обмежених масштабах за тканими ринкових відносин;
індивідуальної (в т.ч. приватної) - на окремі природні об'єкти місцевого значення.
Б.В. Буркинськтий і ін. (1999) виділяють такі природні об'єкти: водні об'єкти; об'єкти корисних мінерально-сировинних копалин; об'єктні геологічного середовища; об'єкти земельних ресурсів; об'єкти лісових ресурсів; об'єкти біологічних ресурсів. Крім того, виділяються основні структурні складові і елементи природних об'єктів.
Єдиної класифікації ПР немає. Зазвичай ПР поділяються на невичерпні (сонячна енергія, вітер, вода, приплив) і вичерпні; останні в свою чергу поділяються на поновлювані (чисте повітря, прісна вода, родючий ґрунт, рослини і тварини) і непоповлювані (викопне паливо, металева і неметалева сировина) ресурси. Найбільш повною представляєтьсякласифікація М.Ф. Реймерса. Згідно з цією
Loading...

 
 

Цікаве