WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Органи і посадові особи, які ведуть кримінальний процес, їх права та обов’язки - Контрольна робота

Органи і посадові особи, які ведуть кримінальний процес, їх права та обов’язки - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
на тему:
"Органи і посадові особи, які ведуть кримінальний процес, їх права та обов'язки"
ПЛАН
Вступ
1. Орган дізнання (особа, яка провадить дізнання)
2. Слідчий
3. Начальник слідчого відділу
4. Прокурор
5. Суддя (суд)
6. Список використаної літератури
Вступ
До числа учасників кримінального процесу, які ведуть кримінально-процесуальне провадження, належать: орган дізнання (особа, яка провадить дізнання), слідчий, начальник слідчого відділу, прокурор, суд (суддя).
1. Орган дізнання (особа, яка провадить дізнання)
Дізнання - це основана на процесуальному законі та відомчих підзаконних актах діяльність уповноважених адміністративних органів1, яка спрямована на запобігання, розкриття злочинів, розшук та викриття винних, а також розслідування злочинів у формі дізнання.
Згідно зі ст. 101 КПК в межах своєї компетенції органами дізнання є: міліція, податкова міліція, органи безпеки, начальники органів управління військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження дізнання, командири (начальники) військових частин, з'єднань, начальники військових установ; командири кораблів; митні органи, начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв, органи державного пожежного нагляду, органи прикордонної служби та капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
До компетенції органів дізнання належить право порушувати та розслідувати у формі дізнання кримінальні справи в зв'язку з приводами і підставами до порушення кримінальної справи, що є в їх розпорядженні й надійшли до їх органів про вчинення злочину. Дізнання - це одна з форм розслідування, що здійснюється за необхідності органами, зазначеними вище, які не тільки мають право порушувати чи відмовляти в порушенні кримінальної справи, а й провадити ряд слідчих дій протягом не більше десяти днів із моменту порушення справи.
Крім того, до компетенції органів дізнання належить право:
- прийняття, реєстрації, розгляду, перевірки заяв та повідомлень про злочини та вжиття щодо них необхідних заходів;
- провадження дізнання у справах про тяжкі злочини (ч. 2 ст. 104 КПК);
- провадження дізнання у справах про злочини, що не є тяжкими (ч. 1 ст. 104 КПК);
- досудової підготовки матеріалів у протокольній формі (статті 425-426 КПК);
- провадження розшукових та слідчих дій у порядку виконання доручень і вказівок, а також окремих доручень (статті 114-118 КПК).
Дізнавач, або особа, яка провадить дізнання, не користуються процесуальною самостійністю, як слідчий. На жаль, у кримінально-процесуальному законодавстві досі немає норми, яка б передбачала повноваження дізнавача при провадженні дізнання по кримінальних справах, які має слідчий та начальник слідчого відділу (статті 114-114і КПК).
При порушенні та відмові в порушенні кримінальної справи, зупиненні, поновленні провадження у справі, проведенні обшуку, виїмки, освідування і провадженні інших слідчих і процесуальних дій дізнавач у процесуальному плані не має права самостійно приймати рішення, оскільки провадження таких дій підлягають обов'язковому затвердженню керівником відділу чи начальником органу дізнання.
Не можна погодитися з деякими авторами, які стверджують, що орган дізнання має право притягувати особу як обвинуваченого2, оскільки на практиці цю слідчу дію провадять тільки органи досудового слідства. Крім того, КПК не надає такого права органу дізнання.
2. Слідчий
Це учасник кримінального процесу, який провадить досудове слідство згідно зі ст. 114 КПК.
При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, якщо законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.
Реалізуючи своє право, як процесуальне незалежний учасник кримінального процесу слідчий має право не погодитися з вказівками прокурора:
1) щодо притягнення особи як обвинуваченого;
2) щодо кваліфікації злочину та обсягу обвинувачення;
3) щодо направлення справи для віддання обвинуваченого до суду;
4) щодо закриття справи.
У таких випадках слідчий має право подати справу прокуророві вищого рівня з письмовим викладенням своїх заперечень.
У цьому разі прокурор або скасовує вказівки прокурора нижчого рівня, або доручає подальше провадження досудового слідства по справі іншому слідчому.
Всі інші вказівки прокурора, які він дає слідчому в письмовій формі по кримінальній справі, обов'язкові для виконання (наприклад, допитати свідків, призначити по справі судову експертизу, провести відтворення обстановки та обставин події тощо).
Обов'язковими для виконання є вказівки і доручення слідчого, що він дає органу дізнання по справах, які він розслідує, з провадження процесуальних і слідчих дій.
Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами і громадянами.
3. Начальник слідчого відділу
Повноваження начальника слідчого відділу регламентовано ст. 114і КПК, відповідно до якої він контролює своєчасність дій підлеглих йому слідчих з розкриття злочинів і запобігання їм, вживає заходів до найбільш повного, всебічного та об'єктивного провадження досудового слідства у кримінальних справах.
До компетенції начальника слідчого відділу належить право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому щодо провадження слідства, щодо притягнення як обвинуваченого, щодо кваліфікації злочину та обсягу обвинувачення, щодо направлення справи, щодо провадження окремих слідчих дій, передавати справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи кільком слідчим, а також брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.
Вказівки начальника слідчого відділу по кримінальній справі даються слідчому в письмовій формі та є обов'язковими для виконання.
Оскарження цих вказівок прокуророві не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК.
4. Прокурор
Прокурор - це Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурор міста Київ, районний міський прокурор, транспортний прокурор та інші прокурори, прирівняні до прокурорів областей, районних або міських прокурорів, їх заступники і помічники, прокурори управлінь і відділів прокуратур, які діють у межах своєї компетенції (п. 6 ст. 32 КПК).
Діяльність прокурора у кримінальному судочинстві регулюється статтями 121-123 Конституції України, Законом "Про прокуратуру", прийнятим Верховною Радою України 5 листопада 1991
Loading...

 
 

Цікаве