WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Міжнародно-правове регулювання боротьби зі зміною клімату - Курсова робота

Міжнародно-правове регулювання боротьби зі зміною клімату - Курсова робота


Курсова робота на тему:
"Міжнародно-правове регулювання боротьби зі зміною клімату".
План
1. Вступ.
2. Міжнародні аспекти зміни клімату.
Причини та наслідки зміни клімату.
Особливості боротьби зі зміною клімату.
3. Міжнародно-правові засади боротьби зі зміною клімату.
Віденська конвенція про охорону озонового шару та Монреальський протокол про речовини, які руйнують озоновий шар.
Рамкова конвенція ООН про зміну клімату.
Міжнародно-правове регулювання викидів парникових газів.
4. Участь України у боротьбі зі глобальною зміною клімату.
Організаційні засади та національно-правові основи використання Україною міжнародно-правових зобов'язань у сфері зміни клімату.
Особливості використання Україною світового досвіду боротьби зі зміною клімату.
5. Висновок.
Список використаної літератури
1. Деякі аспекти глобальної зміни клімату в Україні. Збірник статей. - Київ, 2002р.
2. Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. Екоправо - Львів, 2002р.
3. Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів.
"Проблеми і стратегія виконання Україною Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату". За редакцією доктора екологічних наук, професора В. Я. Шевчук. Київ - 2001р.
4. М. І. Щербань Зміна клімату Землі. Київ "Знання" 1978р.
5. Проблеми глобальної зміни клімату. Американсько-Українська Ініціатива з питань зміни клімату - Київ, - 2000р.
1. Необхідність міжнародно-правового регулювання охорони навколишнього середовища зумовлена тим, що природа не визнає державних кордонів. Проблеми зміни клімату, руйнування озонового шару, глобальними. Деякі унікальні природні комплекси, території і об'єкти, які особливо охороняються, знаходяться на території декількох держав, що потребує координації їх зусиль.
Природними передумовами міжнародно-правового регулювання охорони навколишнього середовища є обмеженість ресурсів та просторових границь біосфери. Соціально-економічними передумовами є зацікавленість держави і народів у справедливому розподілі природних ресурсів, необхідність поєднання економічного розвитку суспільства і збереження довкілля, забезпечення права громадян на сприятливе навколишнє середовище, яке проголошено у конституціях багатьох країн світу.
Міжнародне право навколишнього середовища є однією з найбільш молодих, динамічних і зростаючих галузей міжнародного права, що регулює відносини між державами у сфері охорони навколишнього середовища, раціонально використання природних ресурсів планети, забезпечення екологічної безпеки населення та сталого розвитку в ім'я теперішнього і майбутніх поколінь. Розвиток міжнародного права навколишнього середовища має значний вплив на міжнародне право загалом. Деякі з принципів і концепцій міжнародного права навколишнього середовища увійшли у предмет та понятійний апарат міжнародного публічного права. Активна правотворчість держав і міжнародних організацій у галузі охорони довкілля призвела до зростання нормативного матеріалу у цій сфері, який відзначається різноманітністю форм міжнародно-правового регулювання: договори, декларації, хартії, резолюції, програми дій.
Джерела міжнародного права навколишнього середовища можна поділити на 2 категорії: міжнародно-правові акти, що встановлюють принципи і норми (зване "тверде", обов'язкове право) та акти, які містять рекомендовані норми, які впливають на суб'єктів міжнародного права своїм авторитетом ("м'яке" право). До першої категорії відносяться конвенції, договори, які підписані державами, а також принципи міжнародного права навколишнього середовища. До другої категорії відносяться декларації держав та рішення міжнародних конгресів, конференцій, міжнародних організацій.
У галузі охорони довкілля договори і конвенції відіграють найбільшу роль, але деякі принципові положення, які визначають генеральну лінію поведінки держав, закріплені в деклараціях та хартіях. Стокгольмська Декларація Конференцій ООН з навколишнього середовища (1972р.), Декларація Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992р.) підняли питання охорони довкілля на глобальний рівень та визначали основні принципи взаємодії держав у цій сфері. Вказані міжнародно-правові документи, незважаючи на їх необов'язковий характер, сприяють і заохочують держави до подальших дій, відображають тенденцію глобальної солідарності у розв'язанні планетарних проблем охорони навколишнього середовища і сталого економічного розвитку країн, але й визначення суттєвої ролі неурядових організацій у прийнятті екологічно значимих рішень. Декларація Ріо-де-Жанейро, підписана вищими посадовими особами 180 держав світу на всесвітньому самміті, впливає на світовий правопорядок, а її основні положення відображені у національному законодавстві багатьох країн.
2. Клімат будь-якої території Землі є важливим природним ресурсом, причому, практично невичерпним, але кожен з основних його параметрів характеризується деякою мінливістю. Нині спостерігається своєрідний парадокс - внаслідок науко-технічного прогресу технічне і енергетичне озброєння людини зростає, але її залежність від погоди і клімату не зменшується, а, навпаки, різко зростає.
В наш час велике значення має проблема вивчення тенденції зміни клімату Землі і окремих її регіонів, оскільки він виступає вирішальним фактором формування природних умов.
Розглядаючи питання про зміну клімату Землі необхідно розрізняти зміни природні, які можуть бути віковими, циклічними, з чергуванням потеплінь і похолодань, або ж поступовими змінами одного знаку - наростанням чи зниженням температур повітря, та антропогенні викликанні людською діяльністю, що супроводжуються зміною кліматоутворюючих факторів і їх взаємодію. Зміни клімату бувають регіональними, які охоплюють тільки певну частину нашої планети, певний регіон, або ж глобальними, характерними для всієї Землі.
Уся сукупність причин зміни клімату Землі ділиться на три групи залежно від їх впливу на основні кліматоутворюючі фактори - сонячну радіацію, земну поверхню і циркуляцію атмосфери.
2.1 Атмосфера є однією з умов життя на планеті. Крім того, що повітря необхідне для дихання живих істот і рослин, атмосфера поглинає короткохвильове і гамма-випромінювання з космічного простору, згубні для всього живого, ультрафіолетові промені.
Атмосфера має шарувату будову. З низу вгору змінюється склад, густина, температура повітря. Нижній шар - тропосфера - піднімається від поверхні Землі на 8 - 10 км в полярних широтах і на 16 - 18 км - в екваторіальних. В цьому прошарку зосереджено 80% всієї маси атмосфери. Тут утворюються всі природні явища - хмари, опади, вітри, зароджуються і затухаються циклони, магнітні аномалії, змінюється тиск.
Над тропосферою знаходиться стратосфера, яка сягає висоти до 55 км. Повітря в ній
Loading...

 
 

Цікаве