WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Використання природних ресурсів суб’єктами господарювання на праві власності - Дипломна робота

Використання природних ресурсів суб’єктами господарювання на праві власності - Дипломна робота

раціональному) її використанні, виявленні джерел забруднення природи їх негативному впливу на життя людини.
Водночас не можна обмежуватися лише економічним зиском - саме в такому напрямі розвивалась наша практика природокористування досі, що й призвело до негативної екологічної ситуації в країні.
Крім економічної вигоди, тобто ефективності, не слід забувати про соціальний та екологічний ефекти. Необхідно дотримування при цьому загальновідомого принципу: не зашкодь природі, не завадь людині всьому живому.
Погодження цих взаємозв'язків в економіці і пиродоркористуванні є надзвичайно складним завданням, але їх необхідно враховувати під час пошуку шляхів раціоналізаційного природокористування.
Розглянемо такі основні блоки пищать економіки природокористування:
1) оцінка природних ресурсів і пошук економічних механізмів досягнення їх найраціональнішого використання (різні форми плати за ресурси, прогресивні технології, безвідходне виробництво);
2) виявлення негативного впливу господарської діяльності на довкілля (забруднення і пряме руйнування, тобто зміна умов природного середовища) - це зводиться до оцінки збитків;
3) створення економічного механізму регулювання цієї взаємодії чи відновлення деградованої природи (плата за забруднення, штрафні санкції);
4) управління природокористування, тобто співвідношення економічних та інших методів регулювання цього процесу; аналіз реальної ситуації, що склалася у ній чи іншій галузях, розробка заходів на перспективу.
Захистити довкілля можна лише на рівні регіонів, оскільки кожний з них має свою природу і спеціально-економічну специфіку.
При розгляді проблеми природокористування мимоволі доводиться протиставляти економічні спрямування людей і цілі охорони природи. При оптимізації природокористування правильніше говорити правильніше говорити не про використання їх певної частини, тобто про природно-ресурсний потенціал. Під цим терміном розуміється одне з таких понять:
- здатність природних систем без шкоди для себе (а отже, і для людей) віддавати корисну роботу в рамках господарства даного історичного типу; в більш вузькому економічному розумінні - доступна при даних технологіях і соціально-економічних відносинах сукупність природних ресурсів;
- - система природних ресурсів, умов, явищ і процесів, яка, з одного боку, є територіальною і ресурсною базою життєдіяльності суспільства, а з іншого протистоїть йому як об'єкт антропогенного впливу;
- теоретично гранична кількість природних ресурсів, яка може бути використана людством в умовах кінцевого цілого планети і її найближчого оточення.
З відмічених вище визначень природно-ресурсних потенціал з позиції оптимізації природокористування найбільш об'єктивним представляється перше, яке відображає частину природних ресурсів Землі, яка може бути реально залучена до господарської діяльності при даних технічних і соціально-економічних можливостях суспільства за умови збереження середовища життя людства. Це визначення природно-ресурсного потенціалу є синонімом екологічного потенціалу. Економічно оцінений природно-ресурсний потенціал входить до складу національного багатства тієї або іншої держави.
Близьким за значенням є еколого-економічний потенціал - теоретично доступні для використання ресурси і властивості природних систем всієї планети і її регіонів. При цьому акцент наголошується на їх функціонуванні і збереженні.
Системна сукупність всіх конкретних природних ресурсах як факторів життя суспільства в поєднанні з матеріальними і трудовими ресурсами називається інтегральним ресурсом. Розподіл природних ресурсів за ознакою використання вельми умовний оскільки однин і той же ресурс може використовуватися в різних цілях або мати велику естетичну цінність (наприклад вода). При цьому часто діє правило інтегрального ресурсу, згідно з яким використання його в одних цілях утруднює або виключає використання в інших (якщо в водній об'єкт скидаються стічні води), - утруднює використання його з метою рибництва і рекреації. Якісні або кількісні зміни одного з складових інтегрального ресурсу неминуче ведуть до більш або менш помітних змін в кількості або якості інших ресурсів; зниження водності змінює гідроенергетичні та інші показники території. Умови створення і збереження матеріальних ресурсів і відтворення трудових ресурсів.
Природні ресурси - природні об'єкти і явища, що використовуються в теперішньому часі, минулому і майбутньому для прямого або посереднього споживання, сприяють створення матеріальних багатств, відтворюванню трудових ресурсів, підтримці умов існування людства і підвищення якості життя. Під природними ресурсами традиційно розуміють тіла і сили природи, що на даному рівні розвитку продуктивних сил можуть бути використані в соціально-економічній діяльності людей. Поняття "природних ресурсів" охоплює досить широке коло об'єктів. У більшості випадків у якості природних ресурсів розглядають природні тіла, які можуть бути використані для задоволення потреб людей.
Якщо же виходити з того, що початкові блага завжди обмежені за об'ємом і служать основою суспільного виробництва. Яке робить зусилля для їх освоєння, кордон між природними ресурсами і природними умовами стирається, антиресурси", що утруднюються господарювання, також виявляються серед природних ресурсів, але зі знаком мінус. Під природними умовами розуміють тіла і сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності людського суспільства, однак безпосередньо або побічно не залучені до сфер виробничої чи невиробничої діяльності людей.
К.Г. Гофман (1977) основним критерієм відношення природного фактора до природних ресурсів вважав змінюваність після використання у продуктивній діяльності людини; відповідно, з кола природних ресурсів виключалися такі природні блага, як сонячна радіація, енергія вітру, морських течій.
Фактор "змінюваності" можна вважати дуже важливим моментом у формуванні економічного інструменту природокористування.
Основна особливість розвитку продуктивних сил на сучасному етапі - поступове стирання межі природними ресурсами і природними умовами.
По-перше, зростають масштаби традиційного використання природних факторів як ресурсів, у результаті чого фактор, який раніше відносився до природних умов, перетворюється в природні ресурси. По-друге, значно зростає кількість функцій, які може виконувати той самий природний фактор як природний ресурс.
М.Ф.Реймерс виходить з концепції "інтегрального ресурсу", що розглядає як систему утворення, яке експлуатується різними господарськими галузями і підтримує життя на Землі.
1. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЛАНУВАННЯ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ.
Природні ресурси - це найважливіші компоненти навколишнього природного середовища, які використовують для задоволення матеріальних і культурних потреб людини. Під потребами людини розуміють потребу або нестачу в чому-небудь необхідному для підтримання життєдіяльності організму, людськоїособистості, соціальних груп.
Loading...

 
 

Цікаве