WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → 1. Основні принципи виборчого права. 2. Виборча система в Україні - Контрольна робота

1. Основні принципи виборчого права. 2. Виборча система в Україні - Контрольна робота

статтях розділу III Основного Закону "Вибори. Референдум" (статті 69, 70 та 71), у відповідних статтях, при-свячених виборам до вищих представницьких органів держави (ст. 76), виборам Президента України (ст. 103), органів місцевого самоврядування (ст. 143).
Участь у виборах - це політичне право (ст. 38 Конституції), але у колишньому СРСР та УРСР це був обов'язок.
Законодавча регламентація виборів здійснюється або через органічний закон (ч. 20 ст. 92 Конституції України), або в деяких країнах через саму Конституцію (Киргизстан).
У ст. 71 Конституції України, а також у законах про вибори закріплено принципи виборчого права - керівні ідеї, які покладені в основу регламентації цього конституційно-правового інституту.
Загальність виборчого права - можливість брати участь у виборах усім громадянам, крім осіб, які не досягли виборчого віку та недієздатних.
Рівність - виборці мають однакову кількість голосів, тобто однакову питому вагу при розподілі мандатів.
Вільний характер виборів - відсутність будь-якого впливу на волевиявлення виборців, а також додержання таємниці голосування.
Конституція і закони про вибори визначають вимоги до суб'єктів виборчого процесу - виборців і кандидатів.
Що стосується виборців, які мають активне виборче право, то це вимоги до віку, громадянства, осудності, включених до списку виборців. Щодо віку, то виборці на день виборів повинні досягти вісімнадцяти років.
Право обирати мають лише громадяни України (активне виборче право).
Щодо пасивного права такими вимогами є: загальні вимоги - вік, громадянство, термін проживання в Україні, осудність, а також спеціальні вимоги, якщо їх пред'являють до кандидатів на виборні посади.
До загальних вимог до кандидатів у народні депутати України належать такі: відповідно до Конституції України народним депутатом може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років (ст. 76 Конституції).
Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.
Депутатами місцевих рад, сільськими, селищними та місцевими головами можуть бути громадяни України, які на день виборів досягли вісімнадцяти років і мають право голосу.
Спеціальними вимогами до кандидатів у представницькі органи і на посаду Президента України є необранність та несумісність.
Необранність - це виключення або обмеження можливості балотуватися в якості кандидата. При цьому виділяють абсолютну необранність - неможливість балотуватися у всіх виборчих округах і відносну, коли не можна балотуватися у певних виборчих округах.
Принцип несумісності полягає у забороні особам, які обрані шляхом виборів, обіймати певні посади і працювати на постійній основі на інших посадах. Цей принцип випливає з необхідності здійснення принципу поділу влади та забезпечення рівних можливостей для участі кандидатів у виборчо-му процесі.
2. Виборча система в Україні
В сучасному світі існують три різновиди виборчих систем, які різняться порядком визначення результатів голосування:
- мажоритарна виборча система (французька модель, в основі якої лежить принцип абсолютної більшості, - 50% +; англійська модель відносної більшості - менш як 50% та кваліфікаційна більшість - 2/3 голосів виборців, поданих за кандидатів (Азербайджан);
- пропорційна система, згідно з якою обраними вважаються представники партії, які подолали так звану виборчу квоту (як правило, від 5 до 6%);
- змішана пропорційно-мажоритарна система, відповідно до якої мандати розподіляються за принципом 50 х 50 відносно депутатів, обраних в одномандатних виборчих округах за мажоритарною системою, і депутатів, обраних за списком партії, яка подолала виборчу квоту в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі.
Протягом існування України як незалежної держави згадані виборчі системи, крім пропорційної, були застосовані при формуванні Верховної Ради України. Так, до 1997 р. існувала мажоритарна система виборів народних депутатів.
Під виборчою системою України розуміється передбачений законодавством порядок формування представницьких органів держави. Усі норми законодавства, які регламентують цей порядок, у сукупності складають виборче право. Основними його джерелами є Конституція України, Закони України: "Про вибори народних депутатів України" від 24 вересня 1997 р., "Про вибори Президента України" у редакції від 24 лютого 1994 р., "Про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад" від 24 лютого 1994 р.
Згідно з Законом України "Про вибори народних депутатів України" від 24 вересня 1997 р. була запроваджена змішана пропорційно-мажоритарна виборча система.
Особливості цього Закону:
- з 450 депутатів, які обиралися до Верховної Ради України, 225 обиралися в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а 225 - за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва;
- участь громадян у виборах була визнана добровільною. При цьому вважалося, що виборці, які не брали участі у голосуванні на виборах, підтримують волевиявлення тих виборців, які взяли участь у голосуванні;
- право висування кандидатів у депутати належала громадянам України і реалізувалася політичними партіями, виборчими блоками партій та безпосередньо громадянами шляхом самовисування (необхідно було зібрати 900 підписів виборців), а також зборами громадян і трудовими колективами;
- одна і та сама особа могла бути включена лише до одного списку кандидатів у депутати від політичної партії, виборного блоку партій та одночасно висунута лише в одному одномандатному виборчому окрузі.
Багато з цих положень Закону було визнано Конституційним Судом України неконституційними.
Так, положення закону згідно з яким "виборці, які не брали участь у голосуванні на виборахпідтримують результати волевиявлення тих виборців, які взяли участь у голосуванні на виборах", було визнано Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Врахувавши це, Верховна Рада України 18 жовтня 2001 р. прийняла новий Закон України "Про вибори народних депутатів України". Закон зберігає змішану пропорційно-мажоритарну систему.
Відповідно до Закону народні депутати України обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Кількісний склад Верховної Ради України визначається Конституцією України.
Вибори депутатів здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою:
1) 225 депутатів обираються за пропорційною системою у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій;
2) 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.
Підтверджується, що участь громадян України у виборах депутатів є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах.
Право голосу на виборах депутатів (право обирати депутатів) мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.
Закон дає перелік документів, які підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; військовий квиток для військовослужбовців
Loading...

 
 

Цікаве