WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Значення Конституції для суспільства, її правова охорона - Реферат

Значення Конституції для суспільства, її правова охорона - Реферат

вираження думок є свобода преcи. Впливаючи на громадську думку, свобода преси створює стан гласності і громадські течії, які роблять будь-які посягання yа свободу неможливими. Разом із тим, хоч би якою широкою була свобода Слова в демократичному суспільстві, вона не є безмежною, а передбачає низку обмежень, перш за все на конституційному рівні, на користь суспільства, держави; чисту прав людини, покладає обов'язки і відповідальність. Свободою слова, як і іншими правами, не можна зловживати. На цьому грунтуються дії публічних влад, коли вони за своєю ініціативою або за Зверненнями заінтересованих засіб і організацій здійснюють те, що за термінологією Європейської конвенції з прав людини ззивається "втручанням", тобто вживають заходів з метою запобігти або осудити використання свободи слова, яке, на їх думку, підпадає під вказані обмеження[6]. Таким чином, таке "втручання" влад повинно бути основане на основному законі держави і мати правомірну мету - захист прав людини, а також попередження можливого безладдя в складній політичній ситуації.
Європейський Суд зазначив, що хоча преса і не повинна виходити за межі, установлені для захисту репутації інших осіб", проте вона має виконувати покладену на неї місію щодо поширення інформації та ідей з політичних питань, а також з інших проблем, що становлять суспільний інтерес. Якщо на пресу покладено завдання поширювати таку інформацію та ідеї, то громадськість, зі свого боку, має право одержувати їх.
Однією з гарантій, правової охорони Конституції слід розглядати громадський контроль (що здійснюється різними правозахисними організаціями), який грунтується на суспільній думці. На відміну від державного контролю, де повноваження органів у цій сфері чітко визначені законодавством, сфера дії громадського контролю лає більш широкий спектр повноважень.
В Україні повноваження суб'єктів громадського контролю регулюються Законом України "Про об'єднання громадян", статутом цих об'єднань, кодексами й іншими законами, які стосуються діяльності за напрямами органів виконавчої влади. Отже, в основу громадського контролю покладено принцип законності. Так, Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 29 жовтня 1998 року № 14-рп у справі про профспілку, що діє на підприємстві, зазначив, що Конституція закріпила не тільки право кожного на і- працю, а й гарантії реалізації цього права як особисто, так і через об'єднання громадян, зокрема професійні спілки. Відповідно до ст. 244, 247, 248 Кодексу законів про працю України, на професійні спілки покладається здійснення контролю І; за додержанням законодавства про працю, захист ;і; трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників. Отже, як зазначив Конституційний Суд України, однією з правових гарантій від незаконного звільнення є встановлені законом обмеження щодо розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, що допускається згідно зі ст. 43
: Кодексу законів про працю України тільки за наявності попередньої згоди профспілкового органу [7].
Звідси можна вивести наступну, найбільш ефективну гарантію правової охорони Конституції - судове оскарження, яке є необхідною умовою існування конституційної держави і в якому полягає одна з суттєвих юридичних гарантій правової охорони конституції, запобігання її порушенню.
У зв'язку з цим важливим елементом є також робота зі зверненнями і пропозиціями окремих громадян, їх груп, трудових колективів. Перш за все - розв'язання проблем поряд із судовим захистом, можливість врегулювання процедури розгляду звернень громадян у першу чергу вищими органами виконавчої влади і посадовими особами без судового втручання. Самі ці звернення - теж є результатом громадської думки.
Як гарантію правової охорони Конституції розглядають також законний опір владі, або "гніту влади". Таке право на опір передбачає, наприклад, чинна Конституція ФРН (абзац четвертий ст. 20). Спрямоване воно проти кожного, хто спробує ліквідувати встановлений порядок, і скористатися ним, якщо інший шлях неможливий, можуть усі громадяни.
Опір владі має на меті запобігти антиправовій ліквідації Конституції не тільки з боку державної влади (державний переворот зверху), а й з боку революційних сил, які захочуть установити свою владу (державний переворот знизу).
В ситуаціях, коли виникає безпосередня загроза існуванню Конституції через здійснення державного перевороту, народ, безумовно, має право протистояти таким діям антиконституційних сил. Це право належить народові з огляду на його суверенітет і природні права і може бути лише морально виправдано, оскільки не буде одностайно сприйнято всіма його верствами. Докорінний переворот у житті суспільства - революція, з якою народжується, як правило, нове право, не зупиняється перед існуючим правом, а тому вона не може бути юридичною гарантією і є скоріше гарантією соціальною. Вдаватися до революції можна лише в крайньому разі, оскільки вона тягне за собою тяжкі наслідки, які надовго залишаються в суспільстві.
Неспростовною істиною є те, що право має діяти лише там, де інші механізми і регулятори є неефективними або не можуть відігравати позитивну роль. Право не повинно витісняти інші соціальні регулятори, але, з іншого боку, право не можна розглядати лише як засіб впорядковування суспільних відносин. За таких умов виникає загроза того, що право може бути замінено чимось іншим. Саме тоді на людей чекає лихо - тотальне зневажання права в його високому гуманістичному розумінні. Тільки там, де усвідомлення права стає незаперечною силою, право може вважатися забезпеченим проти всіх посягань і загроз його порушення.
Аналізуючи основи використання методів правового регулювання в умовах громадянськоо суспільства, необхідно враховувати його помітну еволюцію від права сильного до права громадянського суспільства. Таке право не є механізмом здійснення державної влади і саме її регулює, визначає пріоритети, встановлює зв'язки із суспільством.
Таким чином, основною гарантією правової охорони Конституції виступає народ, який вбачає у праві своє існування. І безперечно, він стане на захист свого права, оскільки його порушення сприймає як смертельну образу для себе. Однак це буде протистояння в переносному розумінні слова, тобто опір за допомогою моральних засобів: через використання прав політичної свободи, зокрема, прав на об'єднання у політичні партії, професійні спілки тощо, свободу громадської думки, яка має велику силу, перед якою схиляються представники державної влади.
Основним інструментом подолання суспільних суперечностей через досягнення соціального компромісу, підвищення ролі права виступає Конституція. Одним з її завдань є збалансування всієї системи інтересів, еволюційний безкризовий розвиток державибез революційних потрясінь. Конституція, яка виникла як акт установчої влади народу, випливає з цієї влади, є свідченням політичного єднання (згоди). Така політична згода не може бути порушена навіть в результаті революційного усунення Конституції. Політична згода як єдине ціле може існувати і надалі незалежно від Конституції, оскільки в разі нового стану, змін у суспільно-політичному житті, внаслідок тієї ж революції, установчу владу не може бути усунено.
Loading...

 
 

Цікаве