WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Цивілістична теорія юридичних осіб (поняття, особливості правосуб’єктності, класифікація - Курсова робота

Цивілістична теорія юридичних осіб (поняття, особливості правосуб’єктності, класифікація - Курсова робота

об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим, тобто в цьому разі вона не отримує прав юридичної особи.
Релігійні організації мають спеціальну цивільну правоздатність, тобто таку, яка пов'язана з метою їх діяльності - з задоволенням релігійних та інших пов'язаних з релігійними потреб. Релігійні організації мають право на виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають права юридичної особи.
Діяльність релігійної організації може бути припинено у зв'язку з її реорганізацією або ліквідацією, які здійснюються відповідно до її власних настанов.
У разі порушення релігійною організацією положень законодавства її діяльність може бути припинена також за рішенням суду. Це можливо лише у випадках діяльності релігійної організації, пов'язаної з посяганням на життя, здоров'я, свободу і гідність особи; систематичного порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів і т. ін.
"Непідприємницькі товариства (споживчі кооперативи, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю, основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені та сприяє її досягненню." ?
Зазначена умова - необхідність відповідності цієї підприємницької діяльності меті, для якої юридична особа була створена, не припускає здійснення непідприємницькими товариствамибудь-якої іншої підприємницької діяльності.
Об'єднання громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу
_________________________________
? Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року, № 435-IV, ст. 86.
комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством.
"Політичні партії, створювані ними установи і організації не мають пава засновувати підприємства, крім засобів масової інформації, та займатись господарською та іншою комерційною діяльністю, за винятком продажу суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів із власною символікою, проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших суспільно-політичних заходів." ?
Недодержання об'єднаннями громадян встановлених законом вимог щодо господарської діяльності може бути підставою для визнання недійсними установчих документів, заснованих ними підприємств, установ і організацій.
Благодійні організації мають право утворювати на добровільній основі спілки, асоціації та інші об'єднання, що сприяють виконанню статутних завдань. Благодійні організації можуть бути засновниками засобів масової інформації, підприємств і організацій.
3.3. Інші критерії класифікації
Юридичні особи можна класифікувати за різними критеріями на такі види (Додаток 3 ):
1) Залежно від виду прав власності:
а) державні і комунальні юридичні особи - ті, що ґрунтуються на державній або комунальній формі власності.
До державної власності віднесена загальнодержавна власність. Суб'єктом права загальнодержавної власності є держава Україна.
Комунальна власність складається з майна, закріпленого за територіальними громадами, у які об'єднані громадяни за місцем проживання. _________________________________
Про об'єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992р., № 2460-XII, ст. 24.
Майно, що є державним або комунальним та закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання. Майно, яке є державною власністю і закріплене за установою, що перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління;
б) приватні юридичні особи - ті, що ґрунтуються на приватній власності. Об'єктом права приватної власності може бути будь-яке майно за винятками, встановленими законом.
в) юридичні особи, що ґрунтуються на спільній власності за участю юридичних осіб і громадян України, юридичних осіб і громадян інших держав.
2) Залежно від підстав фінансування:
а) госпрозрахункові юридичні особи.
Госпрозрахунковими юридичними особами визнаються ті, що знаходяться на самоокупності. Вони один раз (при заснуванні) отримують від засновника кошти на праві повного господарського відання, а відтак хазяйнують самі, несуть усі витрати тощо;
б) бюджетні юридичні особи.
Бюджетні - отримують від держави кожного року кошти для забезпечення своєї діяльності. Такі юридичні особи мають самостійний кошторис, а керівник юридичної особи користується правами розпорядника кредитами. Майно належить таким юридичним особам на праві оперативного управління. Бюджетним юридичним особам забороняється займатися комерційною діяльністю.
3) Залежно від функцій:
а) юридичні особи, що господарюють - такі, що ставлять перед собою завдання виробництва продукції, виконання робіт тощо;
б) юридичні особи, що не господарюють, тобто не мають виробничих завдань. До них належать різноманітні громадські організації, політичні партії, школи, музеї, суди тощо. Слід зазначити, що деякі негосподарські організації та об'єднання можуть мати у своєму складі юридичних осіб, що господарюють.
4) залежно від відношення засновників до майна:
а) юридичні особи, засновники яких мають право власності на майно відповідної юридичної особи;
б) юридичні особи, засновники яких мають лише корпоративні права (право вимоги) щодо майна створеної ними юридичної особи.
5) Залежно від кількості засновників:
а) унітарні юридичні особи - такі, що виникають унаслідок волевиявлення одного власника;
б) юридичні особи, створені кількома засновниками, - господарські товариства, об'єднання підприємств, громадян тощо.
6) За типом правосуб'єктності та функціями:
а) юридичні особи публічного права. Створюються для виконання функцій публічної влади - управління, забезпечення публічного правопорядку тощо.
б) юридичні особи приватного права. Створюються для досягнення мети, яка має приватний характер, для отримання прибутку та задоволення інших потреб їх засновників.
7) Залежно від організаційно-правової форми:
а) господарські товариства;
б) установи;
в) об'єднання громадян;
г) об'єднання юридичних осіб тощо.
Можливі також класифікації юридичних осіб за змішаними критеріями (суб'єкт, форма власності, мета створення тощо). Проте більшість з них уявляються надто узагальненими, внаслідок чого певною мірою втрачаються критерії розмежування між деякими видами юридичних осіб.
Слід зазначити, що з усього
Loading...

 
 

Цікаве